Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Моральний кодекс (code of ethics) – це формальний документ, у якому описуються первинні цінності організації й правила поведінки, яких повинні дотримуватися працівники.




Моральні кодекси повинні бути досить конкретними для того, щоб указати працівникам загальний напрямок, але при цьому вони повинні залишатися відносно вільними й у певній мірі враховувати їхню точку зору й думки із цього приводу. Моральні кодекси включають три основні групи правил для співробітників: (1) бути надійними членами організації, (2) уникати незаконних або неналежних учинків, здатних завдати шкоди організації, (3) гранично коректно й правильно поводитись із клієнтами й надавати їм допомогою. Нижче наведені списки вимог, об'єднаних у ці групи в порядку частоти їхнього згадування в кодексах різних компаній.

В 75% кодексів, наприклад, не згадуються такі аспекти, як особисті якості співробітників, безпека виробленої продукції, її якість, захист навколишнього середовища й участь компанії в житті суспільства. При цьому в більшості кодексів значна увага приділяється таким питанням, як взаємини з урядом, відносини із клієнтами й постачальниками, політична діяльність і розв’язання конфліктів інтересів. Більшість "кодексів у дійсності спрямовано насамперед проти порушень правил корпорації, а не проти неправомірних дій від імені корпорації". Іншими словами, у цих корпоративних документах приділяється більше уваги питанням незаконної або неетичної поведінки, що може призвести до зниження прибутку компанії, чим до її прорахунків стосовно суспільства.

Ефективність дії моральних кодексів прямо залежить від того, наскільки їх дотримуються менеджери організації і як в дійсності караються працівники, що порушили кодекс. Якщо управлінський персонал уважає виконання кодексів дійсно важливим, підтверджує свою згоду з їхнім змістом і привселюдно карає порушників, то морально-етичні кодекси здатні створити надійну основу для формування ефективної корпоративної програми ділової етики.

Вибірка основних груп вимог, складена на основі аналізу моральних кодексів 83 корпорацій
Група 1. Бути надійними членами організації
1. Підкорятися інструкціям з техніки безпеки й охороні здоров'я. 2. Бути ввічливим, чесним і справедливим. 3. Не вживати на роботі наркотиків й алкоголю. 4. Уміти правильно розподіляти власні доходи. 5. Не прогулювати роботу й не спізнюватися на неї. 6. Виконувати розпорядження старших за посадою. 7. Не вживати нецензурних виразів. 8. Приходити на роботу в діловому одязі. 9. Не приносити на роботу вогнепальної зброї.
Група 2. Уникати незаконних або неналежних учинків, здатних завдати шкоди організації
1. Вести бізнес відповідно до законодавства. 2. Не допускати незаконної витрати коштів. 3. Не давати хабарів. 4. Уникати будь-якої діяльності поза корпорацією, що може зашкодити ефективному виконанню професійних обов'язків. 5. Зберігати конфіденційність документації. 6. Виконувати всі антимонопольні й комерційні закони. 7. Чітко дотримуватись правил бухгалтерського обліку й контролю. 8. Не використовувати власність компанії заради особистої вигоди. 9. Нести особисту відповідальність за грошові кошти компанії. 10. Не поширювати помилкову інформацію. 11. Приймати рішення, що ґрунтуються на загальних інтересах, а не особистих.
Група 3. Гранично коректно й правильно поводитись із клієнтами й надавати їм допомогу
1. Правдиво описувати вироблену продукцію, що, у рекламі. 2. Виконувати свої посадові обов'язки максимально ефективно. 3. Пропонувати продукцію або послуги найвищої якості.

Інший підхід, при якому для управління поведінкою працівників організації використовуються формальні письмові заяви, був запропонований Лорою Неш. Вона запропонувала 12 питань, на основі яких менеджери можуть приймати етичні рішення, оскільки всі вони пов'язані з певними параметрами морально-етичного характеру. Ці питання перераховані в табл. 2.

Таблиця 2

Питання для оцінки етичності ділових рішень

1. Наскільки точно ви визначили проблему? 2. Як би ви визначили проблему, якби перебували "по іншу сторону барикади"? 3. Як споконвічно розвивалася дана ситуація? 4. До кого й до чого ви ставитеся лояльно як особистість й як член корпорації? 5. Яку мету ви переслідуєте, приймаючи саме таке рішення? 6. Наскільки ваш намір відповідає ймовірним результатам? 7. Кому ваше рішення або дія може завдати шкоди? 8. Чи маєте ви можливість обговорити цю проблему з тими сторонами, чиї інтереси зачіпаються, перш ніж приймете рішення? 9. Чи впевнені ви, що ваша позиція буде настільки ж обґрунтованою при розгляді її з погляду довгострокової перспективи? 10. Могли б ви без коливань повідомити про своє рішення або дію своєму безпосередньому начальникові, головному менеджерові, раді директорів, вашій родині, суспільству в цілому? 11. Який символічний потенціал вашої дії, якщо вона буде правильно зрозуміла? Якщо буде зрозуміла неправильно? 12. При яких умовах ви б змінили теперішню свою позицію щодо даного питання?

 

Роль керівників вищого рівня. Для того, щоб моральні кодекси були ефективними, менеджери вищого рівня повинні виконувати певні зобов'язання. Тому що вони є зразком для інших, хоча вчинки є важливішими за слова. Якщо менеджери вищої ланки, наприклад, використовують ресурси компанії в особистих цілях, допомагають лише своїм друзям і родичам, це означає, що, на їхню думку, така поведінка прийнятна для всіх працівників організації.

Менеджери вищого рівня також задають культурний тон у компанії. Вибір того, які працівники й за які дії заохочуються підвищенням зарплати й просуванням по службі, є сигналом для працівників щодо того, як їм варто поводитись. Підвищення в посаді співробітника, який досяг видатних результатів шляхом застосування сумнівних в етичному плані методів, є для інших службовців сигналом, що такі способи ведення бізнесу в цій організації цілком припустимі. Після того як неетична поведінка (вчинок) розкрита, менеджери повинні не тільки покарати порушника, але й повідомити інших про даний факт розголосу й дати можливість кожному в організації довідатися про негативні наслідки такого поводження. Така практика стане сигналом зовсім іншого характеру: "Кожне порушення має свою ціну, і неетичне поводження працює проти вас!"






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных