КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ №1

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Кафедра мовної підготовки

Лекції

з дисципліни «Правнича лінгвістика»

Тема 1. ПРАВНИЧА ЛІНГВІСТИКА ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА (2 години)

Для слухачів магістратури

Дніпропетровськ -2012

Лекцію підготувала ст..викладач кафедри мовної підготовки Руколянська Н. В.

Рецензенти:

Гейченко К.І., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки Запорізького державного медичного університету

Приходько О.М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов Запорізького юридичного інституту ДДУВС

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

мовної підготовки 31.08.2012, протокол № 1

Тема 1. ПРАВНИЧА ЛІНГВІСТИКА ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА (2 години)

План

1. Становлення і розвиток правничої лінгвістики як окремої галузі науки. Об’єкт і завдання.

2. Правнича лінгвістика як навчальна дисципліна. Предмет і основні аспекти вивчення.

3. Теоретико-правнича спрямованість дисципліни, її прикладний характер.

Основні терміни:

лінгвістика, право, правнича лінгвістика, юридизація мови, законодавча техніка, юридична герменевтика.

Специфіка підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр базується на єдності освітніх стандартах, невід’ємною складовою яких є вибірковий компонент. Право формувати перелік дисциплін вільного вибору магістрантів належить безпосередньо вищому навчальному закладу для урахування потреб ринку праці в регіоні та професійно-кваліфікаційних вимог замовника.

Як засвідчив практика юридичної діяльності на сьогодні користуються попитом фахівців, що спеціалізуються на правах людини, захистові її честі і гідності. Для вирішення проблеми підготовки таких спеціалістів до навчального плану магістрів включено нову для національної вищої школи навчальну дисципліну „Правнича лінгвістика” (синоніми „юридична лінгвістика”, „лінгвістика права”).

Як галузь лінгвістики вона почала формуватись у середені 70-х років минулого століття для на стикові стилістики, термінознавства та правознавства.

Правнича (юридична) лінгвістика - міждисциплінарна галузь знань про взаємозв'язок мови і права, мовні засоби вираження права, понять і категорій, мовностилістичні ресурси у сфері правничої комунікації. Термін «юридична лінгвістика» вперше ввів у науковий обіг німецький учений А. Подлех у своїй праці «Юридична лінгвістика».

Об’єктом юридичної лінгвістики як науки є мова, що функціонує у сферах правотворення, правозастосування і судочинства, юридичної науки та освіти.

Юридична лінгвістика вивчає природу, функції та специфіку мови права, її різновиди і жанри. Основними напрямами досліджень і відповідно підрозділами юридичної лінгвістики є історія юридичної мови; юридичне термінознавство; юридична лексикографія; юридична текстологія; юридична стилістика; порівняльне юридичне мовознавство, судова лінгвістика.

Статус навчальної дисципліни юридична лінгвістика наприкінці 90-х років минулого століття.

Предметом пропонованого для вивчення спецкурсу є лінія перетину мови і права, що налічує дві складі: юридичний аспект національної мови та лінгвістичні аспекти права.

Особливість першого полягає у вивченні власне (автентичної) української мови, що під час функціонування обслуговує юридичну сферу. Цей процес – його ще називають юридизацією мови - має різні прояви, а саме:

1) мовно-мовленнєві явища стають об’єктами слідчого та/або судового розгляду й експертизи тоді, коли такі феномени потрапляють в сферу юрисдикції будь-яких законів і виникає потреба їх юридичної оцінки;

2) елементи літературної мови, які обслуговують юридичну сферу як самостійну терміносистему, являють собою окремий прошарок, навіть ширше – функціональний стиль, що супроводжує різні аспекти юридичної діяльності, наприклад, судовий процес, службове листування установ і громадян тощо;

3) юридизація як набуття літературною мовою статусу державної мови.

Другий аспект пов’язаний з вивченням того, як мова обслуговує юридичну сферу, виступаючи її невід’ємною складовою:

1) українська мова як державна є об’єктом законодавчої техніки, тобто техніки складання юридичних текстів;

2) українська літературна мова є показником мовленнєвої культури юристів, а ширше – компонентом законозастосовчої практики (техніки);

3) лінгвістичні аспекти права передбачають наявність юридичної герменевтики – тлумачення офіційних юридичних текстів з лінгвістичних позицій.

Зазначені аспекти передбачають необхідність спеціалізованого навчання магістрантів з урахуванням спеціальної юридичної підготовки та загальної філологічної. Тому спецкурс з правничої лінгвістики є теоретико-практичним і передбачає формування базових знань стосовно різноманітних форм взаємодії лінгвістики та юриспруденції, а також формування вмінь і навичок прикладного характеру, наприклад, провадження лінгво-криміналістичної експертизи (ідентифікація тексту, ідентифікація особи за текстом, фоноскопічна експертиза тощо).

Метою вивчення дисципліни є:

· науково-пізнавальна: сприяння виконанню індивідуальних науково-дослідних завдань, орієнтованих на формування вмінь і навичок лінгвістичного аналізу юридичного тексту;

· загальноосвітня: придбання магістрантами додаткових знань і вмінь лінгвістичного й лінгво-юридичного змісту, підвищення мовленнєвої культури юриста;

· виховна: сприяти формуванню престижу правничої науки в Україні.

Навчальна програма спецкурсу „Правнича лінгвістика” для магістрантів побудована з урахуванням досвіду викладання дисципліни в інших навчальних закладах і передбачає вивчення таких питань.[2]

1. Юридизація мови: історія і сучасний стан.

2. Поняття мовно-мовленнєвого конфлікту і шляхи його розв’язання. Лінгвістична конфліктологія як науки. Загальне поняття лінгвістичної експертизи.

3. Мовленнєві конфлікти як правопорушення. Поняття моральної шкоди, приниження ділової репутації у лінгвістичному аспекті. Законодавство щодо захисту честі і гідності громадян. Мовленнєве шахрайство. Плагіат. Авторське право та його лінгвістичні аспекти.

4. Лінгвістична експертиза та її місце серед інших видів експертиз. Види лінгвістичних експертиз.

5. Юридична мова та сфери її функціонування. Специфіка юридичних як поєднання елементів загальнолітературної і спеціальної мов. Типологія юридичних текстів відповідно до функцій, структури, ступеня юридизації.

6. Лінгвістичні аспекти юридичної техніки. Види юридичних документів і вимоги щодо їх складання. Мовні помилки при складанні документів як об’єкти конфліктних мовленнєвих ситуацій.

7. Лінгвістична термінологія і юридична термінотворчість.

8. Мовленнєва культура фахівців юридичного профілю. Юридичне красномовство та культура писемної мови як обов’язкові компоненти юридичної діяльності.

Отже, вивчення правничої лінгвістики лінгвістика сприяє правильному вживанню юридичних термінів і понять, оптимальному використанню мовних ресурсів в юриспруденції залежно від ситуації та професійно-комунікативних потреб, а отже, є важливим засобом ефективності права.

Література та Інтернет-ресурси:

1. Прадід Ю.Ф. Вступ до юридичної лінгвістики: Навчальний посібник / За ред. Ярмиша О.Н. – Сімферополь: Доля, 2002. – 104 с.

2. Прадід Ю.Ф. Вступ до юридичної лінгвістики: навчальний посібник /За ред. чл.- кор. АПрН Ярмиша О.Н. - Сімферополь: Доля, 2002. - 104 с.

3. Прадід Ю.Ф. У царині лінгвістики та права. - Сімферополь: Еліньо, 2006. - 257 с.

4. 95. Прадід Ю. Ф. Державна мова І/ЧИ офіційна мова? // Учёные записки. - Симферополь, 2002. - Т.15 (54), N2: Филологические науки. - С.6–10. - Бп14515-15(54)/2(филол.)

5. Прадід Ю.Ф. Мовне питання в українських конституціях ХХ століття // Мовознавство. – 2002. - № 1. – С.17-23.

6. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v010p710-99

7. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8312-11

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ №1

1. Дайте визначення поняття „правнича лінгвістика”.

2. З’ясуйте, чи є тотожними поняття „правнича лінгвістика” та „юридична лінгвістика”?

3. Схарактеризуйте об’єкт правничої лінгвістики як галузі науки і предмет – як навчальної дисципліни.

4. Розкрийте значення поняття „юридизація мови”.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: