ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Аналіз ефективності експорту (імпорту) товарів
Показник ефективності експорту визначають як відношення виручки – нетто у валюті, помноженої на 100, до собівартості реалізації товару в гривнях. Крім зміни курсу гривні, на цей показник виливають такі основні чинники: а) експортна ціна брутто (контрактна ціна); б) рівень накладних витрат в іноземній валюті (виручка нетто дорівнює виручці брутто – накладні витрати в іноземній валюті); в) виробнича собівартість одиниці товару в грошових одиницях; г) рівень накладних витрат у грошових одиницях. Наведемо приклад розрахунку впливу чинників у табл. 14.3.
Таблиця 14.3 – Вплив чинників на ефективність експорту товару
Показник ефективності – це показник валютної виручки на гривню витрат. Приріст виручки у валюті на кожні 1000 грн. витрат становив 439,9 валютних грошових одиниць. Цей приріст зумовлений змінами: а) ціни брутто (контрактної); б) курсу гривні відносно долара; в) рівня накладних витрат у валюті, у відсотках; г) виробничої собівартості однієї одиниці; д) рівня накладних витрат у гривнях. Вплив перерахованих чинників визначимо за допомогою прийому ланцюгових підстановок. Перша підстановка (зміна кількості за незмінних інших чинників):
Висновок. Зміна кількості товарів не впливає на їх ефективність. Друга підстановка (зміна ціни брутто за незмінного курсу гривні): Висновок. Зниження експортної ціни за незмінного курсу гривні знизило рівень ефективності на 93,8% (843,7 – 937,5). Валютна виручка становить 93,8 валютних одиниць на кожних 100 грн. витрат. Третя підстановка (зміна курсу гривні): Зростання курсу гривні підвищило рівень ефективності на 843,8% (1687,5 – 843,7). Висновок. Підприємство одержало за рахунок зростання курсу долара США відносно гривні додатково 843,8 валютних надходжень на кожних 100 грн. витрат. Четверта підстановка (зміна рівня накладних витрат у закордонній валюті): Висновок. Зростання рівня накладних витрат у закордонній валюті знизило ефективність на 37,5% (1650% – 1687,5%) і зменшило валютну виручку на 37,5 валютної грошової одиниці на кожних 100 грн. витрат. Зростання рівня накладних витрат в іноземній валюті знизило обсяг валютної виручки на 37,5 валютних грошових одиниць на кожних 100 грн. витрат. П'ята підстановка (зміна виробничої собівартості): Висновок. Зростання витрат на виробництво товарів знизило ефективність на 330%. На кожних 100 грн. витрат одержали менший обсяг валютних надходжень. Шоста підстановка (зміна останнього чинника – рівня накладних витрат у грошових одиницях). Після цього ефективність досягає рівня 1377,4%. Звідси маємо: Рівень ефективності зріс на 57,4%. Результати проведеного аналізу наведено у табл. 14.4.
Таблиця 14.4 – Результати аналізу
Далі вивчають кожний чинник окремо і розробляють шляхи поліпшення ефективності у подальших експортно-імпортних операціях.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|