ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Горішній, верхній, долішній, нижнійЯк правильно казати – "горішня полиця" чи "верхня", "нижній кінець стовпа" чи "д о лішній"? Таке питання постає навіть перед тими, що добре знають українську мову, але не визначаються відчуттям її. Чи є якась значеннєва різниця між словами "гор і шній" і "в е рхній", "д о лішній" і "н и жній", чи однаково, приміром, що "гор і шній", що "в е рхній"? У деяких випадках ці слова бувають справді тотожні, наприклад, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки: Верхні й Н и жні Млин и, Горішні Млин и, а також у назвах вітрів: "в е рхній вітер" і "гор і шній" (на Дніпрі й Кубані). Але в деяких висловах треба вжити саме одного слова, а не другого, як ось, приміром, "горішня хата" – кімната в бік гір, "верхні зуби", "верхня щелепа" (Словник Б. Грінченка), "верхній одяг", "Верхня Хортиця", "Дніпровий Низ". Полиця може бути гор і шньою й в е рхньою, залежно від тексту: у вагоні чи в шафі – горішня полиця, бо її приладнано вгорі; якщо кілька полиць покладено купою долі, одна на одну, то полиця, що лежить зверху, зветься в е рхньою. Так само є певна різниця між словами "н и жній" і "д о лішній": "нижній" – це «той, що міститься нижче від чогось» («Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб». – М. Коцюбинський), а "долішній" – «той, що при самому долі» («Долішня частина п'єдесталу робить чималий виступ». – Леся Українка). З цього можна зробити висновок, що не слід давати переваги якомусь одному слову над іншим або ставити ці слова навмання, не вважаючи на вимоги тексту, бо так звужуються наші мовні можливості, а тим самим збіднюється мова. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|