БУДУВАННЯ- БУДІВНИЦТВО- ПОБУДОВА

Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.Тулуб). У скл. сл.: авіабудування, верстатобудування.

2. тільки одн. зрідка. Характер, стиль будови. Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).

3. зрідка. Готова або споруджувана будівля. Не пройшли й п’ятнадцяти верстов, як почались будування і де-не-де стояли повкопувані стовпи, себто межі (О.Стороженко); Незграбне будування з соснових дощок та обаполів – народний театр (С.Васильченко).

Будівництво. 1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь. Іван Максимович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О.Донченко).

2. (тільки одн. – чого) перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Вж. зі сл.: державне, соціально-культурне, мовне.

3. Те саме, що будування 1. Вж. зі сл.: заводу, каналу, господарське, дорожнє, шляхове, житлове, капітальне, цивільне. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі (В.Собко); Сто тисяч народу ми підняли на будівництво укріплення (В. Кучер).

Побудова. 1. Дія від побудувати; побудування: побудова газопроводу, побудова строфи.

2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побудова твору, філософські побудови.

Буква див. літера.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: