Торгово-економічні взаємини США і України

Головне рахункове управління при конгресі США опублікувало договір про американську урядову допомогу в період з 1990 фін. року (початок 1 жовтня 1989р.) по 31 грудня 1994року державам колишнього СРСР: Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдавії, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і Україні, за виключенням країн Балтії.

Готуючи це дослідження Головне рахункове управління, за яким закріпилась характеристика „ сторожового пса ” конгресу, мала проаналізувати, на які конкретно програми і як ефективно використовуються гроші американських платників податків, відпущених законодавцями на допомогу колишньому СРСР. Документ направлений держсекретарю, міністру оборони і іншим членам кабінету Клінтона.

В доповіді міститься інформація по наступним питанням: розміри асигнувань з розтрачених коштів, об’єми представлених кредитів, джерела фінансування, федеральні відомства США котрі виконували двосторонні програми співпраці, країни одержувачі американської урядової допомоги, основні напрямки і області діяльності, в яких були розроблені і виконані програми допомоги колишнім радянським республікам.

Як відмічається в доповіді, по лінії 23 федеральних міністерств і відомств США виконання 215 двосторонніх програм допомоги республікам колишнього СРСР було асигновано 5,4 млрд. долл., з яких до кінця 1994р. було використано 3,5 мільярди. Крім того, 10 млрд. дол. Було виділено на програми представлення колишнім радянським республікам займів, гарантій кредитів і страхування фінансових ризиків.

Хоча в абсолютному нарахуванні на „ кредитні ” програми було асигновано майже в 2 рази більше коштів, необхідно враховувати, що переважна більшість з перекислених вище 215 програм носять „ не кредитний характер ”. Вони включають в себе „ технічну допомогу, обмін

спеціалістами і їх підготовку, поставки продовольства і предметів першої необхідності, співпраці в області науки і техніки, а також підтримку спільних зусиль в сфері космічних досліджень”. Треба відмітити, що основні, фінансові надходження, котрі виділяються урядом США на ці цілі, поступали і продовжують поступати на рахунки американських компаній, виконуючи дані програми. Таким чином, декларуючи в якості своєї цілі допомогу Росії і іншим новим незалежним державам, Вашингтон вирішує задачі не тільки по захисту інтересів своєї національної безпеки, але і по наданню підтримки американському бізнесу.

Основні кошти на урядову допомогу США колишнім радянським республікам виділяються з федерального бюджету у відповідності з прийнятим в 1992 році законом „ Про підтримку свободи ”, і висунутою в 1992р. програмою „ співпраця по зменшення загрози ”, більше відомою за іменами її авторів, як програма Нанна – Лугара.

По лінії ще одного урядового відомства США – Експортно-імпортного банку – виконувались тільки „ кредитні ” програми допомоги колишнім радянським республікам. За доповідний період Ексимбанк виділив їм в якості прямих займів 88,764 млн. дол., представив гарантії кредитів в розмірі 1775,829 млн. долл., і виконав страхові операції на суму 586, 53 мільйона доларів. Як відмічається в доповіді, ці програми направлені на фінансування поставок товарів з США в зарубіжні країни в „ цілях розвитку американського експорту і утворення нових робочих місць в США ”.

Дві крупні „кредитні” програми на загальну суму 5,725 млн. долл.

виконувала по лінії міністерства сільського господарства. Їх головними

цілями було надання допомоги в поставках продовольства, підтримка приватного сектору в сільському господарстві і „ заохочення експорту американської сільськогосподарської продукції ”. Ця програма заключалась

в наданні колишнім радянським республікам довготривалих позик і гарантій кредитів під закупки американських товарів. Іншими словами, міністерство сільського господарства США фінансувало експортні поставки продукції своїх же, американських компаній і американських фермерів.

Підвищення інтересу американців до України має суттєвий економічний аспект. За останні роки українці змогли досягнути серйозних успіхів: в 2000-2003 рр. реальний ВВП країни зріс на 33,1%. В першому півріччі 2004 року він збільшився на 12,3%. В 2003 році вартість іноземних прямих інвестицій в українську економіку зросла на 1,2 млрд. долл., а в першому кварталі 2004 р. – ще на 216 млн. доларів. Втручання держави в українську економіку співпадає з західними ліберальними рецептами: доля видатків національного бюджету відносно ВВП на Україні в 2003 р. складала 21% (в 1,5 раза менше, як в Росії). Встає на ноги країна європейської орієнтації, з 50-мільйонним населенням, родючими чорноземами і помірним кліматом, розвинутою науковою і транспортною інфраструктурою. На важливому геополітичному і геоекономічному перехресті Східної Європи, Росії, Центральної Азії і Близького Сходу виникає один з найбільш крупних світових ринків, і американці не хочуть відставати в його освоєнні.

Американська товарна торгівля з Україною порівняно невелика: її оборот в 2004 р. досяг майже 1,1 млрд. долл., 0,02% сукупного зовнішнього товарообміну США, що ставить Україну на 83-місце серед торгових партнерів США. Майже до останнього часу темпи росту взаємної торгівлі були незначними, але в 2002-2004 рр., вона збільшилась на 68%.

Американці продають українцям енергообладнання (парові труби, електрогенератори), літаки і авіаційне механічне і телекомунікаційне обладнання, контрольно-вимірювальні і аналітичні прибори, грузовики і

легкові автомобілі, табак, оптичне, медичне і хірургічне обладнання. Ввозиться в США з України головним чином чугун, порошок і напівфабрикати з чорних металів, неорганічні хімікати, рідкоземельні метали, алюміній, сірка, цемент, а також верхній одяг.

Об’єм американо-української торгівлі послугами складав в 2000 році 78, млн. долл., з яких 68,5 млн. пішло на експорт послуг з США на Україну і 10 млн. – в зворотньому напрямі.

США займає перше місце з іноземних підприємницьких інвестиціях в українську економіку. Станом на початок 2004 р. на американські корпорації прийшлось 18% всієї вартості іноземних приватних прямих інвестицій в країні; на другому місці знаходився Кіпр (10%); на третьому – Великобританія (9,5%). Потім слідували Німеччина і Нідерланди (по 7%), Віргінські острови і Росія (по 6%). В 2003 р. вартість американських підприємницьких капіталовкладень різко виросла.

Американські корпорації вкладають капітал переважно в оптову торгівлю (18%), харчову промисловість (16%), готелі і ресторани (10%), фінансові послуги (6%), будівництво (6%), нерухомість і правові послуги (4%), видобувну промисловість (3%), машинобудування (3%), сільське господарство (3%), хімічну і нафтопереробну промисловість (3%), транспорт і зв'язок (2%).

З 22 червня 1992 р. діє американо-українська торгова угода, а з січня 1994 р. Державна корпорація іноземних приватних інвестицій США (ОПІК) застрахувала три проекти американських інвестицій на Україні від політичних ризиків. В даний час, однак операції ОПІК на Україні

призупинені із-за протиріч по експропріації застрахованих корпорацією вкладів. Експортно-імпортний банк США підписав у 1999 р. з урядом України угоду про заохочення взаємних торгових проектів, однак поки вона не реалізовується.

США дають підтримку Києву і його стремлінням вступити в

Світову організацію торгівлі (СОТ); американський радник працює постійно з українським урядом для надання консультацій по питанням вступу в цю організацію. Разом з тим Україна на практиці не користується статусом рівноправного партнера у відносинах з США; не знята ще поправка Джексона-Веніка. Відміна цієї поправки відносно України неофіційно була обіцяна Києву після президентських виборів 2004 року.

Американці недовольні ситуацією, котра існує на Україні з дотриманням прав на інтелектуальну власність. В 2004 р. на високому рівні була досягнута договірність розробити і реалізувати спільний план дій у цій сфері, і, по визнанню американців, українська сторона повністю виконала свої зобов’язання, прийнявши ряд законів і важливих рішень. Однак на практиці закони і інші акти виконуються з значними порушеннями, і Україна щорічно підлягає штрафом у вигляді підвищення податків на деякі товари з США на суму 75 млн. доларів. Повне дотримання норм міжнародного права в даній області являється однією з американських умов прийняття України в СОТ.

В числі найбільш перспективних галузей українського господарства для експорту американських товарів і послуг, а також вклади підприємницького капіталу експерти Міністерства торгівлі США в першу чергу називають інформаційні технології та телекомунікації. Тут уже виробляється 5% українського ВВП. Особливо швидко розширюється експорт мобільного зв’язку, де 2002 р. доходи досягли міпміліарда

доларів. В секторі послуг світової мережі щорічний ріст в 2000-2002 рр. становив 46-47%.

Наступним сектором по перспективності для американського бізнесу на Україні вважається енергетика. Найбільший попит тут існує на газові і гідравлічні турбіни; котли для центрального отоплення; технології для збереження енергії; сучасні системи цифрової оплати по картам для

вимірювання і регулювання енерговитрат; технології встановлення і заміни компресорів для газопередающих систем; бурове обладнання; технології теплоізоляції. Значні можливості є в американців в області поставок обладнання для нафто- і газовидобутку. Україна щорічно виготовляє в середньому 18 млрд. куб. м. природного газу і 4 млн. т. сирої нафти і задовольняє тим самим свої потреби у газі на 21-24%. Нафтопереробні сили країни зайняті менше ніж на 50%. Багато американських корпорацій уже ведуть операції на українському ринку. „Джі-І інтернешнл”, „ Ханіуел ” і „Емерсон просес менеджмент”, поставляють системи автоматизації і контролю; „ Ктерпіллер ”, „ Бейкер-Хьюз”, „Еф-ем-си”, „ Стюард енд Стівенсон ”, „ Сміт Бітс ”, „ Узезерфорд ” і „Кліруотер”, продають обладнання і технології нафто- і газавиробництва „ Екссон-Мобіл ”– моторні масла.

В трійку найбільш цікавих для американців галузей входять сільськогосподарські машини і обладнання. Україна займає шосте місце в світі по експорту зерна, в основному пшениці і вівса. Рівень амортизації сільськогосподарської техніки на Україні зараз оцінюється в 70-90%. Вік 40% тракторів – 15-25 років. В країні працюють біля 40 виробників сільськогосподарських машин, корупційні з яких знаходяться в Харкові (тракторний завод). Херсон і Тернопіль (комбайни). Їх міць використовується на 10-30%, оскільки платоспроможність в країні невелика. Однак потреби в техніці дуже значні, і українцям приходиться

йти на ввіз старих машин. В 2001 році були імпортовані 81 нових і 1047 старих зернових комбайнів, в тому числі 3% – з США, а більше всього – з Німеччини (44%) і Росії (33%). На думку американських експертів, провідні виробники сільськогосподарських машин в США („ Джон Дір ”, „ Картерпиллер ”, „ Ей-джей-си-оу (AGCO) корпонейшн ”, „ Мессі Фергюсон ”, „ Кейс (Нью-Холенд)”) мають хороші шанси на розширення збуту використаної і відремонтованої техніки для аграрного сектора.

Фармацевтичні товари можуть стати ще одним „ коньком ” в американських поставок на український ринок. Загальна вартість продажу цих товарів в 2002 р. переросла на Україні 682 млн. долл., причому імпорт був рівний 402 млн., а американська доля в останньому – лише 3%, або 14 млн. доларів. Перше місце серед іноземних постачальників належить Німеччині (18%), друге – Індії (12%).

Значний ринок для американських товарів, послуг і інвестицій існує в українській харчовій промисловості, в якому є 20% національного ВВП. В цій галузі зосереджено більше 40% всіх іноземних приватних капіталовкладень в країні. Вважається, що Україна в майбутньому перетвориться в провідного експортера продукції харчової промисловості в Росію і інші республіки колишнього СРСР, країни Центральної Європи і чорноморського басейну. Українські підприємства поки що не можуть забезпечити високу якість техніки, виробленої для харчової промисловості, а попит на неї росте. Позиції американських виробників на українському ринку харчового обладнання подібним з Німеччини, Італії, Швеції і Данії.

Гострий інтерес проявляється в США до українського ринку медичної техніки. Згідно з останніми американськими оцінками, загальна вартість проданої продукції збільшилась в 2000-2002 рр. з 200 до 240

млн. долл., а її імпорту на Україну – з 90 до 130 млн. доларів. Особливо

розраховують американці на збільшення своїх продажів лабораторного обладнання, лазерних і хірургічних приладів, стерилізаційної техніки, діагностичних систем і одноразових виробів. Відмічається наявність значного потенціалу для поставки центрифуг, ультрацентрифуг, спектрофотометрів, ядерних лічильників, систем оприділення групи крові і інше.

В США прогнозується швидкий ріст українського імпорту комп’ютерів і периферійного обладнання. В 2002 р. продаж на ринку

досяг 600 тис. комп’ютерів, в 2003 р. – 800 тис., а в 2004 р. – 1 мільйон. З-за високих податків на готові фірмові комп’ютери зауважується особливо високий попит на комп’ютери для збірки на українських підприємствах. Зібрана з іноземних частин продукція складає 80% всіх проданих в Україні комп’ютерів.

Значні прибутки американці хотять отримати від поставок на Україну сільськогосподарських хімічних товарів. Загальна вартість продажу хімікатів на Україні оцінюється в 200-225 млн. доларів. В цілому ж національні потреби в сільськогосподарських добривах тільки на 20%. Американські корпорації „ Сианамід оверсиз корпорейшн ”, „ Дау Іланко”, „ Дютон ”, „ Еф-ем-си ”, „ Монсанто ” і „ Каргілл ” приймають участь в виключно гострій конкуренції на українському ринку названих товарів з фірмами Швейцарії („Новартіс”), Німеччини („АгрЕво”, „Байер” і БАСФ), Франції („Рон-Пуленк”), Великобританії („Зініка” і „Юніройал”).

Не кидають з рахунку і ринок автомобілів, обладнання для автосервісу, не дивлячись на те, що поки домінуючі на цьому позиції займають виробники з Росії (УАЗ, ГАЗ, ВАЗ), Пд. Кореї („Деу”, „КІА”, „Хюндай”) і Німеччини („Фольксваген-Шкода”, „Опель”, „Мерседес”). Американські автомобілі продаються тільки двома дилерськими структурами, діючими в Україні, а також поступають з Росії і Західної

Європи. В 2003 р. загальна кількість зареєстрованих в країні автомобілів була біля 5,5 млн.; 85% з них старші 8 років. В 2002 р. українці купили автомобілів на 1 млрд. долл., і американці розраховують на збільшення своєї долі на цьому ринку. Крім того, на ринку продається на 240 млн. долл. нових вживаних запчастин.

Серйозну увагу американського бізнесу займає сектор туризму. В цьому секторі робляться послуги на 4,2 млрд. долл. в рік, а в Автономній Республіці Крим прибутки від туризму складають половину надходжень в її бюджет. Американські компанії мають хороші шанси на участь в

розвитку готельної і курортної справи, будівництві і реконструкції аеропортів і гаваней. Є можливість для збільшення потоку туристів з України в США і Канаду і навпаки.

Судячи по оцінкам американських офіційних експертів, великі перспективи чекають заокеанські товари і технології в виробництві алкогольних напоїв, особливо пива. Щорічно вживання пива, в тому числі імпортного, збільшується і досягає 12-15 літрів на душу. Зростає імпорт хмелю і іншої сировини для виробництва пива. При цьому на Україні відсутнє виробництво машин і обладнання для крупних пивоварних заводів і пивоварень. Поки що таке обладнання іде з Німеччини і інших західноєвропейських країн, і США можуть потіснити конкурентів на цьому ринку.

Багатообіцяючими здаються американським експертам перспективи в харчовій промисловості. Крім крупного ринку продовольчих товарів в самій Україні ця галузь задовольняє потреби в них багато країн. В радянські часи потреби СССР в продуктах на одну третину покривало українське виробництво. Зараз продовольчий ринок України захищений митними бар’єрами. Американці розраховують на ріст свого експорту мороженого м’яса птахів, свинини, високоякісної яловичини,

морепродуктів, а також упакованих легких закусок, корму для домашніх тварин, соєвої муки і соєвих бобів, бавовни.

В середньому в 1997-2002 р. доля США в українському продовольчому імпорті щорічно рівнялась 10%, в тому числі в закупках пташиного м’яса – 74%, соєвих бобів – 51%, соєвої муки – 30%, бавовни – 11%, і інших вищезгаданих продуктів – від 1 до 8%.

Загальна вартість офіційної допомоги США Україні з часу її незалежності перевищила в 2003 р. 3 млрд. долл. В тому ж році загальний об’єм допомоги, представлений всіма міністерствами і відомствами США Україні, дорівнював 188, 5 млн. долл. Ця сума була

розділена таким чином:

1) на програми демократії ― 54,7 млн. (29%);

2) на економічну і соціальну реформи ― 48 млн. (25%);

3) на безпеку і правовий захист ― 71,5 млн. (38%);

4) на гуманітарну допомогу ― 2 млн. (1%);

5) на різноманітні ініціативи ― 12,3 млн. долл (7%).

Центральне місце в наданні соціально-економічної допомоги займає Агентство міжнародного розвитку Сполучених Штатів, головна ціль якого полягає в допомозі українському „переходу до плюраристичної демократії і ринково-орієнтованої економіки”. Частина американських ресурсів направляється через вище згадане агентство на допомогу „найбільш вразливим членам суспільства”, яка виконується по чотирьом головним напрямкам: структурна перебудова економіки; демократія і управління; охорона здоров’я і соціальні переміни; соціальні цілі.

В рамках допомоги по реструктуризації українського господарства діє Центр комерційного права, який готує професіоналів в області арбітражу, банкротства, виконання рішень, підготовки законодавчих актів, а також веде пояснювальну роботу серед людей по питанням виконання

комерційно-правової реформи. В задачу експертів центру входить робота над законопроектами і підзаконними актами, котрі мають забезпечити доступ до кредитів малим і середнім підприємствам.

В аграрній сфері зусилля Агентства міжнародного розвитку зосереджені на технічній допомозі банкам в проведенні програми мікрокредитування сільськогосподарських виробників. Також допомога направляється на вирішення питання про приватизацію земель і створення повноцінного земельного ринку. В рамках даного напрямку виконуються проекти в сфері охорони навколишнього середовища і розвитку малого бізнесу.

Допомога по охороні здоров’я і соціальних реформ виконується в

рамках американського партнерства з українськими інститутами, котрі надають медичні послуги населенню. Вона направлена на закріплення і розширення можливостей сімейних поліклінік і центрів здоров’я жінок. Технічна допомога Україні по лінії агентства в даній області наділено на недопущенні розповсюдженню СНІДу, на посилення контролю над ним; на покращення медичних послуг по охороні материнства і дитинства; вдосконалення організації боротьби з туберкульозом. Значні кошти американці асигнують на допомогу в створенні в країні інституціональної структури, через яку можна буде реалізовувати пенсійну реформу. Виконується також гуманітарна допомога людям, фінансуються міри по недопущенні торгівлі людьми.

Загальна вартість допомоги США Україні по лінії Агентства міжнародного розвитку порівняно невелика: в 2002 фін. рік дорівнювала 156,5 млн. долл., в 2003 р. ― 140,5 млн., в 2004 р. ― 94, 3 млн. долл., з яких 18% буде використано на проект по підтримці розвитку малого і середнього підприємства і сільського господарства. Ще 15% асигновано на заохочення громадянської активності в політичному житті; 14% ― на

програми в сфері державного управління; 5% асигнувань піде на поліпшення інвестиційного клімату.

Також разом з Агентством міжнародного розвитку України допомагають інститути США. Допомогу по статті „Безпека і правопорядок” надають Держдепартамент міністерства енергетики і оборони. Переважна частина їх зусиль сфокусована в ядерній сфері ― на забезпеченні безпеки ядерних реакторів і правильного використання ядерних матеріалів, знищення ядерних озброєнь, біологічної зброї і зв’язаної з ним інфраструктури, забезпечення занятості вчених і спеціалістів, раніше працювавших в області озброєння, в мирних комерційних галузях. В 2002-2004 рр. Міністерство оборони США асигнувало більше 675 млн. долл. на знищення систем доставки

стратегічних ракет на Україні. Держдепартамент приймає участь в проведенні в життя гуманітарних програм, наприклад, допомоги кримським татарам.

В цілому американські вливання в Україну мають допомагати демократизації інвестиційного клімату, підготовці країни до вступу в СОТ. Обговорюючи в Конгресі США надання подальшої допомоги Україні, агентство недавно підмітило, що протягом 2003 фін. року в цій країні „був досягнутий прогрес на шляху утворення все більш відкритого, демократичного уряду”.

Розділ ІІІ.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: