ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Організаційні форми.Його функції 1. Ресурсна - мобілізація капіталу сировинних, людських ресурсів. 2. Організаційна - організація виробництва, збуту, маркетингової діяльності. 3. Творча - ініціатива, пошук, ризик. Організаційні форми. 1. Одноосібне підприємництво. 2. Колективне підприємництво або партнерство. 3. Корпорація. Матеріальною основою бізнесу є гроші, тобто первісний капітал. Первісне нагромадження капіталу – це двосторонній процес: з одного боку безпосередні виробники відокремлюються від засобів виробництва (втрачають їх) і перетворюються в найманих робітників, а з іншого - експропрійовані засоби виробництва зосереджуються в руках невеликої групи власників як первісний капітал. На Заході первісне нагромадження капіталу відбувалося за рахунок пограбування колоній, обгородження земель, боргової кабали. В Україні первісне нагромадження капіталу відбулося в процесі роздержавлення та приватизації власності за недосконалості юридичних законів або їх порушення. Причому значна частина коштів, на жаль, вкладена за кордоном. 2. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Виробництво додаткової вартості. Таким чином для бізнесу потрібні гроші, первісний капітал. Але гроші самі по собі ще не є капіталом. Рух грошей, як еквівалента, тобто посередника в обігу відбувається за формою: (Товар – Гроші – Товар – штрих). А рух грошей, як капіталу, тобто з метою їх збільшення йде за формою: (Гроші – Товар – Гроші – штрих). Де , тобто початкова сума + певний приріст грошей. Цей приріст, тобто надлишок над початковою сумою, називається додатковою вартістю. Таким чином капітал – це зростаюча вартість, вартість, що приносить додаткову вартість. Формулу називають загальною формулою капіталу, тому що вона відбиває його рух незалежно від сфери та епохи. Гроші самі по собі не капітал, а перетворюються в нього лише тоді, коли створюють додаткову вартість. Виникає питання про природу додаткової вартості, її джерело. На поверхні явищ складається враження, що вона створюється в сфері обігу, тобто в торгівлі, і породжена нееквівалентним, нерівноцінним обміном. Насправді це не так, тому що: 1). У сфері обігу нова вартість не створюється, там лише змінюється її форма (товарна в грошову і навпаки). Отже додаткова вартість тут теж не створюється. 2). Нерівноцінний обмін лише перерозподіляє наявну вартість (те, що губить один, одержує інший). Таким чином у сфері обігу, тобто в торгівлі, додаткова вартість не створюється. Тому її джерело треба шукати в сфері виробництва. У виробництві беруть участь речовинні й особисті фактори. Засоби виробництва самі по собі не створюють нову вартість, їхня вартість переноситься на товар конкретною працею працівника без зміни. Виходить, джерело додаткової вартості - особливий товар - робоча сила. Робоча сила – це здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних сил, які він використовує у виробництві. В ринковій економіці робоча сила перетворюється на товар, тому що для цього є дві умови: 1. Особиста свобода людини; 2. Відсутність у працівника засобів виробництва. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|