ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
А - нанесення полюса Р згiдно із заданими координатами ρ, φ; б - нанесення великого кола К заданого полюса РПродовження додатка Г
Задача 7 Необхiдно знайти загальну грань “е” для двох поясiв, на кожному з яких знаходяться двi гранi, координати яких є такими: гранi першого поясу – грані “а”-φ-141°,ρ- 62°; гранi другого поясу – грань “b”-φ-200°, ρ-69°; грань “с” –φ-10°, ρ-68°; грань”d”-φ-108°, ρ-75°. Для розв’язання цiєї задачi взято такий порядок: 1) на робочу кальку згідно із заданими координатами наносяться гранi а, b, с, d (рисунок 4.7 а); 2) точки “а” і “b” виводяться на лінію відповідного меридіана, який і дає перший пояс П1. Таку саму операцію проводимо з точками “с” i “d”, якi дають другий пояс П2 (рисунок4.7 б); Рисунок 4.7 - Послiдовнiсть розв’язання задачі 7: а - нанесення точок а, b, с, d; б -нанесення поясiв для точок а, b(П1) i с,d (П2); в - нанесення загальної гранi “е” Задача 8 Необхідно знайти кут α між двома заданими великими дугами Д1, Д2 з координатами точок, які розміщені на них: Д1-точка “а”: φ-141°, ρ-62°; точка “b”-φ-200°, ρ-69°; Д2- точка “c”: φ-10°, ρ-69°; точка “d”-φ-108°, ρ-75°”.
Продовження додатка Г
При розв’язанні цiєї задачi необхiдно пам’ятати, що при перетині двох дуг утворюються чотири попарно рівні кути –α=α1 та β=β1, загальна сума яких дорівнює 360°. Для розв’язання цієї задачi взято такий порядок: 1) згiдно із заданими координатами на робочу кальку наносяться точки а, b, с, d (рисунок 4.8 а); 2) пiсля нанесення точок а, b, с, d обертанням кальки навколо центра сітки точки а i b виводяться на велику дугу Д1, а точки с i d - на дугу Д2. Ці дуги перетнуться в точцi е (рисунок 4.8 б); 3) знайдену точку е суміщаємо з екватором i вiдраховуємо по ньому вправо 90°. Одержимо дугу Д3 полюса точки е; 4) для визначення кута α мiж двома заданими дугами Д1 ,Д2 одержану дугу виводимо на вiдповiдний меридiан і по ньому відраховуємо величину цього кута, яка дорiвнює 136°. Рисунок 4.8 - Послiдовнiсть розв’язання задачi 8: а - нанесення точок а, b, с, d; б - нанесення дуг великих кiл для точок а i b (Д1) i с i d (Д2) Задача 9 Згiдно із заданими сферичними координатами φ i ρ полюсiв граней а, b, с, d, e, m, n, o, p (табл. 4.1): 1) нанести всi можливі пояси (зони);
Продовження додатка Г
2) встановити формулу симетрії, вид симетрії i сингонію; 3) визначити всi можливі гранi i їх сферичнi координати; 4) визначити всi простi форми.
Таблиця 4.1-Вихiднi данi для розв’язання задачi 9
Для розв’язання цієї задачі взято такий порядок: 1) згiдно із заданими сферичними координатами на робочу кальку наносяться гранi а, b, с, d, e, m, n, o, p; 2) обертанням кальки навколо центра О гранi виводяться на вiдповiднi меридіани- дуги-пояси (враховуючи, що дугу-пояс утворюють не менше двох граней). Одержуємо 8 поясiв-П1-П 8 (рисунок 4.9 а); 3) визначаємо формулу симетрiї кристала, його вид i сингонiю (за одержаною загальною картиною нанесених на стереографічну проекцію граней і поясiв). Як видно з рисунка 4.9 а, перпендикулярно до площини проекції розміщається L4 i чотири площини симетрії 4Р, які збігаються з дугами-поясами П1, П3, П5, П7. Отже, знайдена формула симетрiї має вигляд L44Р, що вiдповiдає планальному (дитетрагонально-пiрамідальному) виду симетрiї тетрагональної сингонії; 4) враховуючи, що можливi гранi знаходяться на перетинi великих кiл-поясiв, одержимо b’, с’, d’, e’, m’, n’, o’, p’ (рисунок 4.9 б);
Продовження додатка Г
Для визначення сферичних координат знайдених граней розв’язується обернена задача (рисунок 4.9 б), тобто за знайденими полюсами граней b’, с’, d’, e’, m’, n’, o’, p’ визначаються їх сферичнi координати φ i ρ, числовi данi яких наведенi в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2-Сферичні координати φ i ρ кристалів за їх полюсами
5) враховуючи взаємне розміщення на стереографiчнiй проекції полюсiв граней b’, с’, d’, e’, m’, n’, o’, p’ шляхом підрахунку аналогічних граней, якi повторюються вiдносно елементiв симетрii, одержуємо: грань а вiдповiдає моноедру; гранi m’, n’, o’, p’ - тетрагональній призмі; гранi b, с, d, e і b’, с’, d’, e’ - тетрагональним пiрамiдам (рисунок 4.9 а). При цьому грань “а” збігається з площиною проекції, гранi m’, n’, o’, p’ - розміщені перпендикулярно до площини проекції і грані b, с, d, e і b’, с’, d’, e’ - похило до площини проекції; 6) визначення кутiв мiж встановленими гранями проводиться згідно з методикою, розглянутою при розв’язанні задачі 4. Так, в поясi П1 кут мiж гранню моноедра а i гранню тетрагональної призми m’ становить 90°, кут мiж гранню моноедра “а“ і гранню тетрагональної пiрамiди становить 42° (рисунок 4.9 б).
Продовження додатку Г Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|