Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Сарматський міф в працях польських історіографів





В 15-му сторіччі польський історик Ян Длугош вперше написав про явище сарматизму в Польщі, що пізніше було підтверджено у роботах інших істориків — зокрема, «Трактаті про дві Сарматії» Матвія Міховського, Мартина Бєльського, Мартина Кромера та інших. Переймаючись модним у тогочасній Європі 15-го століття пошуком історичних коренів, шляхтичі вважали, що є нащадками сарматів — іраномовних племен, які мешкали на півдні сучасної України і були витіснені готами у другому сторіччі.

Польський хроніст XV ст. Я. Длугош поєднав дунайську та вандальсько-сарматську концепції: слов’яни згідно з його викладом досягли Дунаю, пройшовши навколо Чорного моря. Це спиралось на співзвучність етнонімів вандалів (германці) і венедів (слов’яни) та ототожнення сарматів і слов’ян. Вслід за Длугошем розвиваючи сарматську теорію появи слов’ян, Кромер виступає за ідентичність роксоланів та русі й наводить згадки давніх авторів про болгар і сербів у Сарматії.

Як відбиття етнічної специфіки польського менталітету, це поняття закріпив астролог Матвій Карпига (1457-1523). Широку популярність одержав його трактат «Про дві Сарматії» (1517). Ця праця стала головним джерелом відомостей про Польщу й Східну Європу на Заході. Про її значення у формуванні національного польського менталітету свідчить той факт, що праця витримала 14 видань лише в XVI ст.

А. Нарушевич перебував під впливом так званого сарматського міфу, який був започаткований в польській суспільній думці в ІІ половині ХVІ ст. "Сарматисти" вважали, що предками шляхти тобто лицарського стану були войовничі сармати. Вони підкорили місцеві племена, які згодом перетворилися у простолюд. Ідеалізувалась створена шляхтою держава - Річ Посполита та унікальність устрою, зокрема право "ліберум вето", шляхта і народ розглядалися як тотожні поняття. Проголошувався культ військової доблесті, польського патріотизму і боговибраності Польщі як форпосту християнства, нетерпимості до інших релігій та народів, самовдоволеності.

А. Нарушович виводив слов'ян від сарматів. Початок польської історії вбачав у владі гміни - первісної форми суспільних відносин племен, що населяли територію Польщі в давнину. Гміна - це громада. Соціальну нерівність пояснював завоюванням слов'янами, з яких виникла згодом шляхта, автохтонів, що стали підневільними.

Соціальну нерівність вважав природним явищем, що не породжує гноблення. Причини гноблення вбачав в психічних чинниках - свавіллі, жадобі, зверхності, які слов'яни сприйняли у німців. Співчував селянам та засуджував їх гнобителів. Причини послаблення Польщі полягають у переході від польського до німецького права, що спричинило послаблення королівської влади, порушило рівновагу між станами, внаслідок чого посилився гніт одного стану над іншим. Провідною ідеєю праці е почуття патріотизму. Послідовники Нарушевича, які працювали в часи загибелі Польської держави, прагнули ідеалізацією минулого в своїх працях, пробудити патріотичні почуття шляхти.

 

 

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных