ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Прибуток до сплати відсотків і податків
К1=
Активи
Виручка від реалізації
К2=
Активи
Ринкова вартість власного капіталу
К3=
Залучений капітал
Реінвестований прибуток
К4=
Активи
Власні обігові кошти
К5=
Активи
Критичне значення Z=2,675 із цим значенням порівнюється розрахункове значення Z для конкретного підприємства. Якщо Z<2,675, підприємству в найближчі два–три роки загрожує банкрутство; якщо Z>2,675, то це свідчить про сталий фінансовий стан підприємства.
Незважаючи на привабливість методики, за допомогою якої можна просто отримати кількісну характеристику такого складного поняття, як банкрутство, застосування індексу істотного обмежується вимогою мати ринкову оцінку власного капіталу К3, що можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах.
В умовах перехідної української економіки використання Z–рахунку Альтмана не дає точних результатів. Причиною того є неможливість встановити реальну ринкову ціну основних фондів і вирахувати чисельник і знаменник за різними цінами.
Окрім того, акціонерний капітал підприємства в ринкових умовах становить практично завжди 100%, на відміну від українським підприємств, де дана частка переважно менша, тобто чисельник показника значно більший, ніж у наших умовах.
Можливі заходи для уникнення банкрутства:
- знайдіть шляхи додаткового фінансування підприємства;
- позбудьтеся збиткової продукції підприємства і підрозділів;
- зверніть увагу на управління активами;
- розробіть здійснення програми скорочення затрат.
Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу в прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і надкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес–аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства.
Отже, з метою запобігання банкрутства на підприємстві необхідно сформувати систему контролю. Система контролінгу на підприємстві має сильну складову – людей, які займаються контролінгом, з метою надання інформації з підрозділів керівникам.
Для активної роботи й чіткого визначення відповідальності контролерів на підприємстві необхідно створити спеціальний структурний підрозділ – службу контролінгу, яка разом із бухгалтерією, фінансовим відділом, планово–економічним відділом повинна ввійти до складу фінансово–економічних служб підприємства. Основна функція контролінгу на підприємстві – аналіз і керування витратами та прибутком. Служба контролінгу повинна мати можливість одержувати всю необхідну інформацію для прийняття керівництвом підприємства виважених управлінських рішень.
Основні вимоги при створенні служби контролінгу на підприємстві:
1. Служба контролінгу повинна одержувати необхідну інформацію з бухгалтерії, фінансово–економічного відділу, служби збуту і служби матеріально–технічного постачання.
2. Служба контролінгу повинна мати можливість і повноваження організовувати за допомогою інших економічних служб збирання додаткової інформації з метою проведення детального аналізу.
3. Для збору аналітичної інформації служба контролінгу повинна впроваджувати нові процедури щодо заохочення співробітників у зв’язку з їхнім навантаженням.
4. Служба контролінгу повинна мати можливість швидко доводити інформацію до відома вищого керівництва підприємства.
5. Служба контролінгу повинна бути незалежною від тієї чи іншої фінансово–економічної служби.
Відповідно до цих вимог виникають можливі варіанти створення служби контролінгу і її місця в організаційній структурі підприємства.
На першому етапі існування служба контролінгу являє собою робочу групу з 3–4 осіб. Вона виконує роль аналітичної служби й забезпечує керівників (насамперед заступника директора з економіки, фінансового директора, комерційного директора) оперативною інформацією про стан витрат на підприємстві. Для цього служба періодично складає розгорнуті аналітичні звіти, прогнозні показники фінансово–економічного стану підприємства, проводить економічну експертизу управлінських рішень, пов’язаних із витратами й прибутком, налагоджує методику аналізу в планово–економічному відділі. На початковому етапі роботи служби контролінгу немає необхідності залучати додаткових співробітників для збору контролінгової інформації на рівні цехів підприємства, тому що заповнення аналітичних форм для служби контролінгу можна покласти на економістів цехів. Таким чином, елементи контролінгу на підприємстві в цей період діяльності являють собою невелику групу висококваліфікованих фахівців що володіють досить великими повноваженнями й доступом до всього обсягу економічної інформації.
Як і будь–яка фінансово–економічна служба, вона протягом певного періоду становлення встановлює зв’язок з іншими службами й відділами, налагоджує інформаційне співробітництво, більш точно розподіляє функції.
Згодом служба контролінгу може розширити вплив і свій штат, для чого в кожний цех може бути призначений свій контролер, якщо відслідковуватиме й аналізуватиме відхилення фактичних параметрів роботи (насамперед витрат) від планових.
Служба контролінгу призначена для заступника директора з економіки (фінансового директора, комерційного директора) і генерального директора. Доцільно підкорити службу контролінгу прямо заступникові генерального директора з економіки, якому безпосередньо підлеглі також головний бухгалтер, начальники фінансового й планово–економічного відділів (ПЕО), начальник служби збуту.
Служба контролінгу ставиться в привілейоване положення, оскільки інші служби зобов’язуються надавати службі контролінгу всю необхідну інформацію. Тому не рекомендується підкоряти службу контролінгу начальникові планово–економічного відділу або головному бухгалтерові, незважаючи на близькість функцій їхніх служб до функцій служби контролінгу.
Принципова відмінність служби контролінгу від інших фінансово–економічних служб полягає в тому, що вона вирішує завдання поліпшення економічної роботи, тобто стратегічні завдання.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: