ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Страхування каско - страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.Традиційно в правилах визначено об'єкт страхування: майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству та пов'язані з правом володіння, користування й розпорядження засобом наземного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує 10 років. Разом з транспортним засобом на страхування береться відповідне приладдя та додаткове обладнання до нього. Страховими випадками є знищення пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок: • дорожньо-транспортної пригоди; • стихійних лих (бурі, повені, землетрусу та ін.), нападу тварин, пожежі або вибуху в транспортному засобі; • протиправні дії третіх осіб (крім угону та крадіжки); • угон та крадіжки. Не страхуються від угону автотранспортні засоби, які не обладнані протиугонними пристроями. Страхова сума встановлюється на підставі страхової оцінки автотранспортного засобу, яка може бути визначена експертним шляхом, на підставі каталогу офіційного дилера чи рахунку -фактури заводу виробника. Обов'язково встановлюється безумовна франшиза. Договір може укладатись на термін від декількох днів до одного року і набуває чинності з 00 годин доби наступної за днем надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхової компанії. 2. Обмеження страхування авто каско При вивищенні даного виду страхової послуги доцільно зупинитись на виняткахх та обмеженнях страхування, які мають досить обширний характер. Так, не відшкодовуються збитки, пов'язані зі знищенням або пошкодженням транспортного засобу внаслідок: 1) військових дій, громадських заворушень; 2) захоплення, конфіскації, арешту, здійснених цивільною або військовою владами; 3) радіоактивного забруднення, внаслідок якого неможлива подальша експлуатація транспортного засобу; 4) вибуху внаслідок перевезення, зберігання боєприпасів, вибухових речовин; 5) пожежі через порушення правил техніки безпеки при користуванні горючими рідинами на транспортних засобах. До страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не здійснюється в разі: 1) відсутності у страхувальника або особи, допущеної до управління автотранспортним засб'бом, посвідчення водія, що дає право управляти транспортним засобом; 2) пошкодження транспортного засобу в технічно несправному стані в момент настання страхового випадку; 3) гниття, корозії та інших природних матеріалів, що використовуються в транспортному засобі внаслідок зберігання в невідповідних умовах; 4) оброблення теплом, вогнем або іншим термічним впливом на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряче оброблення тощо); 5) використання транспортного засобу в заздалегідь відомому страхувальникові технічно аварійному стані (визначення технічного стану транспортного засобу згідно ДСТ 25478 - 82); 6) управління транспортним засобом особою, яка знаходиться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; 7) не підпорядкування владі (втеча з місця дорожньо-транспортної події, переслідування працівниками дорожньо-патрульної служби), скоєння карних дій, крім дій, що пов'язані з порушенням Правил дорожнього руху; 8) перевезення транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту; 9) участі в спортивних змаганнях; 10) використання автотранспортного засобу для навчальної їзди; Крім того, страховик не відшкодовує збитки при пошкодженні, знищенні тільки шин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять у комплект транспортного засобу. До страхових випадків не відносяться також захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними страхувальником або його довіреною особою в салон та при використанні транспортного засобу в якості таксі, якщо це не обумовлено в заяві про страхування. Відшкодуванню не підлягають непрямі збитки, пов'язані зі страховим випадком: штраф, плата за використання орендованого транспортного засобу, плата за проживання в готелі під час ремонту, витрати на відрядження, втрати внаслідок простою тощо. 3. Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско Права та обов'язки сторін, які визначаються договором, мають загальноприйнятий характер із поправкою на специфіку об'єкта страхування та перелік страхових ризиків. Зупинимось лише на діях страхувальника при настанні страхового випадку і зазначимо, що страхувальник зобов'язаний негайно повідомити компетентним органам про пригоду та не проводити ніяких ремонтних робіт з пошкодженим транспортним засобом без попереднього його-огляду представником страховика, крім тих, які зумовлені необхідністю продовження безпечного руху. Для здійснення ремонту страхувальник повинен отримати письмову згоду страховика. За згодою сторін (або за вимогою однієї зі сторін) після настання страхового випадку розмір збитку може бути встановлений експертами. Експертиза може також проводитись для встановлення фактичних причин настання страхового випадку та визначення законності отримання страхового відшкодування страхувальником. Експертиза проводиться за рахунок сторони, що вимагала її проведення. При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, виключаючи втрачену вигоду, витрати на оренду чи наймання транспортного засобу, моральну шкоду тощо. Розмір збитку визначається: • при повному або конструктивному знищенні автотранспортного засобу - у розмірі його дійсної вартості за договором страхування за вирахуванням вартості вузлів, деталей та устаткування, що придатні для подальшого використання або реалізації; • при пошкодженні автотранспортного засобу чи додаткового обладнання - в розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з кошторисом-розрахунком, який складено експертом страховика і погоджено зі страхувальником. Витрати на відновлення включають: • витрати на матеріали і запасні частини, що необхідні для ремонту, за цінами на дату страхового випадку за вирахуванням зносу частин, вузлів, агрегатів та деталей, які замінюються в процесі відновлення (ремонту); • витрати на оплату ремонтних робіт за тарифами на дату настання страхового випадку. Не включаються до суми збитку: • вартість ремонту та технічного обслуговування автотранспортного засобу, що не спричинені настанням страхового випадку; • вартість робіт, що пов'язані з переобладнанням автотранспортного засобу, ремонтом або заміною окремих його частин, деталей і приладдя внаслідок їхнього зносу, технічного браку, поломки тощо; • вартість заміни замість ремонту тих чи інших вузлів та агрегатів через відсутність у ремонтних підприємствах необхідних запасних частин і деталей для ремонту цих вузлів та агрегатів; • втрати експлуатаційних якостей; • втрати товарної вартості автотранспортного засобу; • суми, які перевищують ціни на запасні частини до автотранспортних засобів, запропоновані страховиком та (або) спеціалізованою сервісною станцією, якщо страхувальник відмовився від таких послуг і придбає запасні частини за більш високими цінами. Відшкодування збитків здійснюється за вирахуванням амортизаційного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей та приладдя. При визначенні суми страхового відшкодування враховуються страхова сума, різниця між страховою сумою і зазначеною в заяві на страхування вартістю автотранспортного засобу та франшиза. Якщо майно було прийнято на страхування в зазначеній частці (%) від повної його вартості, то страховик здійснює виплату страхового відшкодування за системою пропорційної відповідальності. Остаточний розмір страхового відшкодування визначається за вирахуванням франшизи, зазначеної в договорі. Для отримання страхового відшкодування подаються такі документи: • заява про виплату страхового відшкодування; • договір страхування; • страховий акт; • довідка дорожньо- патрульної служби про ДТП із зазначенням прізвища особи (осіб), які постраждали при цьому та особи (осіб), які винні у скоєнні ДТП, та витяг з протоколу про обставини ДТП (рішення); • необхідна кількість фотокарток пошкодженого транспортного засобу (їх надання обов'язкове, якщо страховий випадок і ремонт автотранспортного засобу відбулися за межами України); • довідка сейсмологічної служби про стихійне лихо; • довідка слідчих органів про викрадення; • документ, що посвідчує правонаступництво особи, яка звернулася за страховим відшкодуванням (у разі смерті страхувальника); • свідоцтво про смерть (завірену копію) у разі смерті страхувальника; • акт товарознавчої експертизи про розмір збитків чи рахунок сервісного центру про розмір необхідних затрат на відновлення; • інші документи в разі необхідності. 4.Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (надалі обов'язкове страхування цивільної відповідальності) здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Власником транспортного засобу вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо). Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики (страхові організації), Моторне (транспортне) страхове бюро і треті особи -юридичні та фізичні особи, яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо мотоколяскою або спеціально обладнаним автомобілем з розпізнавальним знаком "Інвалід" особисто керують інваліди - громадяни України, вони не укладають зі страховиками (страховими організаціями) договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а вважаються застрахованими Моторним (транспортним) страховим бюро, яке відшкодовує шкоду, заподіяну ними третім особам, на умовах, визначених положенням. Страховий поліс при цьому не видається. Інші водії, що експлуатують такий транспортний засіб, зобов'язані укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на загальних підставах. Моторне (транспортне) страхове бюро України - професійне об'єднання страхових компаній України, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та відшкодовують збитки, спричинені водіями в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю та майну третіх осіб. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. МТСБУ координує діяльність страхових компаній -його членів в галузі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів по відшкодуванню збитків, заподіяних третім особам унаслідок дорожньо-транспортних пригод. Крім того, МТСБУ було створено з метою реалізації угод, конвенцій та домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших країн. Основними завданнями Моторного транспортного страхового бюро є: 1) виконання страхових зобов'язань з обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за страховиків — його членів у разі їх неплатоспроможності; 2) виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах, передбачених умовами здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім життю й здоров'ю потерпілих у дорожньо-транспортних подіях, що сталися з вини водіїв не встановленого транспорту; коли винуватець загинув і не мав чинного договору такого обов 'язкового страхування; в інших випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України; 3) забезпечення пільгового страхування для окремих категорій автовласників за рахунок коштів страхових резервних фондів у випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. До Моторного (транспортного) страхового бюро, яке здійснило виплату компенсацій, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке потерпілий або інша особа, яка одержала таку компенсацію, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду. Моторне (транспортне) страхове бюро забезпечує членство України в міжнародній системі авто страхування „Зелена карта" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед аналогічними уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи. Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме - життю або здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб. Відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо існує причинно-наслідковий зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою. Страховий випадок - це дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю й здоров'ю третіх осіб. Відповідно до положення встановлюються такі види договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності: —звичайний договір; —додатковий договір. Звичайний договір укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування. Додатковий договір діє на території держав, зазначених у страховому полісі, на умовах, встановлених у цих державах відповідно до угод, укладених Моторним (транспортним) страховим бюро з відповідними уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і діє на території України. Розглянемо детальніше необхідність та особливості додаткового договору, укладання якого пов'язане із системою „Зелена картка". Зелена картка — це страховий поліс цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що визнається всіма державами міжнародної системи „Зелена картка".
За шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми на підставі документів, зазначених вище, у разі: —загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи в розмірі страхової суми; —установлення третій особі інвалідності І групи - в розмірі 100%, II групи - 80%, III групи - 60% страхової суми; —тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу - в розмірі 0,2%, але не більше, ніж 50% страхової суми. Страховик (страхова організація) виплачує зазначені страхові суми кожній потерпілій третій особі, але в цілому не більше п'яти страхових сум. У разі, коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний розмір страхової суми, відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується. Страховик (страхова організація) не відшкодовує шкоди: —у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у скоєні дорожньо-транспортної пригоди; —за ушкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилося в транспортному засобі страхувальника, винного у скоєні дорожньо-транспортної пригоди; —за ушкоджений або знищений транспортний засіб його власнику, винному в скоєні дорожньо-транспортної пригоди; —за забруднення або ушкодження внаслідок дорожньотранспортної пригоди об'єктів навколишнього природного середовища;. —за наслідки дтожежі, яка виникла внаслідок дорожньотранспортної пригоди поза краєм проїзної частини та на прилеглій до неї території; —за ушкодження або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів; —якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок навмисних дій або грубої необережності третьої особи, визнаних такими в установленому порядку; —якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|