ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Загальні аспекти фінансової діяльностіТ. 11 Облік та аналіз господарської діяльності підприємства 1. Загальні аспекти фінансової діяльності 1 2. Фінансові ресурси підприємства. 2 3. Напрями використання фінансових ресурсів. 4 4. Результати фінансової діяльності 4 5. Бухгалтерський облік на підприємстві 6 Література. 10 ПИТАННЯ ДО ТЕМИ.. 10 Загальні аспекти фінансової діяльності Фінансова діяльність пов'язана з формуванням і використанням грошових фондів у процесі їх кругообігу. Ті, що працюють у сфері фінансової діяльності підприємства, повинні постійно шукати відповіді на такі запитання: - де знайти фінансові кошти; - куди їх витратити; - які результати фінансової діяльності; - як побудувати взаємовідносини між державою і територією? Для управління фінансами підприємств і вирішення вищезгаданих завдань застосовується фінансовий механізм. Фінансовий механізм підприємств – це система управління фінансовими потоками підприємства для реалізації зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Зовнішні фінансові відносини визначають питання взаємодії підприємства з державою, суб'єктами територій, на яких ведуть свою діяльність підприємства, і суміжними економічними суб'єктами (споживачами продукції і постачальниками ресурсів). Внутрішні фінансові відносини зв'язують, по-перше, власника (власників) підприємства з колективом найманих робітників, по-друге, окремих виконавців або підрозділи підприємства між собою. Фінансовий механізм містить шість елементів, що сприяють організації, плануванню і стимулюванню використання фінансових ресурсів: • фінансові методи; • фінансові інструменти; • фінансові відносини; • правове регулювання; • нормативне забезпечення; • інформаційне забезпечення. Фінансові методи – це способи впливу на інтереси економічних суб'єктів за допомогою фінансових інструментів. Зазначені методи діють у двох напрямках: - у напрямку управління рухом фінансових ресурсів; - у напрямку ринкових відносин. Фінансові методи пов'язані з порівнянням витрат і результатів, матеріальним стимулюванням і відповідальністю щодо ефективного використання коштів. Вплив на ринкові відносини обумовлений тим, що функції фінансів у сфері виробництва і обігу тісно пов'язані з комерційним розрахунком – це порівняння в грошовій (вартісній) формі витрат і результатів фінансово-господарської діяльності. Мета застосування комерційного розрахунку в самому загальному вигляді – одержання максимального прибутку при мінімальних витратах, хоча в різні періоди діяльності підприємства мета може змінюватися. Дія фінансових методів виявляється у формуванні та використанні грошових фондів. До фінансових методів належать фінансове планування, фінансовий облік, фінансовий аналіз, фінансове регулювання і фінансовий контроль. Фінансові інструменти – це прийоми дій та/чи методів або набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства (наприклад, прибуток, дохід, фінансові санкції, ціна, зарплата, податки, процентна ставка тощо) (Шеремет, 1999). Фінансові відносини – відносини, що виникають між підприємством та іншими економічними суб'єктами за допомогою грошових платежів. Правове регулювання функціонування фінансового механізму містить у собі законодавчі акти, постанови, накази й інші правові документи. Нормативне забезпечення – це інструкції, нормативи, норми, тарифні ставки, методичні вказівки і роз'яснення тощо. Інформаційне забезпечення – це різна економічна, комерційна, фінансова й інша інформація. До фінансової інформації належать відомості про фінансову стійкість і платоспроможність партнерів і конкурентів, ціни, курси, дивіденди, відсотки на товарних, фондових, валютних ринках; інформація про фінансову і комерційну діяльність господарських суб'єктів тощо. Володіння інформацією допомагає визначити ситуацію на ринках. Різні види інформації (наприклад, дані про постачальників, покупців та ін.) можуть бути одним з видів інтелектуальної власності (ноу-хау) і вноситися як вклад у статутний капітал підприємства. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|