Перелік ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ питань

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

1. Соціальна філософія у складі філософського мислення. Предмет соціальної філософії.

2. Платон “Держава”: перший проект соціальної утопії.

3. Арістотель “Політик”: про політичний вимір життя.

4. Історизм та проблема часу у соціальних поглядах античності.

5. Соціальні погляди середньовіччя: провіденціалізм, есхатологія та проблема смислу історії.

6. Соціальна думка Відродження: гуманізм та його основні положення.

7. Н.Мак’явеллі “Государ”: політико-правовий зміст праці.

8. Т.Гоббс “Левіафан”: про сутність та функції держави.

9. Дж.Локк “Два трактати про правління”: проблема співвідношення політики і права.

10. Соціально-філософські погляди новоєвропейської епохи. Філософія історії просвітителів: Ш.Монтеск’є, Вольтер, Е. де Конділ’як, Ж.-Ж.Руссо.

11. Німецьке Просвітництво. Категорія прогресу. Й.Г.Гердер “Ідеї до філософії історії людства”.

12. І.Кант “Ідея всесвітньої історії у всесвітньо-громадянському плані”: основний зміст роботи.

13. Г.Гегель “Філософія історії”: спекулятивний та соціально-історичний зміст концепції.

14. “Філософія життя” і неокантіанство: ідея “наук про дух” у складі філософії історії.

15. Основні етапи розвитку соціалістичних ідей на Заході.

16. Соціальна думка у Росії: Полеміка слов’янофілів із західниками.

17. Антиутопії і символічні кореляти «антропологічної кризи».

18. Екзистенціально-антропологічні та світоглядні засади української соціальної думки.

19. Філософія національної ідеї в Україні ХІХ ст.

20. Історичні та соціально-філософські погляди М.Грушевського.

21. Соціальна філософія Д.Чижевського і Д.Донцова: порівняльний аналіз.

22. Фрейдомарксизм: основні ідеї та представники.

23. Сучасна релігійна філософія історії: сутність, зміст, основні школи і течії (загальний огляд).

24. Проблема системності соціального знання. Соціальне пізнання як гносеологічний аспект соціальної філософії.

25. Проблема об’єктивізму та суб’єктивізму у соціальному пізнанні. М.Вебер “Смисл «свободи від оцінки» у соціологічній та економічній науці”.

26. Політична система суспільства, її соціально-структурні кореляти.

27. Буття і мова: соціолінгвістика, феноменологія, етнологія, герменевтика. Спеціалізовані версії онтології мови в міждисциплінарному синтезі.

28. Політична реальність і громадянське суспільство.

29. Соціально-філософський зміст сучасного лібералізму та консерватизму.

30. Маси та еліта: сучасна соціальна думка про відношення особистості та суспільства.

31. Антропологічний і культурологічний зміст соціального пізнання: філософія екзистенціалізму, структурна антропологія, постструктуралізм.

32. Система духовної онтології. Соціально-психологічні засади духовного буття.

33. Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соціальної структури.

34. Поняття соціальної мобільності. Соціальна стратифікація і мобільність.

35. М.Бердяєв “Нове середньовіччя”: основний зміст праці.

36. Структурна динаміка суспільства як предмет соціальної онтології. Об’єктивні і суб’єктивні чинники суспільної процесуальності. Проблема соціального детермінізму.

37. Соціогенез: природні основи та соціальні детермінанти.

38. Історичний розвиток і теорії прогресу. Проблема “всесвітньості” історії.

39. Цивілізаційний та формаційний підходи соціально-філософського аналізу всесвітньої історії.

40. Культура і цивілізація як категорії та предметні основи соціальної філософії.

41. Соціальна філософія і проблема цінностей. Аксіологічний вимір проблеми “суспільство – особистість”.

42. Поняття, зміст і категорії духовного буття. Об’єктивний і суб’єктивний дух.

43. Антропогенез: походження людини як соціально-філософська проблема.

44. Г.Маркузе “Ерос і цивілізація”: соціокультурний зміст історичного процесу.

45. Д.Лукач “До онтології суспільного буття”: основні ідеї.

46. Х.Ортега-і-Гассет “Повстання мас”.

47. Соціальне прогнозування відносно «перспектив людини»: антропоцентричні версії соціологічного і технологічного прогресу в контексті глобальних проблем сучасності.

48. Соціальна філософія Франкфуртської школи. Критика буржуазного суспільства як критика буржуазної культури.

49. А.Тойнбі “Розуміння історії”: історичний процес у парадигмальних цивілізаційних стадіях.

50. К.Ясперс “Витоки історії та її мета”. Концепція “вісьового часу”.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: