Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Пояснювальна записка 1 страница




З кожним роком в Україні зростає кількість факторів, які негативно впливають на здоров’я людини та стан довкілля. У зв’язку з цим актуальною є орієнтація навчальних закладів України на збереження та зміцнення здоров’я учнів та формування у них здоров’язбережувальної компетентності та навичок безпечної поведінки. Це стосується системи спеціальної освіти і, зокрема, навчальних закладів для дітей з порушенням інтелектуального розвитку.

Оскільки під час навчального процесу розумово відсталих учнів готують до самостійної життєдіяльності в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах, то їм потрібно забезпечити формування необхідних ортобіотичних[1] знань, соціально-адаптивних умінь та навичок, життєвих компетенцій, що сприятимуть зміцненню та збереженню їх здоров’я, запобіганню нещасним випадкам, умінь розрізняти небезпеку та визначати правильне рішення відносно неї.

Інтегрований курс «Основи здоров’я» вивчається у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як окремий предмет, водночас, він є складовою освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура». Основна мета курсу полягає у вихованні в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої соціальної цінності, розвиток ортобіотичних практик: формування основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я, опанування навичками здоров’язбережувальної, безпечної для особистого здоров’я та здоров’я оточуючих поведінки.

Програму складено з урахуванням особливостей фізичного, розумового, мовленнєвого та психосоціального розвитку розумово відсталих учнів молодшого шкільного віку. Змістовою основою програми з курсу «Основи здоров’я» є Державний стандарт початкової освіти розумово відсталих дітей, зокрема, освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура», програми з курсів «Основи здоров’я», «Валеологія» та «Основи безпеки життєдіяльності» загальноосвітньої школи, досвід роботи вчителів спеціальних шкіл, результати сучасних досліджень в галузі ортобіотики, а також відомі статистичні дані стосовно нещасних випадків серед дітей шкільного віку та явищ надзвичайних ситуацій природного, техногенного і соціального характеру, що безпосередньо впливають на здоров’я людини.

Завданнями курсу «Основи здоров’я» є:

- формування в учнів уявлень і понять про здоров’я людини та його ознаки, мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я;

- забезпечення знань, умінь та навичок особистої гігієни та профілактика травматизму під час учбових занять, навчальної праці та відпочинку;

- формування основ здорового способу життя та здоров’язбережувальної компетентності;

- навчання учнів дотримуватися визначених програмою правил поведінки у разі захворювання;

- ознайомлення школярів з впливом режиму дня, раціонального харчування, рухової активності та загартовування організму на здоров’я людини;

- забезпечення знань, умінь, навичок безпеки життєдіяльності у школі, вдома, на вулиці та під час відпочинку;

- виховання позитивних якостей особистості (співчуття, доброзичливості, охайності, дисциплінованості, обережності, уважності, спостережливості та ін.);

- корекції порушень розумового та фізичного розвитку.

Програму з курсу «Основи здоров'я» розроблено за новою структурою, яка містить зміст навчального матеріалу, орієнтовні навчальні досягнення учнів (*життєві компетенції) та спрямованість корекційно-розвивальної роботи. В кінці кожного року подано перелік орієнтовних навчальних досягнень учнів та *орієнтовних показників стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року.

Зміст навчального матеріалу складають відомості про здоров'я людини, здоровий спосіб життя, безпечну для здоров'я поведінку.

У навчальних досягненнях учнів визначено основні орієнтовні вимоги до знань і умінь та *життєвих компетенцій (*для дітей з помірною розумовою відсталістю), якими повинні оволодіти учні в результаті засвоєння навчального матеріалу. Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів співвідносяться зі змістом розділів (тем) змісту навчального матеріалу.

Окремо визначено основні напрямки, в яких повинна здійснюватися корекційно-розвивальна робота на основі змісту навчального матеріалу та вимог щодо навчальних досягнень учнів стосовно пізнавальної сфери (розвиток сприймання, пам'яті, уявлення, мислення, мови і мовлення, уваги), емоційно-вольової та особистісної сфери, діяльності.

Курс «Основи здоров’я» має дві складові: основи валеології (містить знання з науки про здоров’я людини), основи безпеки життєдіяльності.

Відповідно до цього зміст програми складається з трьох розділів:

І. Людина і здоров’я.

ІІ. Основи безпеки життєдіяльності.

ІІІ. Довкілля.

Перший розділ («Людина і здоров’я») містить інформацію про людину та її здоров’я, яка спрямована на формування у розумово відсталих учнів здорового способу життя; у другому розділі («Основи безпеки життєдіяльності») характеризуються небезпечні ситуації у школі, вдома, на вулиці, під час відпочинку, а також вимоги та правила безпечної поведінки учнів; у третьому розділі («Довкілля») йдеться про правила поведінки учнів під час природних стихійних лих та аварійних ситуацій.

Зазначені розділи програми є наскрізними для вивчення в усіх класах початкової школи, але зміст та обсяг теоретичної інформації збільшується відповідно до зростаючих вимог та року навчання розумово відсталих учнів.

Кількість годин у межах існуючих тем вчитель може змінювати, враховуючи індивідуальні особливості дітей, рівень засвоєння розумово відсталими учнями навчального матеріалу та місцеві умови, в яких відбувається навчальних процес (територіальне розташування школи, наближення епідемій, виникнення аварійної ситуації, стихійні лиха тощо). Всі зміни мають бути погоджені з педагогічною радою навчального закладу.

На вивчення курсу «Основи здоров’я» в кожному класі відводиться 35 годин на навчальний рік. Курс вивчається протягом усього навчального року (щотижня по 1 годині).

В процесі підготовки до уроків вчителю необхідно здійснювати міжпредметні зв’язки (фізична культура, читання, «Я і Україна»).

Проведення занять в початковій школі доцільно організувати шляхом практичної та ігрової діяльності.

Поряд з теоретичними знаннями необхідно формувати практичні вміння та навички, які мають опанувати розумово відсталі учні під час вивчення курсу «Основи здоров’я».

Особливого значення для засвоєння учнями знань має доступність викладу навчального матеріалу, унаочнення, систематичне повторення та практичне закріплення.

Підготовчий клас

35 год. (1 год. на тиждень)

№ з\п К-ть год. Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
  25 год. Розділ І. Людина і здоров’я
    «Основи здоров’я» – загальна характеристика Школа (основні приміщення, їх призначення). Клас (меблі, робоче місце учня). Вчителька та друзі. Шкільне приладдя. Частини тіла та їх призначення (голова та шия, очі, ніс, вухо, рот, руки, ноги). Поняття «здоров’я людини». Поняття «безпека» та «небезпека».   Учень/учениця:   знає назви та призначення основних шкільних приміщень; розрізняє відповідні тематичні піктограми; *з допомогою вчителя орієнтується у класі та основних приміщеннях школи; * ознайомлений з тематичними піктограмами;   під контролем вчителя взаємодіє з однокласниками; *під керівництвом вчителя контактує з однолітками;   знає та називає частини тіла; відбирає піктограми; співвідносить малюнок з відповідною піктограмою; *за вказівкою вчителя показує частини тіла (на собі, на малюнку, за допомогою піктограм);   має початкові уявлення про здоров’я та безпечну для здоров’я поведінку; за запитаннями вчителя розповідає про власне самопочуття; * ознайомлений з поняттями «здоров’я», «безпека», «небезпека»; * називає ознаки здоров’я (за емоційно-стимулюючою допомогою вчителя).   Розвиток просторового орієнтування у приміщенні школи.   Формування початкового уявлення про частини тіла, здоров’я людини, безпеку та небезпеку.   Формування комунікативних навичок, когнітивних функцій (символізації, елементарних уявлень і понять) на основі використання піктограм.   Розвиток пам’яті на основі пригадування ознак здоров’я та мовлення на основі збагачення словникового запасу словами: здоров’я, хвороба, апетит, настрій, небезпека, безпечна поведінка, назв частин тіла. Формування здоров’язбережуючої компетентності.   Виховання поваги до вчителя та однолітків.    
    Піклування про здоров’я Розпорядок дня та його складові. Чистота та охайність – запорука здоров’я. Основні правила особистої гігієни (догляд за тілом, волоссям, зубами, очима, вухами). Ранкова гімнастика. Комплекс ранкової гімнастики.   Учень/учениця:   володіє початковими знаннями щодо розпорядку дня; за допомогою піктограм та/або за запитаннями вчителя розповідає (показує, відбирає дидактичні малюнки) про основні режимні заходи; *під керівництвом дорослого намагається дотримуватися основних режимних вимог;   має уявлення про: - робоче місце школяра (добирає відповідні піктограми, розповідає за сюжетним малюнком та за запитаннями вчителя); - правильну поставу; * показує за підказкою вчителя відповідні зображення на малюнку та піктограмах;   називає основні правила особистої гігієни (за запитаннями вчителя та за допомогою піктограм, дидактичних карток); *за вказівкою та під контролем вчителя намагається дотримуватися основних гігієнічних правил;   вміє правильно і самостійно вмиватися, чистити зуби; за підказкою (схематичним зображенням) дотримується відповідної послідовності виконання дії; *під контролем та за інструкцією вчителя (використання піктограм) намагається виконувати елементарні гігієнічні дії догляду за власним тілом та його частинами;   виконує під керівництвом дорослих та за наочним (схематичним) зображенням комплекс ранкової гімнастики; *за наслідуванням (наочною інструкцією) повторює елементарні рухи ранкової гімнастики.   Формування організаційних умінь навчально-практичної діяльності: (організація робочого місця, планування власної діяльності).   Збагачення уявлення про розпорядок дня.   Формування елементів самостійності в діяльності (самостійне виконання правил особистої гігієни).   Розвиток уваги, координації та точності рухів засобами загально розвивальних вправ в процесі виконання ранкової гімнастики.   Формування звички правильної постави на основі знань про дотримання відповідних правил.   Збагачення досвіду здоров’язбережувальної діяльності на основі формування навичок гігієни.   Виховання особистісних якостей (охайності, дисциплінованості).
    Здоров’я та хвороби Ознаки здоров’я (відсутність хвороби, гарний апетит, бадьорий настрій, міцний сон). Ознаки захворювання (погане самопочуття, біль, кашель, підвищена температура тіла). Правила поведінки при ознаках захворювання: - повідомити дорослих, - не виходити на вулицю, - лягти у ліжко, - не приймати самостійно ліки.   Учень/учениця:   має загальні уявлення про захворювання; називає ознаки захворювання за наочним зображенням та допомогою вчителя; * ознайомлений з ознаками здоров’я та захворювання;   розповідає на основі малюнка правила поведінки при ознаках захворювання; за запитаннями вчителя добирає відповідний ілюстративний матеріал; *за словесною інструкцією вчителя показує на малюнку відповідні дії щодо поведінки під час хвороби.   Формування загального уявлення про захворювання. Розвиток мислення та мовлення на основі формування умінь визначати ознаки захворювання. Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил поведінки при ознаках захворювання. Розвиток відчуттів різної модальності (больові, температурні) на основі формування уміння їх розпізнавати (вивчення ознак захворювання).  
    Здоров’я та харчування Значення їжі для здоров’я людини. Продукти харчування (крупи та каші, продукти із муки, продукти з молока, продукти рослинного походження, продукти тваринного походження, овочі та фрукти, напої). Гігієна споживання їжі (правила поведінки під час прийому їжі, столове приладдя). Правила поведінки в шкільній їдальні. Правила поведінки за столом. Учень/учениця:   має початкові уявлення (відповідає на запитання вчителя та показує на малюнку) про значення їжі для здоров’я людини та режиму харчування; відповідає на запитання вчителя стосовно власного відчуття голоду та спраги; * ознайомлений з режимом харчування та значенням їжі; *за допомогою піктограм повідомляє про власне відчуття голоду та спраги; *під контролем вчителя намагається дотримуватися режиму харчування;   знає та називає за наочною опорою основні продукти харчування; *за словесною інструкцією вчителя показує на малюнку основні продукти харчування;   на основі дидактичної наочності та за словесною вказівкою вчителя дотримується правил: - поведінки під час прийому їжі; - поведінки у шкільній їдальні, за столом; *під контролем вчителя намагається дотримуватися елементарних правил поведінки під час прийому їжі.   Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил поведінки в шкільній їдальні, за столом.   Збагачення уявлення про їжу.   Розвиток дрібної моторики на основі оволодіння способами використання столових приборів (ложка, виделка тощо)   Розвиток умінь визначати відчуття голоду, спраги на основі власних органічних відчуттів.   Формування діяльності та мислення на основі розвитку вміння застосовувати знання про правила гігієни споживання їжі.   Виховання дисциплінованості та охайності.
    Рух і здоров’я Рух – неодмінна умова здоров’я. Основні види руху (ходьба, рухливі ігри, фізичні вправи тощо). Правильна постава. Учень/учениця:   має початкові знання про основні види руху, називає їх на основі наочної опори; * ознайомлений з основними видами руху, за вказівкою вчителя показує їх на малюнку;   розуміє значення виразу «правильна постава»; за зразком та малюнком називає відповідне положення тіла; *під контролем вчителя та за його підказкою намагається дотримуватися правильної постави.   Формування первинних понять про рух та правильну поставу. Розвиток мислення на основі формування вміння розрізняти та класифікувати основні види руху (за назвою). Формування супроводжуючого мовлення (називання основних видів рухів, зображених на малюнках). Розвиток образної пам’яті на основі вивчення видів руху (за наочною опорою).
    Здоров’я у сім’ї Сім’я. Члени родини, їх імена. Піклування про здоров’я членів родини. Обов’язки членів родини щодо забезпечення здорового способу життя (праця та відпочинок). Учень/учениця:   розуміє та за запитаннями вчителя пояснює значення слів «сім’я», «родина»; * ознайомлений із значенням слів «сім’я», «родина»;   знає членів родини, називає їх імена (за запитаннями вчителя та наочністю, фото); *за вказівкою та допомогою вчителя частково називає та показує на фото (малюнку) членів родини;   має загальне уявлення (показує на сюжетному зображенні та частково розповідає) про обов’язки членів родини щодо забезпечення здорового способу життя; * ознайомлений з провідними обов’язками кожного з членів родини;   наводить приклади обов’язків дитини в родині (за запитаннями вчителя); *за запитаннями вчителя показує на малюку зображення основних функційних дій дитини стосовно обов’язків у сім’ї.   Розвиток пам’яті на основі пригадування членів родини та їхніх імен.   Розвиток мислення та зв’язного мовлення шляхом навчання відповідати на запитання визначаючи обов’язки членів родини.   Збагачення досвіду здоров’язбережувальної діяльності на основі формування навичок забезпечення здорового способу життя (праця та відпочинок).     Формування позитивних якостей особистості (взаємодопомога, співчуття).
    Здоров’язбережувальна поведінка Правила поведінки школяра. Робоче місце школяра (правильна постава під час навчальних занять, лад на робочому місці). Правила поведінки на перерві, у шкільній їдальні, туалеті, на шкільному подвір’ї. Друзі. Правила товаришування. Добрі та погані вчинки, їх наслідки для здоров’я людини (дотримання розпорядку дня, підтримання чистоти, виконання правил особистої гігієни, вживання корисних продуктів харчування, переїдання, заняття фізичними вправами, перегляд телевізійних передач, допомога іншим тощо).   Учень/учениця:   володіє початковими знаннями (відповідає на запитання вчителя та відбирає відповідні дидактичні малюнки) про правила поведінки школяра; за нагадуванням вчителя дотримується правил поведінки під час перебування у школі; * ознайомлений з основними правилами поведінки учня в школі; *під контролем вчителя намагається їх дотримуватися;   розуміє значення слова «друзі», «товаришувати»; за запитаннями вчителя розповідає про власних друзів; * ознайомлений з поняттями «друг», «товариш»;   визначає правила товаришування за допомогою вчителя; *під контролем та керівництвом вчителя намагається творчо взаємодіяти з однолітками;   має загальні уявлення про добрі та погані вчинки, називає та пояснює їх (за малюнком та/або за додатковими запитаннями вчителя); * ознайомлений з поняттями «добрі вчинки» та «погані вчинки», показує їх на сюжетному малюнку.     Розвиток емоційної сфери на основі формування початкових уявлень про позитивні якості особистості (почуття обов’язку, доброзичливості, дружби).   Розвиток сприймання та мислення на основі формування вміння порівнювати добрі та погані вчинки.     Розвиток зв’язного мовлення на основі формування загальних уявлень про добрі та погані вчинки.
  год. Розділ ІІ. Основи безпеки життєдіяльності
    Безпечна поведінка у школі Небезпечні місця у шкільних приміщеннях (біля вікна, на східцях тощо). Правила безпечної поведінки на уроках та під час перерви. Рухливі ігри на перерві. Попередження травматизму під час навчальної праці. Небезпечні місця у шкільному дворі. Безпечні ігри під час прогулянки.   Учень/учениця:   відповідає на запитання щодо небезпечних місць у шкільних приміщеннях та шкільному дворі; має уявлення про безпечні та небезпечні ігри, розваги на перервах і під час прогулянки; має початкові уявлення про правила безпечної навчальної праці; * ознайомлений з небезпечними місцями у шкільних приміщеннях та шкільному дворі, з безпечними та небезпечними іграми, розвагами на перервах і під час прогулянки, з правилами безпечної навчальної праці;   визначає правила безпечної поведінки на уроках та під час перерви (за дидактичною наочністю та додатковими запитаннями вчителя); *під контролем вчителя намагається дотримуватися основних правил та вимог на уроках та в позаурочний час.   Формування початкових понять про небезпеку (небезпечні місця, небезпечні ігри).   Розвиток мислення на основі формування уміння визначати правила безпечної поведінки.   Виховання обережності та уважності.
    Безпека пішоходів Вулиця (проїжджа частина, тротуар). Організація пішохідного руху. Правила безпечного переходу вулиці (відсутність автомобілів, перехід вулиці в зазначених місцях). Світлофор та його сигнали.   Учень/учениця: має загальні уявлення про будову вулиці, організацію пішохідного руху та правила безпечного переходу вулиці; називає відповідні частини вулиці та за сюжетним малюнком відтворює правила безпечного переходу вулиці; * ознайомлений з правилами безпеки пішохода;   знає та називає сигнали світлофора; за запитаннями вчителя пояснює їх значення; * ознайомлений з сигналами світлофора, розрізняє їх за допомогою наочності.     Конкретизація уявлень про будову вулиці. Розвиток умінь зосереджувати увагу під час переходу вулиці. Розвиток мислення на основі формування вмінь сприймати сигнали світлофора. Формування супроводжуючого мовлення (називання дій, що виконуються за сигналами світлофора).
    Безпека вдома Вибір місця для безпечної гри. Дитячі іграшки. Небезпечні предмети (гострі, колючі, ріжучі предмети, електричні прилади). Небезпечні місця для розваг (біля вікна, на балконі, на горищі, на сходах тощо).   Учень/учениця:   володіє початковими знаннями про безпечні та небезпечні місця для гри, визначає їх (за допомогою вчителя та сюжетно-дидактичного малюнка); * ознайомлений з основними правилами безпечної поведінки вдома.   наводить приклади небезпечних предметів для гри (за запитаннями вчителя та дидактичною наочністю); *за допомогою вчителя показує на малюнку небезпечні предмети загального вжитку.   Збагачення уявлення про предмети оточуючого середовища та їх властивості. Розвиток сприймання та мислення на основі формування вміння визначати небезпечні предмети. Формування особистісних якостей: уважності, обережності, спостережливості. Розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу словами-назвами небезпечних предметів.
    Особиста безпека Знайомі та незнайомі люди. Дзвінки незнайомців у двері або по телефону. Що треба знати про себе (прізвище, ім’я, вік, домашня адреса). Учень/учениця:   має початкові знання (показує на малюнку та відповідає на запитання вчителя) про знайомих та незнайомих людей та як поводитись, коли незнайомці дзвонять у двері та по телефону; * ознайомлений з правилами поведінки з незнайомими людьми;   знає своє прізвище та ім’я, називає їх; *за підказкою вчителя називає/повторює своє прізвище; відгукується на власне ім’я;   називає свій вік та домашню адресу (за емоційно-стимулюючою допомогою вчителя); *за словесним зразком намагається повторювати адресу власного помешкання.   Розвиток мислення на основі формування вмінь визначати знайомих та незнайомих людей. Формування елементів самостійності в діяльності при визначенні знайомих та незнайомих людей (відповіді на телефонні дзвінки чи дзвінки у двері). Розвиток пам’яті під час запам’ятовування домашньої адреси та телефону.  
    Безпечний відпочинок Відпочинок влітку (біля води, в лісі). Правила безпеки біля води, під час прогулянки в лісі. Відпочинок взимку (розваги на льоду, катання на санчатах тощо). Вибір безпечного місця для зимових розваг. Правила поведінки на льоду (запобігання нещасним випадкам, небезпека опинитися у холодній воді).   Учень/учениця:   наводить приклади літніх та зимових розваг (за наочною опорою та на основі власного досвіду); *за вказівкою та підказкою вчителя показує на малюнку сюжетні дії, що характеризують літні та зимові розваги;   визначає основні правила безпечного відпочинку влітку біля води, в лісі (за наочною опорою та на основі власного досвіду); * ознайомлений з правилами безпечного відпочинку влітку; *за емоційно-стимулюючою допомогою вчителя відбирає, відповідно темі, предметні зображення.   має початкові знання (відбирає відповідні сюжетні зображення та пояснює їх за запитаннями вчителя) про безпечні місця для зимових розваг, про правила поведінки на льоду; * ознайомлений з правилами безпечного відпочинку взимку; *за емоційно-стимулюючою допомогою вчителя відбирає, відповідно темі, предметні зображення.     Формування сприймання на основі умінь розрізняти та наводити приклади відпочинку влітку та взимку.   Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил безпечного відпочинку.   Розвиток мислення та мовлення на основі формування вмінь визначати правила безпечного відпочинку за наочною опорою.

Орієнтовні навчальні досягнення учнів на кінець року:

- має уявлення про школу;

- знає та називає основні частини тіла та органи чуття;

- має початкові уявлення про здоров’я, безпеку та небезпеку в школі, дома, на вулиці;

- дотримується основних правил особистої гігієни та режиму дня;

- знає членів родини, називає їх імена, частково розповідає про себе;

- проявляє спрямовану на формування ЗСЖ (здорового способу життя) сутність певних видів діяльності (рухова активність, харчування, відпочинок, вчинки, безпечна поведінка) та предметів довкілля (небезпечні предмети, столове приладдя, засоби гігієни).

- проявляє самостійність під час оздоровчих та санітарно-гігієнічних заходів на основі наслідування та/або наочності.

*Орієнтовні показники стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:

- здатен частково самостійно себе обслуговувати під час основних режимних моментів (умивання, чищення зубів, туалет, харчування, навчання у школі);

- здатен проявляти елементарну здоров’язбережувальну поведінку під час оздоровчих заходів за вказівкою вчителя та на основі наслідування іншим дітям;

- відгукується на власне ім’я та прізвище.

І клас

35 год. (1 год. на тиждень)

№ з\п К-сть год. Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
  10,5 год. Розділ І. Людина і здоров’я  
    «Основи здоров’я» – загальна характеристика Школа (основні приміщення, їх функціональне призначення). Клас (меблі, робоче місце учня). Вчителька та друзі. Шкільне приладдя. Будова тіла людини: частини тіла (голова та шия, очі, ніс, вухо, рот, руки, ноги); внутрішні органи (серце, легені, шлунок) та їх призначення. Догляд за тілом. Поняття «здоров’я людини». Дбайливе ставлення до власного здоров’я, турбота про збереження та зміцнення здоров’я (вживання корисної їжі, охайність і чистота, рухливі ігри та прогулянки на свіжому повітрі, доброзичливість та чемна поведінка, чергування навчання та відпочинку тощо). Поняття «безпека» та «небезпека». Безпечна поведінка вдома, у школі, на вулиці, під час відпочинку.   Учень/учениця:   орієнтується в приміщеннях школи та класу; знає своє робоче місце; *під контролем вчителя відвідує основні приміщення у школі, орієнтується у класі;   знає та за запитаннями вчителя розповідає про призначення внутрішніх органів та основних частин тіла; *за вказівкою вчителя показує частини тіла та внутрішні органи (на собі та на малюнку);   знає основні ознаки здоров’я та називає їх (за запитаннями вчителя); за допомогою вчителя та опорними картками розповідає про дбайливе ставлення до власного здоров’я; * ознайомлений з характерними ознаками здоров’я;   володіє початковими знаннями (відповідає на запитання вчителя, розповідає за опорними дидактичними картинками) про здоров’я та безпечну поведінку вдома, у школі, на вулиці, під час відпочинку; * ознайомлений з основними правилами безпечної поведінки у довкіллі.   Формування початкових понять про здоров’я людини та безпечну поведінку.   Формування соціально-адаптаційних навичок перебування у школі.   Формування уявлень про зовнішню та внутрішню будову тіла.   Розвиток пам’яті (на основі пригадування ознак здоров’я) та мовлення (на основі збагачення словникового запасу словами: здоров’я, хвороба, апетит, настрій, небезпека, безпечна поведінка).   Формування мотивації щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я на основі усвідомлення, що здоров’я – це найвища соціальна цінність особистості.
    Піклування про здоров’я Розпорядок дня та правила його дотримання. Чистота та охайність – запорука здоров’я. Основні правила особистої гігієни (догляд за тілом, волоссям, зубами, очима, вухами). Гігієна ротової порожнини: - як правильно чистити зуби; - правила користування зубною щіткою; - своєчасне лікування зубів. Правила збереження органів зору (оберігання очей від пошкоджень, використання окулярів тощо). Правила збереження органів слуху (уникання гучних звуків, оберігання від застуди, потрапляння води у вуха, захист вуха від пошкоджень гострими предметами). Ранкова гімнастика. Комплекс ранкової гімнастики.   Учень/учениця:   знає (відбирає відповідні дидактичні картки та піктограми) розпорядок дня школяра; за запитаннями вчителя називає основні правила особистої гігієни; * ознайомлений з розпорядком дня учня та з правилами особистої гігієни (показує на малюнку та за вказівкою вчителя підбирає відповідні піктограми);   за запитаннями вчителя пояснює яким повинно бути робоче місце школяра; *з допомогою вчителя приймає посильну участь у підготовці робочого місця;   має загальні уявлення (за запитаннями вчителя розповідає) про правила збереження органів зору та слуху; * ознайомлений з правилами догляду за органами зору та слуху (показує на дидактичному малюнку відповідні дії);   під керівництвом вчителя, вихователя виконує правила розпорядку дня; проявляє ініціативу; *за вказівкою вчителя намагається дотримуватися основних правил розпорядку дня;   вміє правильно та самостійно вмиватися, чистити зуби, доглядати за очима та вухами; за словесною та/або наочною інструкцією дотримується послідовності виконання дій; *під контролем вчителя намагається самостійно доглядати за власними органами чуття.   за нагадуванням вчителя та наочною опорою (схематичне зображення) здійснює контроль за правильністю своєї постави під час навчальних занять; *за вказівкою вчителя намагається дотримуватися правильної постави;   під керівництвом вчителя виконує комплекс ранкової гімнастики; *під контролем та за допомогою вчителя виконує елементарні фізичні вправи та рухи.     Формування організаційних умінь навчально-практичної діяльності: (організація робочого місця). Збагачення уявлення про розпорядок дня. Розвиток мислення на основі формування умінь здійснювати контроль за своїми діями (за нагадуванням вчителя). Формування елементів самостійності в діяльності (самостійне виконання правил особистої гігієни, правил розпорядку дня). Формування звички дотримуватися правильної постави на основі знань про дотримання відповідних правил. Виховання особистісних якостей (охайності та дисциплінованості).
    Здоров’я та хвороби Ознаки здоров’я (відсутність хвороби, гарний апетит, бадьорий настрій, міцний сон, фізична активність). Ознаки захворювання (погане самопочуття, біль, підвищена температура тіла, кашель, закладеність у носі). Правила поведінки за ознак захворювання: - повідомити дорослих, - не виходити на вулицю, - лягти у ліжко, - не приймати самостійно ліки. Кабінет лікаря у школі (поради та допомога медичних працівників).   Учень/учениця:   за запитаннями вчителя розповідає за допомогою вербальних та невербальних засобів спілкування про ознаки захворювання та власне самопочуття; * має елементарні уявлення про основні ознаки хвороби (показує на дидактичній наочності);   за вказівкою вчителя дотримується правил поведінки відчувши ознаки захворювання; * відбирає під контролем вчителя сюжетні малюнки відповідної тематики стосовно правил поведінки під час хвороби;   знає, де знаходиться кабінет лікаря у школі, за запитаннями вчителя розповідає доступними засобами спілкування про його призначення; * ознайомлений з функціональним призначенням кабінету лікаря у школі. Уточнення загального уявлення про захворювання. Розвиток мислення та мовлення на основі формування умінь визначати ознаки захворювання. Формування комунікативних умінь на основі використання вербальних та невербальних засобів спілкування. Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування правил поведінки за ознак захворювання. Розвиток відчуттів різної модальності (больові, температурні) на основі формування вміння розпізнавати їх (визначення ознак захворювання, визначення больових місць).  
    Загартовування організму Для чого потрібно загартовуватися. Основні види загартовування (повітряні та сонячні ванни, обтирання, обливання, хода босоніж). Правила приймання повітряних та сонячних ванн, водних процедур тощо.   Учень/учениця:   за запитаннями вчителя та наочною опорою розповідає доступними комунікативними засобами про правила та основні види загартовування; під керівництвом вчителя виконує прості загартовувальні процедури; * показує на малюнку основні види загартовування.   Формування первинних понять і початкових уявлень про загартовування на основі знань про види загартовування та вимоги до нього. Розвиток мислення та зв’язного мовлення шляхом навчання давати відповіді на запитання Формування особистісних якостей, зокрема організованості (при виконанні загартовувальних процедур).
    Здоров’я та харчування Значення їжі для здоров’я людини. Гігієна споживання їжі (правила поведінки під час прийому їжі). Правила поведінки в шкільній їдальні. Правила поведінки за столом. Раціональне харчування (режим харчування, корисні та шкідливі продукти харчування). Учень/учениця:   має загальні уявлення (розповідає за запитаннями вчителя та наочною опорою) про значення їжі для здоров’я людини; за вказівкою вчителя дотримується правил поведінки під час прийому їжі (гігієна споживання їжі); виконує правила поведінки в шкільній їдальні; *під керівництвом вчителя намагається дотримуватися основних правил гігієни споживання їжі;   за запитаннями вчителя та наочною опорою розповідає доступними комунікативними засобами про режим харчування; наводить приклади корисних продуктів харчування; *за допомогою вчителя знаходить та показує на дидактичному матеріалі зображення корисних продуктів харчування;   Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування режиму харчування. Збагачення уявлення про їжу. Розвиток мовлення на основі поповнення словника новими словами про зміст харчування (назви продуктів харчування). Формування мислення на основі вміння класифікувати продукти за ознакою корисності вживання. Розвиток умінь визначати органічні відчуття та правильно їх називати (відчуття голоду, спраги). Виховання охайності та самостійності під час виконання правил поведінки в шкільній їдальні.
    Рух і здоров’я Рух – неодмінна умова здоров’я. Значення свіжого повітря під час виконання фізичних вправ. Ранкова гімнастика. Народні рухливі ігри («Подоляночка», «Вовк і коза» та інші). Правильна постава. Правила збереження стрункої постави: - зміцнення м’язів спини і живота, - не носити важкі речі в одній руці, - сон на твердій постелі з невеликою подушкою тощо.   Учень/учениця:   за запитаннями вчителя розповідає доступними комунікативними засобами про значення свіжого повітря під час виконання фізичних вправ; за нагадуванням вчителя уміє провітрювати приміщення; * ознайомлений з основними вимогами щодо провітрювання класного приміщення;   за допомогою вчителя називає відомі народні рухливі ігри; проявляє ініціативу під час рухливих ігор; *під керівництвом вчителя та за наслідуванням грає у рухливі ігри;   за наочною опорою та вказівкою вчителя виконує вправи для зміцнення м’язів спини та живота; *за наслідуванням та під контролем вчителя виконує елементи загальнорозвивальних вправ;   Розвиток зосередженості уваги впродовж виконання фізичних вправ, рухливих ігор. Формування звички утримувати правильну поставу. Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування видів фізичних вправ для зміцнення м’язів спини та живота. Формування вміння координувати власні дії з діями учасників рухливих ігор. Розвиток емоційної сфери у процесі гри в народні рухливі ігри. Розвиток уміння дотримуватися санітарно-гігієнічних норм (провітрювання приміщення).  
    Здоров’я у сім’ї Сім’я. Члени родини та стосунки між ними. Піклування про здоров’я членів родини. Обов’язки членів родини щодо забезпечення здорового способу життя (праця та відпочинок). Учень/учениця:   називає членів родини, їхні імена; з допомогою вчителя та наочності наводить приклади доброзичливих стосунків між членами родини; *за підказкою вчителя називає та показує на фото (малюнку) членів родини;   за запитаннями вчителя перераховує основні обов’язки дитини в родині та членів родини щодо забезпечення здорового способу життя, обов’язки; за нагадуванням дорослого дотримується правил спілкування з членами родини; * ознайомлений з основними обов’язки дитини в родині; *під контролем дорослого намагається дотримуватися елементарних правил взаємодії у родині.   Розвиток пам’яті на основі пригадування членів родини та їхніх імен. Розвиток мислення та мовлення на основі формування умінь визначити та назвати обов’язки членів родини. Формування позитивних якостей особистості (доброзичливість, співчуття, взаємодопомога). Формування умінь культури спілкування з членами родини.  
    Здоров’язбережувальна поведінка Гарний та поганий настрій, вплив настрою на самопочуття людини. Правила поведінки та правила спілкування з дорослими, однолітками. Корисні та шкідливі звички, їх вплив на здоров’я людини (дотримання розпорядку дня, виконання правил особистої гігієни, підтримання чистоти, вживання корисних продуктів харчування, переїдання, заняття фізичними вправами, перегляд телевізійних передач тощо).   Учень/учениця:   за вербальною (запитання вчителя) та наочною (піктограми, сюжетні малюнки тощо) допомогою розповідає доступними комунікативними засобами про власне самопочуття та настрій; *за допомогою вчителя показує та розрізняє зображення, що характеризують різні стани настрою;   за допомогою вчителя називає та розрізняє корисні та шкідливі звички, показує їх зображення на дидактичному малюнку; * ознайомлений з наслідками шкідливих звичок;   за вказівкою вчителя дотримується правил поведінки та правил спілкування з дорослими та однолітками; *під керівництвом вчителя намагається позитивно-емоційно взаємодіяти з оточуючими.     Формування початкових уявлень про настрій людини. Розвиток сприймання та мислення на основі формування вміння класифікувати та розрізняти корисні та шкідливі звички, називати їх. Розвиток емоційної сфери на основі формування позитивних моральних якостей особистості (почуття обов’язку, доброзичливість, чесність, доброта). Формування вмінь культури спілкування з дорослими та однолітками.  
  14 год. Розділ ІІ. Основи безпеки життєдіяльності
    Безпечна поведінка у школі Робоче місце школяра (лад на робочому місці, правильна постава під час навчальних занять, освітлення робочої поверхні). Небезпечні місця у шкільних приміщеннях (біля вікна, на сходах тощо). Правила поведінки на уроках та під час перерви. Рухливі ігри на перервах. Попередження травматизму під час навчальної праці. Небезпечні місця у шкільному дворі. Безпечні ігри під час прогулянки.   Учень/учениця:   знає небезпечні місця у шкільних приміщеннях та шкільному дворі, називає їх та показує на відповідному наочному зображенні; * ознайомлений з небезпечними місцями у шкільних приміщеннях та шкільному дворі; *під керівництвом вчителя намагається правильно себе поводити;   за підказкою вчителя наводить приклади небезпечних розваг на перерві та під час прогулянки; дотримується елементарних правил безпеки; *під наглядом вчителя намагається контролювати власну поведінку;   під контролем вчителя дотримується основних правил безпечної навчальної праці; *під наглядом вчителя намагається під час навчальної праці підпорядковувати власну поведінку існуючим вимогам;   Розширення уявлення про небезпеку (небезпечні місця, небезпечні ігри).   Розвиток мислення на основі формування вміння визначати правила безпечної поведінки, правила безпечної навчальної праці, розрізняти безпечні та небезпечні розваги.   Виховання уважності та обережності.
    Безпека пішоходів Вулиця (проїжджа частина, тротуар). Організація пішохідного руху. Місця безпечного переходу вулиці (підземний, наземний та надземний переходи). Облаштування наземного переходу (розмітка пішохідного переходу, знаки пішохідних переходів, сигнали світлофору). Учень/учениця:   за допомогою наочності розповідає доступними комунікативними засобами про будову вулиці та організацію пішохідного руху; використовує слова: проїжджа частина, тротуар, вулиця, світлофор; за запитаннями вчителя та схематичною наочністю відтворює правила безпечного переходу вулиці; називає та показує на дидактичному зображенні види переходів (наземний, підземний, надземний); *за наочною опорою та допомогою вчителя показує зображення вулиці, проїжджої частини та тротуару;   називає та за запитаннями вчителя пояснює (відтворює) назву дії, що передбачає сигнал світлофора; співвідносить колір сигналу з відповідною дією; * ознайомлений із значенням сигналів світлофора, розрізняє їх на малюнку.   Конкретизація уявлень про будову вулиці. Розвиток умінь зосереджувати увагу під час переходу вулиці. Розвиток мислення на основі формування вмінь класифікувати види переходів, визначати значення сигналів світлофора. Формування супроводжуючого мовлення (називання дій, що виконуються за сигналами світлофора). Розвиток образної пам’яті на основі вивчення облаштування наземного переходу (за наочною опорою).
    Безпека вдома Вибір місця для безпечної гри. Дитячі іграшки. Небезпечні предмети для гри (гострі, колючі та ріжучі предмети, електричні прилади, ліки та побутова хімія). Небезпечні місця для розваг: біля вікна, на балконі, на горищі, на сходах тощо. Небезпечні ситуації: небезпека від вогню, води, газу, електричного струму, отруєння ліками та побутовою хімією. Правила поведінки в небезпечних ситуаціях (повідомлення дорослих, знаходження безпечного місця, дії до приходу дорослих). Рятувальні служби, телефони рятувальних служб.   Учень/учениця:   за запитаннями вчителя та наочною опорою розповідає доступними комунікативними засобами про безпечні місця для гри; називає та показує на дидактичному наочному матеріалі небезпечні місця для розваг; на основі наочності та за допомогою вчителя наводить приклади небезпечних предметів для гри; *за запитаннями вчителя показує малюнки із зображенням небезпечних предметів;   за допомогою вчителя та наочною опорою називає відомі небезпечні ситуації; за наочною опорою (схемою) відтворює правила поведінки в небезпечних ситуаціях; розповідає доступними комунікативними засобами про ситуації, в яких слід викликати рятувальні служби. * ознайомлений з правилами поведінки у небезпечних місцях та під час небезпечних ситуацій.   Збагачення уявлення про небезпечні предмети оточуючого середовища та їх властивості. Формування загального уявлення про небезпечні ситуації. Розвиток сприймання та мислення на основі формування вміння визначати небезпечні предмети та небезпечні ситуації. Розвиток мовлення на основі поповнення словникового запасу новими виразами (небезпечні ситуації, рятувальні служби тощо). Розвиток уявлення про рятувальні служби (пожежна служба, міліція, служба газу, швидка допомога, рятувальна служба).
    Особиста безпека Знайомі та незнайомі люди. Зустріч з незнайомцями на вулиці. Дзвінки незнайомців у двері або по телефону. Що треба знати про себе (прізвище, ім’я, вік, домашня адреса та телефон, службові телефони або телефони зв’язку з батьками, адреса школи). Учень/учениця:   за запитаннями вчителя та наочністю розповідає доступними комунікативними засобами про правила поведінки при зустрічі з незнайомцями на вулиці; пояснює як поводитися, коли незнайомці дзвонять у двері або по телефону; * має уявлення про знайомих та незнайомих;   знає та називає своє прізвище, ім’я, вік, домашню адресу та адресу школи; * відгукується на власне ім’я; *за підказкою вчителя повторює та намагається доступними комунікативними засобами назвати власні прізвище та домашню адресу.   Розвиток мислення на основі формування вмінь визначати знайомих та незнайомих людей.   Розвиток пам’яті під час запам’ятовування домашньої адреси, телефону, адреси школи.   Формування елементів самостійності в діяльності під час визначення знайомих та незнайомих людей (відповіді на телефонні дзвінки чи дзвінкі у двері, правила поведінки при зустрічі з незнайомцями на вулиці).  
    Безпечний відпочинок Відпочинок улітку. Місця для катання на велосипедах, самокатах, роликах. Безпечний відпочинок у лісі, біля води. Відпочинок взимку. Місця для катання на санчатах, лижах, ковзанах. Правила поведінки на льоду (запобігання нещасними випадкам, небезпека опинитися у холодній воді). Учень/учениця:   за наочною опорою наводить приклади відпочинку влітку, взимку, використовуючи доступні комунікативні засоби; показує на малюнку безпечні місця для катання на велосипедах, самокатах, роликах; за наочною опорою визначає правила безпечного відпочинку біля води, в лісі; за запитаннями вчителя та, використовуючи доступні комунікативні засоби, наводить приклади безпечних місць для катання на санчатах, лижах, ковзанах; розповідає за наочною опорою та за підказкою вчителя про правила поведінки на льоду; * ознайомлений з основними правилами безпечного відпочинку в залежності від пори року; *за запитаннями вчителя та на основі наочності розрізняє зображення різних видів відпочинку.   Формування сприймання на основі умінь розрізняти та наводити приклади відпочинку влітку та взимку.   Розвиток мислення, мовлення та уваги на основі формування вмінь визначати безпечні місця для розваг, називати їх за наочною опорою.   Розвиток пам’яті на основі пригадування правил безпечного відпочинку та правил поведінки на льоду.
           

Орієнтовні навчальні досягнення учнів на кінець року:






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных