ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Кислотний некроз зубівМЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Методичні рекомендації підготувала асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ Тріль І.Б.
Київ-2013
I. Актуальність теми
Надмірне стирання зубів відзначається на загальному стані організму, порушується анатомічна конфігурація коронкової частини зуба і поверхні зубів, виникає комплекс функціональних порушень, подовжується жувальний період, змінюється амплітуда та ритмічність “волі на” мастикаціограмі, знижується ефективність жувальної функції, травмується слизова оболонка порожнини рота, підвищується чутливість зубів по різних подразників, знижується висота нижнього відділу обличчя, змінюються співвідношення елементів інші. Тому раннє виявлення етіологічних факторів патологічного стирання зубів, вірна постановка діагнозу, раціональне лікування дозволять не тільки відновити функцію зубощелепної системи, але і попередити розвиток патології. II. Учбові цілі заняття
1. Знати етіологію, патогенез, клінічну картину патологічного стирання зубів. 2. Вміти провести диференційовану діагностику патологічного стирання зубів з іншими захворюваннями твердих тканин зубів.
III. Виховна мета
1. Сформувати уявлення про патологічне стирання зубів в комплексному розумінні загальної патології організму. 2. Навчитись сприймати і розуміти психоемоційний стан таких хворих в суспільстві.
IV. Міжпредметна інтеграція
V. Зміст навчального матеріалу
Стирання зубів може бути фізіологічним та патологічним. Фізіологічне стирання має пристосовний характер, попереджуючи функціональне перевантаження зубів та зумовлені ним патологічні зміни у тканинах пародонту. Це повільно текучий компенсаційний процес, спрямований на покращення функції жування, створення умов для повільного руху нижньої щелепи та плавного ковзання зубних рядів в різних фазах артикуляції. Патологічне стирання — процес порівняно швидкоплинний, який супроводжується змінами зубних та навколозубних тканинах, порушенням функцій жувальних м’язів та скронево-нижньощелепного суглобу. Не завжди вдається провести чітку межу між цими двома видами стирання зубів. Тому нерідковиникають перешкоди при дифференціальній діагностиці та визначенні показань до ортопедичного лікування.
Етіологія та патогенез Причинами паталогічного стирання зубів можуть бути як ендогенні, так і екзогенні фактори. До ендогенних факторів видносяться: спадкова схильність, розлад обміну речовин,— нейродистрофічні та ендокринні порушення, що супроводжуються неповноцінним звапненням емалі та дентину зубів. Одною з причин є бруксизм. З екзогенних причин патологічного стирання зубів найбільше значення має вид прикуса та функціональне перевантаження зубів, професійні шкідливості. Патогенез 1. Неповноцінна структура твердих тканин зубів. Мікротвердість, а внаслідок і стійкість до стирання частіш за все зменшується внаслідок порушення процесу звапнення твердих тканин зуба. По мірі прогресування стирання дентин стає чутливим до дії різних подразників; інколи виникають напади більш пульпитного характеру. 2. Шкідливі професійні та побутові звички. Тримання у зубах цвяхів, голок, мундштуків, перекусування ниток (у нитках містяться анілінові барвники та пихтова кислота). 3. Дія ендокринних залоз на процес формування, росту та звапнення тканин зуба. Усі етапи розвитку зуба проходять під постійною дією нейрогуморальної регуляції процесів обміну речовин. Тому патологія ендокринної системи може впливати на внутрішньо- та післяродовий період формування та розвитку зубів. Паращитовидна залоза регулює кальцієво-калієву рівновагу (периферічна регуляція мінерального обміну). Тириоїдні гормони, естрогени та андрогени — анаболічний ефект — стимулюють активність остеобластів, пригнічує процеси резорбції. Слабкий катаболічний ефект, що прігнічує виникнення колагену, притаманний паратгормону та прогестерону. Паратин, що продукується, навколовушними слинними залозами стимулює ріст, розвиток зубів та скелету, активно впливає на проліферацію еластичного каркасу всіх мезенхімальних тканин. Відомо, що переважно тиреоїдні гормони «відповідальні» за зберігання пропорційних відношень кісток скелету обличчя та обрисів обличчя, оссифікацію хрящів, розвиток зачатків та прорізування зубів у перші 3—4 роки життя. Після 5 років ріст та формування тканин органів знаходиться під контролем соматотропного гормону гіпофізу, а починаючи з лубертантного віку основне значення набувають статеві залози. Андрогени більш виразно активізують лінійний ріст кісток. Естрогени більш ефективні в прискоренні процесів дозрівання кісткової тканини, оссифікації зон росту. Суть дії паратгормонів заключається в пригніченні реабсорбації фосфору та епітелію ниркових канальців, що призводить до більш значних втрат фосфору з сечою та зниженню його рівня в крові, відновлення якого відбувається шляхом мобілізації кальцій-фосфорних з’єднань з кісткових депо. Демінералізація емалі, дентину, цементу зубів на відміну від кісток при паротидектонії не спостерігається, хоча відмічаються коливання при включенні 45Сф и 32Р. Тиреокальцитонін перебуваючи функціональним антогоністом паратгормону, пригнічує мобілізацію кальцію з депо та послаблює резорбцію кістки, а також знижує рівень фосфору в периферичній крові. Естрогени мають антиостеопарозну дію. Андрогени сприяють білковому синтезу (затримка Са, Р, сірки) та побічно діють на мінералізацію (збільшується маса кістки). Безперечно, что паротин сприяє переходу кальцію з крові в тканини, схильні до звапнення, активізує мінералізацію зубів та кісток. Великий вплив на структуру зубів мають захворювання щитовидної залози, її гормони відіграють важливу роль в процесі диференцації мезонхими зубного зачатку (дентиногенез) та епітелія (емалегенез). Дисфункція щитовидної залози викликає різнобічні дистрофічні процеси у тканинах зуба. Патологічне стирання спостерігається як при підвищенній, так і при заниженій функції щитовидної залози. Порушення процесу мінералізації твердих тканин та патологічне стирання зубів спостерігається також при інших ендокринних захворюваннях: гіполаратиреозі, гіпогонадизмі та кастрації, передчаснім клімаксі, патології функції наднирників (синдром та хвороба Іценко—Кушенга, диенцифальний синдром, пухлина та хронічна недостатність кори наднирників, аддісонова хвороба), порушення зовнішньою та внутрішньої секреції підшлункової залози. Кислотний некроз зубів Одною з найчастіших причин патологічного стирання зубів є кислотний некроз зубів. Він спостерігається у робітників хімічної промисловості, що мають діло із соляною, азотною та іншими кислотами. Потрапляння кислот на зуби з потоком вдихаємого повітря у вигляді парів та туманів викликають декальцінацію емалі перш за все у передніх зубів. з наступним стиранням декальцинованого краю зуба. При дифференціації клінічної картини кислотного некрозу та стирання зубів відмічаємо, що при останній тверді тканини зменшуються тільки на конкретній поверхні, тут відкладається вторинний дентин. При кислотному некрозі пошкодження емалі диффузне. Спостерігається також характерний оточуючий бар’єр у вигляді неструктурованих тканин, що оточує пошкоджену ділянку, збоку пульпи змін нема.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|