І порядок його вивчення

Артилерійська розвідка – це складова частина тактичної розвідки, вона є важливим видом бойового забезпечення дій артилерії. Забезпечити артилерію точними даними про цілі та обслужити її стрільбу найбільш повно може тільки артилерійська розвідка, яка ведеться в тісній взаємодії з іншими видами тактичної розвідки.

Історично з виникненням артилерії розвідка велась безпосередньо із вогневих позицій обслугами гармат шляхом спостереження за полем бою. Після розроблення методів стрільби із закритих вогневих позицій виникла і необхідність удосконалення розвідувального забезпечення артилерії. А це викликало розроблення артилерійських розвідувальних приладів і впровадження в життя нових видів артилерійської розвідки. Так, у першу світову війну артилерійська розвідка уже включала оптичну, звукову і фотографічну, а також повітряну розвідку з аеростатів та літаків.

Подальший розвиток артилерійської розвідки відбувався шляхом створення нової техніки удосконалення організаційної структури і підготовки висококваліфікованих артилерійських розвідників. У 1927 р. в Артилерійській академії створюється кафедра розвідки, де було покладено початок підготовки кадрів для артилерійської розвідки. У цей самий рік було створено великі артилерійські розвідувальні частини і підрозділи, які на полі бою повинні організаційно доповнювати штатні розвідувальні підрозділи артилерійських частин, приймається на озброєння нова техніка і прилади (звукометричні станції, теодоліти, фотокамери, аерофотоапаратура).

У роки Великої Вітчизняної війни артилерійська розвідка отримала подальший розвиток. ЇЇ основу складали спостережні пункти артилерійських командирів і підрозділи артилерійської інструментальної розвідки (АІР).

АІР була представлена оптичною і звуковою розвідкою та топографічною, фотограмметричною і метеорологічними службами. Успішне виконання завдань артилерійською розвідкою стало можливим і завдяки героїзму артилерійських розвідників, командирів і офіцерів штабів. Велика кількість наших розвідників була нагороджена бойовими орденами і медалями, а артилерійський розвідник Шилін удостоєний звання Героя Радянського Союзу двічі.

У сучасних умовах, одночасно з надходженням на озброєння нових приладів і техніки, вдосконалюється структура частин і підрозділів артилерійської розвідки. Але її ефективність багато в чому залежить від підготовки військових кадрів.

Предмет „Артилерійська розвідка” і порядок його вивчення. Предмет "Артилерійська розвідка" – це спеціальна галузь воєнної науки, яка займається вивченням способів здобуття розвідувальних відомостей про об'єкти і цілі противника в інтересах бойового застосування артилерії. Вона є базовою дисципліною для таких предметів, як тактика, стрільба артилерії. Теоретичні знання і практичні навички з артилерійської розвідки необхідні кожному офіцеру – артилеристу.

У результаті вивчення курсу артилерійської розвідки студенти повинні знати:

- вимоги статутів і настанов щодо організації і ведення артилерійської розвідки у різних видах бою та основи бойового застосування розвідувальних підрозділів:

- організацію і ведення розвідки зі спостережних пунктів, рухомих розвідувальних пунктів (РРП) і командирських машин управління (КМУ);

- устаткування, правила догляду, збереження і зберігання приладів і апаратури артилерійської розвідки і бойову роботу її підрозділів;

- нормативи часу і точність при проведенні артилерійської розвідки.

Вміти:

- організовувати і вести розвідку в батареї;

- здійснювати збір і обробку розвідувальних відомостей, оформлювати документи з розвідки;

- працювати на приладах артилерійської розвідки, робити засічку цілей з СП і КМУ, обробляти результати розвідки.

1.2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги,

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: