Світовий досвід розвитку вільних економічних зон

⇐ Предыдущая 51 52 53 54 55 565758 59 60 Следующая ⇒

Вільні митні зони (ВМЗ) у міжнародних торгово-економічних відносинах використовуються вже кілька століть, а перші "порто-франко" виникли на узбережжі Середземного моря ще наприкінці XVI століття. У 1595 р. в італійському місті Генуї одним з перших було проголошено статус вільного порту. Вже більш 200 років існує місто Одеса, яке з 1817 року в дореволюційній Росії мало пільговий режим "порто-франко". У сучасному вигляді вони виникли на початку 70-х років у країнах південно-східного азіатського регіону. Незабаром ці країни надбали назву "азіатських тигрів", завдяки їх економічному стрибку за рахунок досягнення найбільш високих у світі темпів розвитку їх господарств. Ще 1 січня 1970 року, одна з перших у світі, Південна Корея прийняла закон про утворення вільної економічної зони. З метою експорту, зростання зайнятості, удосконалення промислових технологій і, у кінцевому рахунку, прискорення економічного розвитку країни, цим законом була створена ВЕЗ в прибережних районах Південної Кореї, котра стала одним з лідерів "азіатського дива".

У 90-і роки за темпами економічного зростання світовим лідером став Китай, в якому сьогодні успішно працюють 5 особливих економічних регіонів, котрі ще у 1980 р. отримали пільги ВЕЗ.

На сьогодні у світі функціонує близько 4000 СЕЗ, у тому числі понад 400 зон вільної торгівлі, стільки ж науково-промислових парків, більше 300 експортно-виробничих зон, 100 зон спеціального призначення (еколого-економічних, офшорних, туристичних і т.д.). [37, с.122]. За оцінками фахівців, на початок XXI ст. через різноманітні ВЕЗ проходитимуть до 30 % світового товарообігу. Міжнародні корпорації в пошуках пільгових умов для своєї діяльності розглядають ВЕЗ як сприятливі території, де можна отримати надприбуток. Так, норма прибутку в ВЕЗ у середньому складає 30-35 %, а в азійських зонах - понад 40 %. Строки окупності капіталовкладень в ВЕЗ скорочуються у 2-3 рази. Багато міжнародних корпорацій вважають організацію власного виробництва в ВЕЗ найважливішим напрямом своєї експансії

Функціонування великої кількості ВЕЗ практично в усіх кранах світу справляє вплив на загальноекономічні процеси - збільшення обсягів виробництва, посилення зовнішньоекономічного обміну, зростання чисельності зайнятих, підвищення рівня життя тощо. Однак, давня історія створення і існування вільних економічних зон проявила як свої позитивні так і негативні сторони. Нічим не закріплене старання деяких регіонів з досить великими територіями за будь-яку ціну отримати статус вільної економічної зони лише дискредитує вигоди від таких зон. Якщо виходити лише з такого мотиву створення вільних зон як зниження податкового тиску на суб'єкти підприємництва, то така зона, як правило, себе не виправдовує і стає тягарем для інших регіонів. Окрім цього, функціонування ВЕЗ може спричинити невиправданий відплив ресурсів з інших регіонів; стати привабливими для нелегальної економічної діяльності тощо.

Світова практика виходить з того, що вільні економічні зони створюються з метою інтенсифікації економічного обороту в таких регіонах (територіях). Інше кажучи, в економічному плані в ВЕЗ встановлюється пільговий режим оподаткування, щоб за рахунок збільшення кількості суб'єктів і об'єктів оподаткування в кінцевому результаті мати виграш. Вільні економічні зони створюються в тих регіонах, де є інтенсивні транспортні артерії, транспортна інфраструктура добре розвинута, зона є відносно обмежена, має трудові ресурси і перспективи в спеціалізації на певному виді діяльності при умові дешевизни товару.

Світова практика та місцеві потреби є факторами, які визначають відмінності підходів до створення зон із врахуванням місцевих особливостей і пріоритетів. Порівняльний аналіз наведено у таблиці 17.1.

Аналіз показав, що більшість ВЕЗ пройшли свій "шлях", трансформуючись спочатку із складських і транзитних зон в експортно-виробничі, а потім - і в комплексні. Вільні економічні зони розташовуються не тільки в прикордонних, але й у глибинних районах країн, досягаючи значних територіальних розмірів. На рівень розвитку вільної економічної зони і на ефективність залучення іноземних інвестицій в країну першочергове значення має курс уряду та його послідовність. Залежно від цього і обирається той чи інший тип зони та напрямок її діяльності. Експортно-виробничі зони розташовано, як правило, в країнах, що розвиваються.

Таблиця 17.1 -Характерні особливості вез зарубіжних країн

Країна	Типові види ВЕЗ	Причини створення	Відмінні риси, система преференційного режиму

США	Науково-технічні зони: Силіконова долина, Кремнієва Долина, Дослідницький парк "Трикутник" тощо. Зони зовнішньої торгівлі	Стимулювання економічної діяльності у вибраних районах Стимулювання зовнішньоторгової діяльності Зниження рівня безробіття у країні Можливість суттєвого зниження тарифів на імпортовані деталі та компоненти для низки галузей	Спеціально створюють або розвивають середовище, яке стимулює інноваційну та підприємницьку діяльність. Виникали спонтанно на відносно невеликих територіях, де зосереджені високотехнічні галузі, наукові інститути. Зони загального призначення розташовані в районах складування товарів, поблизу доків, промислових парків і аеропортів. Зони підприємств створюються в економічно депресуючих районах більших міст із високим рівнем безробіття
Японія	Технополіси (найбільший технополіс "Цікуба") Зона вільного імпорту "Сакаімінато"	Перерозподіл промисловості 3 центру на периферію, переорієнтація промисловості на розвиток наукоємних та енергозберігаючих технологій Розвиток імпорту та залучення інвестицій	Стратегія орієнтувалася на "м'яку інфраструктуру" - розвиток мережі наукових закладів, засобів обміну інформацією та підготовку кадрів Фірмам галузей "високої технології" дозволялось списувати в перший рік 30% вартості обладнання і 15% вартості споруд; держава оплачувала третину витрат на спільне проведення досліджень. Надання середнім і дрібним фірмам позик під низькі відсотки, диференційоване оподаткування, пільгова оплата поставок обладнання, звільнення від податків на землю підприємств обробної промисловості, оптової торгівлі і транспорту
Європа	Митні склади Вільні митні зони Об'єднані зони Зони, орієнтовані на експорт Особливі економічні зони, Зони пожвавлення, Зони вільної банківської активності Зони вільної страхової активності	Зони є засобом подолання структурної негнучкості економіки та сприяння інтеграції деяких видів їхньої економічної діяльності у світову економіку	Діяльність ВЕЗ знаходиться під контролем уряду. Управляють зонами вільної торгівлі товариства з обмеженою відповідальністю - в трьох зонах та акціонерна компанія - в одній. Спеціальними законами регулюються правила зберігання, сортування, маркування, переробки та експортування товарів
Китай	ВЕЗ в прибережних містах. Особливі економічні райони Зони науково-технічного розвитку у приморських містах. Зони новітніх техніки та технологій Безмитні зони	Розвиток зовнішньої торгівлі, залучення іноземного капіталу, оволодіння досвідом управління, підготовка національних кадрів, збільшення експортної валютної виручки, стимулювання реформ, ефективне використання природних ресурсів	Розвиваються, головним чином, торгово-збутова мережа, обробна промисловість, а також наукові дослідження Зони високих і нових технологій, або аналоги американських технопарків, на частку яких припадає 4% національного ВВП і 10% сукупної вартості експорту та імпорту, мають стратегічне значення для сучасної економічної економіки. Інструмент- податкові і митні пільги. Іноземні інвестори користуються багатьма митними та податковими пільгами, їм надані великі права і повноваження.
Південна Корея, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, Філіппіни і Тайвань	"Точкові зони"	Прискорення входження до світової торгової системи	Здійснюють через них 90 % експорту товарів країн третього світу. У багатьох зонах відбувається процес інтеграції, коли поступово вся країна перетворюється на ВЕЗ з її пільговим податковим режимом

Продовження таблиці 17.1


Російська федерація	Особливі економічні зони трьох типів: техніко - впроваджувальні, промислово-виробничі та туристсько-рекреаційні		Діє особливий податковий, митний, ліцензійний й візовий режими. Управління покладено на Федеральне агентство з управління ОЕЗ, підвідомче Міністерству економічного розвитку і торгівлі Звільняються від податку на майно та земельного податку. У промислово-виробничих зонах крім цього дозволяється застосовувати підвищений (подвоєний) коефіцієнт по амортизаційних відрахуваннях і без обмежень списувати збитки на майбутній період і витрати на НДДКР. Для техніко-впроваджувальних зон передбачена максимальна ставка ЕСН на рівні 14 відсотків. Поряд з цим регіони і муніципалітети зможуть надавати ще й свої пільги.
Ірландія	Експортно-виробнича (Шенон)	Створення додаткових робочих місць	Структура управління ВЕЗ була подібною до структури приватної корпорації Не стягуються податок на прибуток і ПДВ, корпоративний податок становить лише 10%, субсидії надаються на пільгових умовах, встановлюються зменшені податки на землю
Бразилія	"Промисловий округ вільної зони Манаус" (Амазоніт)	Стимулювання розвитку промислового виробництва	Ядро ВЕЗ склали приблизно ЗО сировинних і паливно-енергетичних галузей, продукція яких споживалась в самій Бразилії. Експорт зони досягав тільки 3-5% виробництва. У зону було вкладено $13 млрд., у галузях виробництва створено 600 промислових виробництв. Інструмент - податкові пільги
Мексика	Вільні експортно-виробничі зони, які отримали назву "макіладорас"	Залучення іноземних інвестицій	Надання іноземним і національним інвесторам особливих пільгових режимів при виробництві промислової продукції на експорт. У підсумку "макіладорас" стали для Мексики практично основним важелем економічного зростання.
Гана	Експортні промислові ВЕЗ	Сприяння переробки і виробництва товарів через створення експортних промислових зон та заохочення розвитку комерційного сектора і сектора послуг у районах морських портів і аеропортів	Сектор ОЕЗ Гани є повністю приватним і роль держави тут обмежена регулюванням, коригуванням та полегшенням процедур діяльності в ОЕЗ, а саме: забезпеченням юридичної підтримки та фізичної інфраструктури. Програма ОЕЗ Гани підтримується Світовим Банком. Товари, що пересуваються між вільними зонами і іншими країнами, звільняються від дії законів про імпорт / експорт, а також від прямих і непрямих податків і зборів. Підприємства на 10 років звільняються від сплати податку на прибуток, а після цього гарантується максимальний розмір податку на прибуток не вище 8%, а також власники акцій звільняються від сплати податків на дивіденди.

Промислово-розвинені країни схиляються до створення науково-технічних зон, технопарків, технополісів, тобто створення локалізованого середовища, яке "перманентне генерує нові технології, кваліфікованих спеціалістів і підприємців" і підтримку якого забезпечує мережа дослідницьких, навчальних і комерційних організацій

⇐ Предыдущая 51 52 53 54 55 565758 59 60 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных