Поняття договору факторингу. Сторони. Предмет.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), (ст. 1077 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

- двосторонній;

- реальний (якщо агент (фактор) передає грошові кошти), або консенсуапьний (якщо агент зобов'язується передати грошові кошти);

- відплатний.

Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.

Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Клієнтом може бути фізична чи юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності.

Предметом договору може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, що виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів)

1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;

3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, метою договору факторингу є отримання клієнтом грошових коштів за рахунок відступлення права вимоги.

Особлива увага в договорі факторингу приділяється визначенню його ціни, що складається з вартості відступленої вимоги клієнта до боржника, з урахуванням винагороди фактора. Визначаючи ціну договору фактором враховуються та беруться до уваги наступні обставини: стабільність фінансового становища клієнта та його боржника; спосіб здійснення платежу за договором; час настання платежу; обсяг вимог, переданих клієнтом факторові тощо.

Форма договору факторингу повинна відповідати формі правочину, відповідно до якого здійснюється заміна кредитора у зобов'язаннях (цесія). Договір факторингу може укладатися в письмовій формі, а у встановлених випадках - письмовій формі з державною реєстрацією.

Права й обов'язки фактора:

• набуває прав на всі суми, котрі фактор одержить від боржника в результаті пред'явленої до нього вимоги;

• фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суми, що перевищують суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором;

• у разі потреби прийняти від клієнта необхідну документацію для ведення бухгалтерського обліку операцій клієнта;

• надати клієнтові інші фінансові послуги, пов'язані з грошовими вимогами, що є предметом відступлення (забезпечити поруку за згодою клієнта, здійснити облік виписаних на нього векселів тощо).

Обов'язки клієнта:

• відступити факторові право грошової вимоги, що є предметом договору;

• нести відповідальність за недійсність грошової вимоги (клієнт повинен мати відповідне суб'єктивне право на момент виконання відступлення; на момент передання права клієнту не повинні бути відомі будь-які обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати відступлену вимогу).

Права та обов'язки боржника:

• здійснити платіж факторові за умови, якщо він одержав письмове повідомлення від клієнта чи фактора про відступлення права грошової вимоги факторові;

• має право вимагати від фактора надання в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові дійсно сталося. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, то має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним;

• має право вимагати повернення сум фактором, якщо той не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав йому грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги (ст. 1086 ЦК України).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: