У господарському обороті України використовують два види векселів: простий та переводний.

Рис 16.2 Види векселів та їх обов’язкові реквізити

Згідно ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01р. №2374-ІІІ векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», і не можуть бути переведені у бездокументарну форму.

Вексель підписується:

- від імені юридичних осіб – власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою;

- від імені фізичних осіб – власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою. Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).

Документ у якому відсутній будь-який з реквізитів не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:

а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред’явленні;

б) при відсутності особливого зазначення місця, позначене поруч з найменуванням платника (місце складанні документа – для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця – для простого векселя)

в) вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Простий вексель – це зобов’язання векселедавця сплатити при настанні строку певну суму грошей держателю векселя. Знаходиться простий вексель у кредитора. Різниця між простим та переказним векселем полягає у тому, що простий вексель передбачає 2 сторони:

- боржник (векселедавець);

- кредитор (векселедержатель) або одержувач платежу.

Переказний вексель (трата) – це письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований платнику (трасату), про сплату вказаної у векселі суми грошей третій особі, - першому держателю векселя (ремітенту). Видача векселя за рахунок третьої особи – традиційний варіант, коли трасант, трасат і ремітент у переказному векселі – три різні особи, але перші два можуть інколи збігатися в одній особі.

Переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання (знаходження) платника, третьої особи або будь-яким іншим місцем. Під місцем проживання слід розуміти і місце знаходження (юридична особа). Місце знаходження (проживання) встановлюється за законодавством України (ст. 17, 30 ЦК України). Наприклад, для юридичної особи це буде місце її постійно діючого керівного органу.

Видавати вексе­лі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари.

Вексель – це один із варіантів юридичного виразу кредиту, тому існує можливість введення умови про нарахування відсотків за користування кредитом. Відсоткову ставку необхідно вказувати у самому векселі, інакше умова про відсотки вважатиметься ненаписаною.

Векселедавець відповідає за акцепт(це записана у векселі згода платника сплатити суму векселя або його частину у встановлений строк) і платіж, оскільки з юридичної точки зору при видачі векселя зобов’язання з оплати товарів, робіт, послуг припиняється і виникає вексельне зобов’язання (ст. 4 Закону про обіг векселів). Законом передбачена можливість пред’явлення до трасанта претензій щодо неакцепту або неплатежу.

Будь-який переказний вексель може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент– це передавальний напис, за допомогою якого, власне, і здійснюється обіг векселя. Сторонами по індосаменту є індосант (особа, яка передає вексель) та індосат (особа, яка його отримує).

Передавальний напис може бути:

- іменний (з вказанням особи, на користь якої передається вексель);

- бланковий ( складається з одного підпису сторони, яка передає вексель).

За індосаментом переходять всі без винятку права за переказним векселем, тобто і право вимоги платежу від усіх зобов’язаних за векселем осіб, і право передати вексель далі чи віддати його у заставу, і право пред’явити вексель до акцепту тощо.

Необхідно також сказати про те, що платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалемповністю або в частині його суми.

Аваль -це спосіб забезпечення платежу за векселем. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі. Аваль вчинюється або на самому переказному векселі, або на алонжі, і підписується тим, хто надає аваль.

Всі, хто видав, акцептував, індосував переказний вексель або поставив на ньому аваль, є солідарно зобов’язаними перед держателями.

Переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

- за пред’явленням;

- у визначений строк від пред’явлення;

- у визначений строк від дати складання;

- на визначену дату.

Строк «за пред’явленням» позначають у векселі словами тотожного змісту або взагалі не позначають – за відсутності зазначення дати у векселі вважається, що платіж буде здійснено за пред’явленням (ст.2 УВЗ). Такі векселі професійні учасники вексельного ринку називають «векселями до запитання».

Вексель зі строком платежу «у стільки-то часу від пред’явлення» підлягає оплаті по закінченні строку, вказаного у векселі, перебіг якого починається з моменту акцепту або протесту векселя (ст.35 УВЗ). Строк після пред’явлення слід вказувати у днях, тижнях, місяцях. Векселі із зазначенням строку платежу у роках називаються візо-векселями.

Строк «у стільки-то часу від складання» аналогічний щойно згаданому, але його перебіг починається з дати складання векселя. Ці векселі дістали назву дато-векселів.

Вексель «на певну дату» підлягає оплаті у певний день, визначений у тексті векселя. День повинен бути вказаний конкретною календарною датою, при цьому варіанти «до», «після», «між» і подібні не допускаються – у такому разі потрібно використовувати вексель до запитання з обмежуючими умовами «але не раніше…», «але не пізніше…». Вказаний вексель ще називають визначено-строковим.

Оборот переказного векселя здійснюється протягом короткого або тривалого часу. Якщо час обороту векселя перевищує 12 місяців з дати балансу, то він вважається довгостроковим.

Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Переказний вексель передбачає участь трьох сторін: векселедавець, платник та векселедержатель.

На практиці більшість підприємств України працює з короткостроковими векселями. Облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі ведеться на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані”.

Рахунок 62 “Короткострокові векселі видані” має такі субрахунки:

621 “Короткострокові векселі, видані в національній валюті”

622 “Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті”

За кредитом рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним векселем та за строками їх погашення.

Облік операцій з векселями виданими відображають таким чином:

Дт 631, 685 Кт 621 (511) – видано вексель в забезпечення кредиторської заборгованості;

Дт 62, 51 Кт 311 – погашено вексель грошовими коштами;

Дт 62 Кт 733 «Інші доходи від фінансової діяльності» - на суму дисконту, коли вексель оплачено з дисконтом;

Якщо на дату балансу до строку погашення довгострокового векселя менше 12 місяців, таку заборгованість необхідно перевести до складу поточної:

Дт 51 «Довгострокові векселі видані» Кт 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;

За відстрочку платежу векселедержатель може отримувати проценти. Проценти за векселем нараховуються або на основну суму заборгованості (процентний вексель), або вказуються у вигляді фіксованої суми (безпроцентний вексель). Векселедавець повинен нараховувати проценти щомісяця, проте відображення їх в обліку має особливості залежно від виду векселя. Так по процентному векселю у векселедавця відображають:

1) Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» на суму нарахованих відсотків;

2) Дт 641 Кт 684 – на суму ПДВ (на відсотки!).

Довгострокові векселі видані відображаються в балансі за їх дійсною вартістю, тобто в обліку відображають різницю між номінальною та дійсною вартістю:

Дт 952 Кт 51 – на суму перевищення дійсної вартості над номінальною;

Дт 51 Кт 733 «Інші доходи від фін. операцій» - на суму перевищення номінальної вартості над дійсною.

Приклад. Підприємством був виданий простий вексель на суму 15600 в т.ч. ПДВ 20% (2600 грн). При настанні строку платежу вексель оплачено з дисконтом 55 грн. В обліку необхідно відобразити:

Дт 631 Кт 621 – 15600 – видано простий вексель;

Дт 621 Кт 311 – 15545 – перераховані кошти за вексель;

Дт 621 Кт 733 – 55 – списано вексельну заборгованість на суму дисконту.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: