Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Світовий досвід розвитку вільних економічних зон
Вільні митні зони (ВМЗ) у міжнародних торгово-економічних відносинах використовуються вже кілька століть, а перші "порто-франко" виникли на узбережжі Середземного моря ще наприкінці XVI століття. У 1595 р. в італійському місті Генуї одним з перших було проголошено статус вільного порту. Вже більш 200 років існує місто Одеса, яке з 1817 року в дореволюційній Росії мало пільговий режим "порто-франко". У сучасному вигляді вони виникли на початку 70-х років у країнах південно-східного азіатського регіону. Незабаром ці країни надбали назву "азіатських тигрів", завдяки їх економічному стрибку за рахунок досягнення найбільш високих у світі темпів розвитку їх господарств. Ще 1 січня 1970 року, одна з перших у світі, Південна Корея прийняла закон про утворення вільної економічної зони. З метою експорту, зростання зайнятості, удосконалення промислових технологій і, у кінцевому рахунку, прискорення економічного розвитку країни, цим законом була створена ВЕЗ в прибережних районах Південної Кореї, котра стала одним з лідерів "азіатського дива".
У 90-і роки за темпами економічного зростання світовим лідером став Китай, в якому сьогодні успішно працюють 5 особливих економічних регіонів, котрі ще у 1980 р. отримали пільги ВЕЗ.
На сьогодні у світі функціонує близько 4000 СЕЗ, у тому числі понад 400 зон вільної торгівлі, стільки ж науково-промислових парків, більше 300 експортно-виробничих зон, 100 зон спеціального призначення (еколого-економічних, офшорних, туристичних і т.д.). [37, с.122]. За оцінками фахівців, на початок XXI ст. через різноманітні ВЕЗ проходитимуть до 30 % світового товарообігу. Міжнародні корпорації в пошуках пільгових умов для своєї діяльності розглядають ВЕЗ як сприятливі території, де можна отримати надприбуток. Так, норма прибутку в ВЕЗ у середньому складає 30-35 %, а в азійських зонах - понад 40 %. Строки окупності капіталовкладень в ВЕЗ скорочуються у 2-3 рази. Багато міжнародних корпорацій вважають організацію власного виробництва в ВЕЗ найважливішим напрямом своєї експансії
Функціонування великої кількості ВЕЗ практично в усіх кранах світу справляє вплив на загальноекономічні процеси - збільшення обсягів виробництва, посилення зовнішньоекономічного обміну, зростання чисельності зайнятих, підвищення рівня життя тощо. Однак, давня історія створення і існування вільних економічних зон проявила як свої позитивні так і негативні сторони. Нічим не закріплене старання деяких регіонів з досить великими територіями за будь-яку ціну отримати статус вільної економічної зони лише дискредитує вигоди від таких зон. Якщо виходити лише з такого мотиву створення вільних зон як зниження податкового тиску на суб'єкти підприємництва, то така зона, як правило, себе не виправдовує і стає тягарем для інших регіонів. Окрім цього, функціонування ВЕЗ може спричинити невиправданий відплив ресурсів з інших регіонів; стати привабливими для нелегальної економічної діяльності тощо.
Світова практика виходить з того, що вільні економічні зони створюються з метою інтенсифікації економічного обороту в таких регіонах (територіях). Інше кажучи, в економічному плані в ВЕЗ встановлюється пільговий режим оподаткування, щоб за рахунок збільшення кількості суб'єктів і об'єктів оподаткування в кінцевому результаті мати виграш. Вільні економічні зони створюються в тих регіонах, де є інтенсивні транспортні артерії, транспортна інфраструктура добре розвинута, зона є відносно обмежена, має трудові ресурси і перспективи в спеціалізації на певному виді діяльності при умові дешевизни товару.
Світова практика та місцеві потреби є факторами, які визначають відмінності підходів до створення зон із врахуванням місцевих особливостей і пріоритетів. Порівняльний аналіз наведено у таблиці 17.1.
Аналіз показав, що більшість ВЕЗ пройшли свій "шлях", трансформуючись спочатку із складських і транзитних зон в експортно-виробничі, а потім - і в комплексні. Вільні економічні зони розташовуються не тільки в прикордонних, але й у глибинних районах країн, досягаючи значних територіальних розмірів. На рівень розвитку вільної економічної зони і на ефективність залучення іноземних інвестицій в країну першочергове значення має курс уряду та його послідовність. Залежно від цього і обирається той чи інший тип зони та напрямок її діяльності. Експортно-виробничі зони розташовано, як правило, в країнах, що розвиваються.
Таблиця 17.1 -Характерні особливості вез зарубіжних країн
Країна
| Типові види ВЕЗ
| Причини створення
| Відмінні риси, система преференційного режиму
|
|
|
|
| США
| Науково-технічні зони: Силіконова долина, Кремнієва Долина, Дослідницький парк "Трикутник" тощо. Зони зовнішньої торгівлі
| Стимулювання економічної діяльності у вибраних районах Стимулювання зовнішньоторгової діяльності
Зниження рівня безробіття у країні Можливість суттєвого зниження тарифів на імпортовані деталі та компоненти для низки галузей
| Спеціально створюють або розвивають середовище, яке стимулює інноваційну та підприємницьку діяльність.
Виникали спонтанно на відносно невеликих територіях, де зосереджені високотехнічні галузі, наукові інститути. Зони загального призначення розташовані в районах складування товарів, поблизу доків, промислових парків і аеропортів. Зони підприємств створюються в економічно депресуючих районах більших міст із високим рівнем безробіття
| Японія
| Технополіси (найбільший технополіс "Цікуба")
Зона вільного імпорту "Сакаімінато"
| Перерозподіл промисловості 3 центру на периферію, переорієнтація промисловості на розвиток наукоємних та енергозберігаючих технологій
Розвиток імпорту та залучення інвестицій
| Стратегія орієнтувалася на "м'яку інфраструктуру" - розвиток мережі наукових закладів, засобів обміну інформацією та підготовку кадрів
Фірмам галузей "високої технології" дозволялось списувати в перший рік 30% вартості обладнання і 15% вартості споруд; держава оплачувала третину витрат на спільне проведення досліджень. Надання середнім і дрібним фірмам позик під низькі відсотки, диференційоване оподаткування, пільгова оплата поставок обладнання, звільнення від податків на землю підприємств обробної промисловості, оптової торгівлі і транспорту
| Європа
| Митні склади Вільні митні зони Об'єднані зони Зони, орієнтовані на експорт
Особливі економічні зони, Зони пожвавлення, Зони вільної банківської активності Зони вільної страхової активності
| Зони є засобом подолання структурної негнучкості економіки та сприяння інтеграції деяких видів їхньої економічної діяльності у світову економіку
| Діяльність ВЕЗ знаходиться під контролем уряду. Управляють зонами вільної торгівлі товариства з обмеженою відповідальністю - в трьох зонах та акціонерна компанія - в одній. Спеціальними законами регулюються правила зберігання, сортування, маркування, переробки та експортування товарів
| Китай
| ВЕЗ в прибережних містах.
Особливі економічні райони Зони науково-технічного розвитку у приморських містах. Зони новітніх техніки та технологій Безмитні зони
| Розвиток зовнішньої торгівлі, залучення іноземного капіталу, оволодіння досвідом управління, підготовка національних кадрів, збільшення експортної валютної виручки, стимулювання реформ, ефективне використання природних ресурсів
| Розвиваються, головним чином, торгово-збутова мережа, обробна промисловість, а також наукові дослідження
Зони високих і нових технологій, або аналоги американських технопарків, на частку яких припадає 4% національного ВВП і 10% сукупної вартості експорту та імпорту, мають стратегічне значення для сучасної економічної економіки.
Інструмент- податкові і митні пільги. Іноземні інвестори користуються багатьма митними та податковими пільгами, їм надані великі права і повноваження.
| Південна
Корея,
Малайзія,
Сінгапур,
Гонконг,
Філіппіни і
Тайвань
| "Точкові зони"
| Прискорення входження до світової торгової системи
| Здійснюють через них 90 % експорту товарів країн третього світу. У багатьох зонах відбувається процес інтеграції, коли поступово вся країна перетворюється на ВЕЗ з її пільговим податковим режимом
|
Продовження таблиці 17.1
|
|
|
| Російська федерація
| Особливі економічні зони трьох типів: техніко -
впроваджувальні, промислово-виробничі та туристсько-рекреаційні
|
| Діє особливий податковий, митний, ліцензійний й візовий режими. Управління покладено на Федеральне агентство з управління ОЕЗ, підвідомче Міністерству економічного розвитку і торгівлі Звільняються від податку на майно та земельного податку. У промислово-виробничих зонах крім цього дозволяється застосовувати підвищений (подвоєний) коефіцієнт по амортизаційних відрахуваннях і без обмежень списувати збитки на майбутній період і витрати на НДДКР. Для техніко-впроваджувальних зон передбачена максимальна ставка ЕСН на рівні 14 відсотків. Поряд з цим регіони і муніципалітети зможуть надавати ще й свої пільги.
| Ірландія
| Експортно-виробнича (Шенон)
| Створення додаткових робочих місць
| Структура управління ВЕЗ була подібною до структури приватної корпорації
Не стягуються податок на прибуток і ПДВ, корпоративний податок становить лише 10%, субсидії надаються на пільгових умовах, встановлюються зменшені податки на землю
| Бразилія
| "Промисловий округ вільної зони Манаус" (Амазоніт)
| Стимулювання розвитку промислового виробництва
| Ядро ВЕЗ склали приблизно ЗО сировинних і паливно-енергетичних галузей, продукція яких споживалась в самій Бразилії. Експорт зони досягав тільки 3-5% виробництва. У зону було вкладено $13 млрд., у галузях виробництва створено 600 промислових виробництв. Інструмент - податкові пільги
| Мексика
| Вільні експортно-виробничі зони, які отримали назву "макіладорас"
| Залучення іноземних інвестицій
| Надання іноземним і національним інвесторам особливих пільгових режимів при виробництві промислової продукції на експорт. У підсумку "макіладорас" стали для Мексики практично основним важелем економічного зростання.
| Гана
| Експортні промислові ВЕЗ
| Сприяння переробки і виробництва товарів через створення експортних промислових зон та заохочення розвитку комерційного сектора і сектора послуг у районах морських портів і аеропортів
| Сектор ОЕЗ Гани є повністю приватним і роль держави тут обмежена регулюванням, коригуванням та полегшенням процедур діяльності в ОЕЗ, а саме: забезпеченням юридичної підтримки та фізичної інфраструктури. Програма ОЕЗ Гани підтримується Світовим Банком.
Товари, що пересуваються між вільними зонами і іншими країнами, звільняються від дії законів про імпорт / експорт, а також від прямих і непрямих податків і зборів. Підприємства на 10 років звільняються від сплати податку на прибуток, а після цього гарантується максимальний розмір податку на прибуток не вище 8%, а також власники акцій звільняються від сплати податків на дивіденди.
|
Промислово-розвинені країни схиляються до створення науково-технічних зон, технопарків, технополісів, тобто створення локалізованого середовища, яке "перманентне генерує нові технології, кваліфікованих спеціалістів і підприємців" і підтримку якого забезпечує мережа дослідницьких, навчальних і комерційних організацій
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|