Функції вуглеводів в пепломерах.

Тема: «ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВІРІОНІВ».

1. Загальна характеристика хімічних речовин, що входять до складу віріонів.

2. Специфічні речовини складних віріонів (ліпіди та вуглеводи).

3. Обов’язкові речовини простих і складних віріонів (нуклеїнові кислоти та білки).

Хімічні речовини в структурах вірусу.

ЛІПІДИ ВІРІОНІВ

Знайдені у оболонкових вірусів, входять до суперкапсиду. Більшисть є молекулами фосфоліпідів (50-60% від загальної кількості) та холестерину (20-30% від загальної кількості).

Ліпіди суперкапсиду – це готові речовини мембранних структур клітини-хазяїна. Під час розмноження віріони певних родин віддділяються брунькуванням від різноманітних мембран еукаріотичної клітини (цитоплазматична мембрана, мебрани ядра, ендоплазматичної сітки та комплексу Гольджи). Саме тоді частина мембрани клітини-хазяїна переходить до віріона і перетворюється на його зовнішню оболонку.

Тому склад ліпідів віріона залежить:

1. від ліпідного складу відповідної мембрани клітини-хазяїна. Віріони одного роду, які розмножуються брунькуванням всередині клітини-хазяїна можуть викликати інфекційну хворобі у тварин не одного, а різних видів. Клітинні мембрани цих тварин мають різний ліпідний склад. Тому до суперкапсиду вірусу входять ліпіди тварин конкретного виду (сказ лдисиця, сказ собака, сказ кішка).

2. від амінокислотного складу пепломерів. Пепломери відносяться до складних білків. До поліпептидного ланцюга у них входять не тільки гідрофільні, але й гідрофобні амінокислоти. Внаслідок цього глобули пепломерів мають гідрофобні зони різного складу та просторової будови. В зоні знаходження пепломерів спостерігається переміщення ліпідів, тому ліпідний склад суперкапсидної мембрани віріона дещо відрізняється від первинного ліпідного складу, властивого для відповідної мембрани клітини-хазяїна.

Функціями ліпідів є:

1. ізоляція внутрішнього шару віріонів від гідрофільних речовин зовнішнього середовища.

2. стабілізація структури віріона.

3. утримання та взаємодія пепломерів.

4. забезпечення перших етапів взаємодії з клітиною-хазяїном.

ВУГЛЕВОДИ ВІРІОНІВ

Ці речовини входять до геному і простих, і складних вірусів (рибоза або дезоксирибоза в нуклеїновій кислоті) та до пепломерів суперкпсиду у складних. Вуглеводи в пепломерах знаходяться в складі таких речовин як гліколіпіди та глікопротеїни. Вони представлені фруктозою, сахарозою, маннозою, галактозою, нейраміновою кислотою, глюкозаміном та їх похідними.

Пепломери

Гліколіпіди Глікопротеїни

Запозичені у відповідної клітини-хазяїна. Білкова частина кодується

вірусним геномом, вуглеводний

компонент приєднується до неї

за допомогою ферментів хазяїна

(гликозилтрансфераз).

Функції вуглеводів в пепломерах.

1.збереження конформації молекули глікопротеїну.

2. захист молекули складного білка від дії ферментів протеаз.

Крім того, до внутрішнього шару віріонів окремих родів можуть входити інші речовини клітини-хазяїна або полімолекулярні комплекси (білки цитоскелету еукаріотичних клітин, білки-гістони, клітинні ферменти і, навіть, рибосоми).

Вирусні нуклеїнові кислоти

Віруси містять тільки один вид нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), а не 2, як клітинні організми. Крім того, з РНК у вірусів побудовано генетичний аппарат, тобто – ця молекула виконує безпосереднього функціїї кодування вірусних білків і збереження інформації, чого ніколи не буває у клітинних об’єктів. Тому за будовою нуклеїнової кислоти, віруси поділяють на 2 групи: РНК-вмісні віруси (80% відомих вірусів хребетних) та ДНК-вмісні (відповідно, 20% відомих вірусів хребетних).

На відміну від клітинних організмів, які мають двоспіральні лінійні (еукаріоти) та двоспіральні кільцеві молекули ДНК (прокаріоти), а також – лінійні молекули РНК (про- та еукаріоти), варіантів будови молекул нуклеїнових кислот у вірусів значно більше

Варіанти будови вірусних геномів

* Примітка. РНК-вмісні віруси із фрагментованим геномом зустрічаються у складних(оболонкових вірусів) хребетних. Двоспіральні рНК у них представлені різним числом фрагментів, від 3 до 12. Віруси з геномом такої будови мають спеціальну назву – диплорнавіруси.

Молекулярна маса вірусних нуклеїнових кислот вимірюється в Дальтонах (Д). У простих вірусів геноми містять від 4 до 40 тисяч нуклеотидів, у складних – від 100 до 300 тисяч нуклеотидів.

Довжина нуклеїнової кислоти віріона, як і у клітинних обєктів набагато більше їх лінійних розмірів. Вона вимірюється в міліметрах, і складає (16-52)* 10^-4 мм у простих та (70-93)*10^-3 мм – у складних віріонів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: