з «Правил нагляду за котлами і повітряними резервуарами рухомого складу залізниць» ЦТ-ЦВ-ЦЛ-ЦП-0050

Витяг

1.1. Правила нагляду за котлами й повітряними резервуарами рухомого складу залізниць є нормативним документом, обов’язковим для виконання організаціями й підприємствами залізничного транспорту.

Вимоги цих Правил поширюються на працівників, які обслуговують

- головні і запасні повітряні резервуари гальмівного обладнання залізничного рухомого складу;

- повітряні резервуари пневматичного обладнання рухомого складу (резервуари протипожежних установок тепловозів і дизель-поїздів, резервуари підняття й опускання струймоприймачів локомотивів і моторвагонного рухомого складу).

1.2. Головні резервуари повинні мати вибити клейма на штуцерах обичайок.

Клейма повинні мати наступну інформацію:

- найменування заводу - виготовлювача;

- заводський номер за списком заводу;

- рік виготовлення;

- величина найбільшого робочого допустимого тиску.

1.3. На запасних резервуарах повинні бути нанесені білою фарбою такі написи:

- товарний знак підприємства – виготовлювача;

- означення резервуара за стандартом;

- робочий тиск у МПа;

- номер резервуара;

- рік і місяць виготовлення.

Крім того на штуцері обичайки повинні бути вибиті номер резервуара, рік і місяць виготовлення, товарний знак заводу-виготовлювача.

На головних повітряних резервуарах локомотивів, що знаходяться в експлуатації та тих, що виготовляються, а також на запасних резервуарах, резервуарах протипожежних установок, резервуарах пневматичного обладнання рухомого складу робляться написи про місце останнього і дату наступного гідравлічного випробування.

1.4. Для управління роботою резервуарів, що працюють під тиском. Та забезпечення безпечних режимів експлуатації вони повинні мати:

- пристрої, які запобігають підвищенню тиску більшому за допустимий;

- вимірювальні прилади – манометри;

- запірну та регулюючу арматуру;

1.6.Манометри

1.6.1.Головні повітряні резервуари, резервуари протипожежних установок рухомого складу повинні бути забезпечені справними манометрами прямої дії.

1.6.2.Манометри повинні мати на циферблаті на рівні поділки червону рису, що означає найбільший допустимий робочий тиск у резервуарі.

Замість червоної риски допускається прикріпляти до корпусу манометра металеву пластину. Пофарбовану у червоний колір, яка щільно прилягає до скла манометра над відповідною поділкою шкали. Наносити червону риску на скло манометра фарбою забороняється.

1.6.3. Номінальний діаметр манометра, що застосовується для головного повітряного резервуара – 100 мм. Шкала манометра повинна бути розрахована так, щоб при робочому тиску стрілка знаходилась у межах 2/3 шкали.

1.6.4. манометр повинен бути добре освітлений, міцно закріплений і встановлений таким чином, щоб його показання були чітко видні обслуговуючому персоналу.

1.6.5. Гальмові манометри піддаються періодичній повірці один раз на рік із розбиранням. ремонтом і пломбуванням.

Через кожні шість місяців і, незалежно від строку, кожний раз при виникненні сумніву щодо правильності показань манометри повинні перевірятися.

При правильному показанні манометра на зовнішньому боці його скла наносять дату перевірки. Напис наносять так. щоб він сам міг бути легко прочитаним та не заважав читати показання манометра.

1.6.6.Манометри й трубопроводи, що з’єднують їх із резервуаром повинні мати захист від замерзання.

1.6.7.Манометри не допускають до роботи у випадках:

- відсутності пломби або клейма про здійснення перевірки;

- неправильного показання;

- прострочення періодичної перевірки;

- коли стрілка не повертається до нульового показника шкали на величину, що перевищує половину допустимої погрішності для даного манометра;

- коли розбите скло або маються інші пошкодження, які можуть вплинути на правильність показань манометра.

На повітряних резервуарах повинні бути встановлені манометри класу точності 1,5.

1.7.Запобіжні клапани

1.7.1. Головні повітряні резервуари, внутрішній об’єм яких обмежений запірними органами, повинні бути захищеними запобіжними пристроями. які автоматично запобігають підвищенню тиску понад допустимого шляхом випускання робочого середовища у атмосферу.

1.7.2. Обмеження граничного тиску повітря у головних повітряних резервуарах повинно бути забезпечено на електровозах, тепловозах поїздах запобіжними клапанами й регуляторами тиску.

При досягненні у регуляторі гранично допустимого тиску регулятор тиску й регулятор ходу насоса автоматично припиняють роботу компресора або насоса. Правильність регулювання ходу насоса й регулятора тиску перевіряється при кожному прийманні локомотива бригадою.

1.7.3. Навантаження запобіжних клапанів повітряних резервуарів повинно бути відрегульоване безпосередньо на локомотиві на 0,1 МПА вище дозволеного тиску.

1.7.4. Запобіжні клапани головних повітряних резервуарів підлягають не рідше одного разу у три місяці огляду з перевіркою й регулюванням навантаження клапана.

1.8.Кожний головний повітряний резервуар повинен мати промивну пробку і спускний кран для видалення вологи і мастила.

1.9.Кожний резервуар рухомого складу піддається:

- зовнішньому огляду не рідше одного разу на два роки при чергових періодичних ремонтах;

- зовнішньому огляду з гідравлічним випробуванням не рідше одного разу на чотири роки із зніманням із місця

1.10 Розслідування нещасних випадків, що пов’язані з експлуатацією повітряних резервуарів, на які поширюються дані Правила, слід проводити відповідно до «Положення про порядок розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 24 серпня 2001 року..

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: