Центральна подія твору - державний переворот 1851 р.

Соціальний зміст роману – в правдивому зображенні монархічного перевороту, розправи з Республікою в маленькому провінційному містечку Плассані, на півдні Франції.

Державний переворот привів до влади Луї Бонапарта. Золя досліджує, які суспільні сили й чому підтримали державний переворот, сатирично змальовує провінційних буржуа. Як письменник Золя переконаний, що прихід буржуазії до влади — результат низки злочинів проти безвинних людей. Другу імперію він називає «епохою безумства й ганьби». Підлість і ницість П’єра Ругона та таких, як він, сприяли встановленню такого режиму.

У наступних романах «Здобич», «Черево Парижа», «Його високість Ежен Ругон» автор показує, яким чином в епоху Другої імперії людина просувається до влади. Негідники та авантюристи, такі як Ежен Ругон, стають опорою нових порядків, а сприяє цьому середовище — дрібна буржуазія, яка спромоглася «урвати свій шматок» від «милостей Імперії».