ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.Період навчання студента у вищій школі – надзвичайно важливий період його соціалізації як особистості: 1) на цьому етапі завершується соціалізація через систему освіти; 2) закладаються основи подальшої соціалізації в самостійній професійній діяльності; 3) коригуються життєві цілі, настанови на подальший самостійний життєвий шлях. Соціалізація особистості – процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду в діяльності та спілкуванні з іншими людьми. «Соціалізація – процес, за допомогою якого культура передає людям свої переконання, звичаї, звички і мову» (Р. Чалдіні, Д. Кенрик). У студентському віці задіяні всі основні механізми соціалізації: - прийняття та засвоєння нових соціальних ролей – роль студента, майбутнього фахівця, молодіжного лідера та ін.; - професійно-рольова ідентифікація («Я – студент», «Я – майбутній фахівець», «Я – вчитель» тощо); - наслідування як відтворення професійного досвіду авторитетних викладачів, стилю їх науково-педагогічної діяльності або манер поведінки членів референтної групи; - інтеріоризація оцінних ставлень викладачів і однокурсників у навчально-професійній діяльності; - орієнтація на соціальні очікування викладачів і групи, щоб добутися бажаного соціального статусу; - порівняння себе з іншими студентами та професіоналами; - навіюваність і конформізм. Результатом соціалізації студента є: - вироблення і трансформація власної системи поглядів на життя та ціннісних орієнтацій, формування життєвого ідеалу; - засвоєння культури людських взаємин і соціально-професійних функцій; - формування індивідуального стилю навчально-професійної діяльності та власної моделі моральної поведінки; - опанування професійною діяльністю та формами ділового спілкування. Підвалини соціалізації особистості майбутнього педагога закладаються задовго до періоду професійного становлення і професійного самовизначення. Отже, соціалізацію особистості майбутнього педагога варто розглядати як багатоаспектне явище, яке детерміноване низкою соціокультурних і соціально-психологічних чинників: морально-духовні особливості родинного середовища, специфіка довузівського освітньо-виховного простору, практична реалізація наукової моделі підготовки фахівця в навчальному закладі. Джерелом соціалізації студента є не лише зміст педагогічного процесу у вищому навчальному закладі, а й соціально-професійне його оточення, студентська референтна група, засоби масової інформації, громадські об’єднання студентів тощо. Процес соціалізації особистості майбутнього фахівця триває як адаптація, індивідуалізація та інтеграція в умовах вузівського культурно-освітнього середовища.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|