Функції держави - особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, що визначає головні напрями і зміст її діяльності по управлінню суспільством.

ТЕМА 4. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

1. Поняття функцій держави.

2. Класифікація функцій держави.

3. Форми та методи здійснення функцій держави.

1. Сутність і призначення держави проявляється, насамперед, в її функціонуванні, в процесі якого держава чинить цілеспрямовану дію на різні сфери соціального життя, суспільні процеси та відносини. Виконуючи певні функції, держава за допомогою правового регулювання суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів, їх динаміку та спрямованість.

Функції держави – це ключові соціально значущі напрями діяльності держави на конкретно-історичному етапі розвитку суспільства, в яких виражається її сутність, призначення та зміст діяльності в сфері управління суспільством.

В процесі функціонування держава чинить цілеспрямовану дію на різні сфери життя, суспільні процеси і зв’язки. Виконуючи певні функції, держава за допомогою реформ, що проводяться, різних перетворень, правового регулювання суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів, їх динаміку і спрямованість.

Функції держави - особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, що визначає головні напрями і зміст її діяльності по управлінню суспільством.

Істотними ознаками функцій держави є:

1) вони є основними соціально значущими напрямками її діяльності, оскільки за змістом і структурою є комплексними, об’єднують широке коло суспільних завдань та великий обсяг проявів державної діяльності;

2) мають історичний характер, адже саме в функціях держави відображена спрямованість діяльності держави на виконання великих завдань і досягнення цілей, що постають на кожному історичному етапі перед суспільством та характеризуються історичною спадкоємністю;

3) в функціях держави виражається її сутність та соціальне призначення;

4) кожна функція держави має певний зміст, оскільки припускає діяльність в конкретній сфері суспільного життя, а отже функції держави визначають предметну діяльність держави, що стійко склалася в найважливіших сферах життя суспільства;

5) мають політичний характер, оскільки через їх реалізацію виражається внутрішня та зовнішня політика держави;

6) характеризуються особливими формами їх реалізації (правовими та організаційними), що обумовлені застосуванням специфічних методів управління;

7) мають правовий характер, оскільки державна діяльність має правову основу і спирається на правові форми її реалізації.

Сутність держави і її соціальне призначення є ключовими чинниками у визначенні спрямованості діяльності держави, в постановці її цілей і завдань на відповідному етапі розвитку суспільства.
В той же час, поява деяких нових функцій у держави не завжди жорстко зумовлена її новою сутнісною характеристикою. Зміна сутності держави незмінно відбивається на змісті її діяльності, оскільки функції найбільш "чутливі" до сутнісних змін.

Формування функцій держави відбувається в процесі її становлення, зміцнення і розвитку. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості завдань, що постають перед суспільством в його історичному розвитку, а також поставлених цілей. Ці завдання і цілі залежать від реальних умов, у тому числі потреб та інтересів населення, економічних можливостей суспільства, його морального і культурного рівня, професіоналізму державного апарату та ін.

Протягом історії розвитку суспільства номенклатура та зміст функцій держави під впливом різних факторів (наприклад, через трансформацію сутності та призначення держави, національні моменти, науково-технічний прогрес, екологічний чинник, процеси інформатизації суспільства та створення загальнопланетарного інформаційного простору, міжнародну обстановку) зазнавали істотних змін: в різний час пріоритетного значення набувають ті або інші завдання, цілі держави, а отже, і різні її функції. На одних етапах центр тяжіння переміщується в сферу економіки, тому в діяльності держави ключового значення набуває економічна функція, а на інших – в сферу політики, тоді підвищена увага приділяється реалізації політичних функцій державної влади. Зміст функцій теж не залишається незмінним, він змінюється під впливом різних чинників. Так, різним є зміст економічної функції в період існування рабовласницького суспільства і в сучасний період. Крім того, деякі функції держава почала виконувати досить недавно. До числа таких належить екологічна функція держави, яка актуалізувалась в структурі державної політики лише в XX столітті.

Кожна функція держави має певний зміст, оскільки припускає діяльність в конкретній сфері суспільного життя. Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її органи, які питання вони вирішують. Зміст функцій не залишається незмінним, він змінюється під впливом різних чинників. Так, великою своєрідністю відрізняються функції держави в періоди революційних потрясінь, інших радикальних соціальних змін.

Тісний зв’язок функцій держави з її суттю і соціальним призначенням означає, що в змісті функцій будь-якої держави є присутніми як класові, так і загальносоціальні начала. У суспільстві, де соціальна структура має яскраво виражену політичну диференціацію, антагонізм між правлячими і керованими, де соціальні групи протистоять одна одній, держава виступає політичною організацією правлячої (домінуючої) частини (групи, класу) суспільства, вона обслуговує в першу чергу інтереси цих груп та класів і в той же час здійснює організоване насильство відносно своїх соціальних конкурентів (класових супротивників).

Проте трактування функцій держави виключно з класових позицій веде до спотвореного уявлення про виконання державою "загальних справ". Наприклад, вважалося, що в суспільстві, розділеному на класи і протилежні одна одній групи, у держави нібито немає і не може бути надкласових загальносоціальних функцій. Між тим це суспільство є єдиним соціальним колективом, державною спільністю, де не лише співіснують, але навіть співпрацюють правлячі і керовані.Тому держава, будучи механізмом управління суспільством, здійснює загальносоціальну діяльність, в якій зацікавлені усі класи і групи населення, усе суспільство. До таких сфер діяльності відносяться, наприклад, національна безпека, боротьба із стихійними лихами і екологічними катастрофами, підтримка громадського порядку, боротьба із злочинністю, використання державно-правових засобів для вирішення міжнаціональних конфліктів та ін.

Загальносоціальна діяльність держави забезпечує певну міру стійкості стосунків і зв’язків усередині суспільства, його цілісність і єднання на базі загальних інтересів. Чим більша питома вага загальносоціального начала у функціях держави, тим вища роль її як інструменту подолання протиріч, засобу досягнення суспільного компромісу, стабілізації суспільних відносин.

Престиж держави, політичної влади, їх підтримка народом безпосередньо залежать від демократичного змісту її функцій, уміння і бажання рахуватись і враховувати у своїй діяльності різноманітні інтереси, спиратися на загальнолюдські цінності. Держава, що відверто зневажає права людини, ігнорує природні невід’ємні права і свободи, здійснює терор проти власного народу або окремих національних груп, перешкоджає контактам між людьми і організаціями різних країн, не може вважатися цивілізованою. Вона не має права розраховувати на нормальну співпрацю з іншими державами.

На зміст функцій держави, окрім соціальної сутності та соціального призначення держави, чинять вплив також і такі фактори як:

1) національні моменти;

2) науково-технічний прогрес;

3) екологічний чинник;

4) процеси інформатизації суспільства, створення загальнопланетарного інформаційного простору;

5) міжнародна обстановка.

2. З огляду на те, що виконувані державою функції дуже різноманітні за змістом і сферою прояву, в юридичній науці запропоновано ряд підстав їх класифікації. Нерідко підставами для класифікації обираються об’єкти дії і сфери державної діяльності; територіальний масштаб діяльності; способи державної дії на суспільні відносини; зміст функцій; тривалість (терміни) їх здійснення; правові форми, в які вони вдягаються, та ін.

За соціальною значимістю функції держави можна поділити на основні та похідні (допоміжні). До основних слід віднести функції, що мають пріоритетне значення на конкретному етапі розвитку суспільства (економічна, соціальна, екологічна функції). Похідними можна вважати функції супутнього, допоміжного або обслуговуючого характеру. Такою іноді вважають функцію оподаткування і фінансового контролю, яка є допоміжною по відношенню до економічної, соціальної та інших основних функцій держави, оскільки її реалізація концентрує необхідні засоби для здійснення основних функцій держави.

За тривалістю дії функції держави поділяються на постійні і тимчасові. Постійні функції держави виконуються державою впродовж тривалого часу і найчастіше властиві державі на багатьох етапах її існування, а тимчасові – обумовлені специфікою суспільного розвитку на певних етапах і в міру зникнення такої специфіки втрачають своє значення (такими є, наприклад, функції, пов’язані з ліквідацією наслідків стихійних лих та катастроф, діяльністю держави в умовах надзвичайного чи воєнного стану).

За сферами суспільного життя всі функції держави прийнято поділяти на політичні, економічні та гуманітарні, а в іншому варіанті цієї ж класифікації – на політичні, економічні, соціальні, духовно-культурні, фінансові, екологічні, правоохоронні.

За територіальною спрямованістю діяльності держави на внутрішні і зовнішні. Внутрішні функції держави характеризують цілі і завдання держави усередині цієї країни, а зовнішні – розкривають специфіку її інтересів в міждержавних відносинах, в міжнародному спілкуванні. Зовнішні і внутрішні функції тісно пов’язані між собою, діють в певній єдності, доповнюючи одна одну.

Характеристика кожної з названих функцій дозволяє розкрити зміст держави на сучасному етапі розвитку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: