ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м .

Вступ

Спиртове та лікеро-горілчане виробництво в Україні - одна з важливих галузей харчової промисловості, від якої значною мірою залежить надходження коштів до Державного бюджету.

У країні створено потужну виробничо-технічну базу з виробництва етилового спирту та лікеро-горілчаних виробів, що налічує 84 спиртових заводи і 275 лікеро-горілчаних виробництв загальною потужністю, відповідно, понад 68 млн. дол. спирту та 120 млн. дол. лікеро-горілчаних виробів. У 1995-1996 роках Україна посідала четверте місце в світі з випуску спирту після Бразилії, США та Росії. Основні напрямки використання етилового спирту - виробництво горілки (60%), виноробної (15%) та іншої (25%) продукції.

Нині практично всі українські виробники спирту об'єднані в Державний концерн "Укрспирт", до якого входять 8 обласних державних об’єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. У підпорядкуванні концерну - 113 підприємств з державною формою власності й 23 асоційованих члени з різними формами власності. Виробничі потужності цих підприємств за останні роки використовуються лише на 40%.

У другій половині 80-х - першій половині 90-х років виробництво спирту в Україні коливалось у межах 45-66 млн. дол..

Ситуація, що склалася на ринку спирту та алкогольних напоїв, характеризується:

• поступовим нарощуванням обсягів виробництва основних видів продукції;
• повільним відновленням традиційних ринків збуту та низькою конкурентоспроможністю вітчизняної продукції на ринках далекого зарубіжжя;
• нестабільністю законодавчої бази;
• збільшенням обігу алкогольних виробів невизначеного походження (зокрема, фальсифікованих та контрабандних).

У лікеро-горілчаній галузі в 1990-2000 рр. відбувалося зменшення обсягів виробництва: якщо в 1990 р. було вироблено понад 30 млн. декалітрів алкогольних напоїв, то у 2000 р. - менш як 20 млн. декалітрів у офіційному секторі економіки (табл. 1). Однак у 2001-2005 рр. намітилося зростання виробництва алкогольних напоїв в Україні.

Виробництво спирту у 2002-2005 рр. зросло за рахунок технічного спирту. За оцінками експертів, співвідношення легальної та тіньової горілки у цей період становило відповідно (у відсотках): у 2000 р. - 60/40, 2001-му - 40/60, 2002-му - 35/65, 2005 р. - 30/70.

Слід також додати, що в Україні щорічно споживається понад 30 млн. дек. алкогольних виробів. Левова частка алкоголю, зокрема й фальсифікованої продукції, викидається на ринок з нелегального виробництва. Понад 50% алкогольних напоїв та 60% тютюнових виробів у закладах торгівлі не відповідають нормативам Держстандарту.

Основними виробниками лікеро-горілчаної продукції в Україні в 2005 році, за даними загальнонаціонального рейтингу є компанії «Союз-Віктан» і Nemiroff. Нарощуючи виробничі потужності за рахунок залучення позикового капіталу, лікеро-горілчані компанії почали широкомасштабну кампанію по завоюванню сусідніх ринків, в першу чергу – російського, готові до виходу на міжнародні ринки[3, c. 7-9].

На різноманітній рослинній сировинній базі розвивається спиртова і лікеро-горілчана промисловість. Спирт застосовують у 150 галузях господарства. Для його виробництва використовують мелясу (патока), дефектний цукор, картоплю, зерно пшениці, кукурудзи, жита, ячменю, відходи від виробництва соків. Підприємства з виробництва спирту розміщуються переважно у невеликих містах, селищах міського типу і селах. їх сировинна база залежить від спеціалізації рослинництва місцевості.

Лікеро-горілчана промисловість зосереджена в основному у великих містах: Києві, Харкові, Львові та ін.

Переважно на сільськогосподарській сировинній базі розвивається виробництво пива і безалкогольних напоїв. Розміщення підприємств галузі орієнтується на споживача (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів та ін.). Як сировину використовують плодоягідні соки, вітчизняні і зарубіжні екстракти, цукор, мед, різноманітні природні тонізуючі речовини тощо. З вітчизняною продукцією останнім часом конкурує продукція зарубіжних фірм.

Лікеро-горілчане виробництво використовує відходи цукрової промисловості, сокового виробництва, а також зерно та картоплю. Спиртові заводи зосереджені у Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській, Київській та інших областях. В Україні діє більше 40 підприємств лікеро-горілчаної промисловості, зосереджених головним чином у великих містах

Ліцензії на виробництво алкогольної продукції мають близько 400 суб'єктів підприємницької діяльності. На право оптової торгівлі – близько 900 суб'єктів підприємницької діяльності, роздрібної торгівлі – 150-200 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності. Виробництво лікеро-горілчаних виробів уже пройшло найнижчу точку падіння й поступово починає збільшуватися. Росте також експорт продукції. Крім традиційних ринків СНД, підприємства освоюють ринки Польщі, США, Канади, Ізраїлю й інших країн.

Оцінки об'єму споживання горілки й лікеро-горілчаних виробів в Україні сильно коливаються через значне тіньове виробництво даних товарів і контрабанди. Середній об'єм споживання даної продукції, ґрунтуючись на оцінних даних з виробництва/імпорту/експорту, за останні п'ять років склав 27,2 млн. дол. (без обліку контрабанди й тіньового виробництва), що відповідає оцінкам фахівців галузі, які оцінюють загальну ємність українського ринку алкогольних напоїв в 30-35 млн. дол. за рік.

Окрім виробників міцних алкогольних напоїв, спирт використовують підприємства виноробної й парфумерної галузей, виробники ліків, слабоградусних напоїв, спиртового оцту, вибухових речовин і нітроцелюлози.

Збільшити експорт спирту та лікеро-горілчаної продукції передбачається за рахунок зменшення їх собівартості, поліпшення якості та розширення асортименту. Для вирішення цього завдання необхідно переходити на інноваційний шлях розвитку спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Це передбачає:

• вдосконалення технологій і технічних засобів;
• збільшення асортименту та об'ємів випуску;
• раціональне використання теплоенергетичних, вторинних сировинних та матеріальних ресурсів;
• максимальне використання відходів виробництва завдяки створенню маловідхідних та екологічно безпечних виробництв;
• підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

На нашу думку, альтернативи інноваційному шляху розвитку спиртової і лікеро-горілчаної галузей в Україні немає. Цьому сприяє впровадження новітніх наукових розробок УкрНДІспиртбіопроду та інших наукових установ, спрямованих на підвищення рівня спиртового й лікеро-горілчаного виробництва завдяки ефективному використанню сировини, економії затрат теплової енергії, якості спирту і лікеро-горілчаних виробів, охорони навколишнього середовища, раціональному використанню відходів із створенням нових виробництв, у тому числі кормових і харчових продуктів, зокрема, лікувально-профілактичної дії, стимуляторів росту рослин, продукції технічного призначення. Активна реклама товарів та продукції з логотипом "БІО" у країнах Європи створює можливість для зростання експортних поставок продукції, виробленої з використанням технічного етилового спирту, який в Україні одержують методом біоконверсії з відновлюваної сировини. Перелік такої продукції досить широкий - незамерзаючі миючі рідини, автохімія, розчинники (передусім етилацетат), товари побутової хімії.

При виконанні робіт із спиртами можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:

а) фізичні:

- ураження електричним струмом;

- вибухонебезпека;

- ураження від самозаймання спиртів і парів суміші з повітрям;

- підвищення або зниження температури робочої зони;

б) хімічі: отруєння;

токсична та подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання), що спричиняють дистрофічні зміни в печінці, нирках, легенях, селезінці;

небезпека наркотичної дії;

небезпека при проникненні через неушкоджену шкіру.

1.12.4 Спирт етиловий (С₂Н₅ОН) (ГОСТ 17299-78. Спирт зтиловьій технический. Технические условия)

Прозора, безбарвна, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок, з характерним запахом. Легкорозчинна у воді, бензині та бензолі. Не є окислювачем.

Густина - 0,789 г/см³

Температура спалаху - 13,0° С

Температура плавлення - 114,0 °С

Температура кипіння - 78,3° С

Температура самозаймання - 404,0° С

Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 3,6- 19,0% (за об'ємом).

Температурні межі поширення полум'я:

нижня - 11°С,

верхня - 41° С.

Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин.

ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: