ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

5 .1. Дії провідника при виникненні аварій і аварійних ситуацій

5.1.1. На стоянці і на шляху прямування поїзда можуть виникнути наступні аварії і аварійні ситуації:

- загоряння вагону, що може привести до пожежі або вибуху;

- схід рухомого складу з рейок;

- саморозчеп складу на шляху прямування;

- вимушена зупинка поїзда (відключення електроенергії, несправність рухо-мого складу, залізничної колії і інші причини);

- виявлення вибухових пристроїв, інших підозрілих предметів.

5.1.2. При виникненні аварії або аварійної ситуації (іскріння, перегрів, запах диму і

т.п.) провідник повинен негайно відключити електрообладнання, повідомити про те, що трапився начальнику поїзда або поїзному електромеханіку, і далі виконувати їх вказівки.

5.1.3. Провідники, що знаходяться поблизу, по сигналу тривоги повинні негайно

з'явитися до місця події і взяти участь в наданні потерпілому першої медичної допо-моги, попередженні нещасних випадків або усуненні виниклої аварійної ситуації.

5.1.4. При загорянні у вагоні в пункті формування, яке може привести до пожежі

або вибуху необхідно:

- негайно повідомити про те, що сталося начальника поїзда;

- організувати евакуацію людей, матеріальних цінностей, службової докумен-тації;

- приступити до ліквідації пожежі, використовуючи первинні засоби пожежо-гасіння.

5.1.5. При виявленні задимленості у вагоні, появі запаху диму або відкритого вогню під час руху поїзда, черговий провідник негайно викликавши провідника, що знахо-диться на відпочинку, повинен:

5.1.5.1. зупинити поїзд стоп-краном (за винятком випадків, коли поїзд знаходиться в тунелі, на мосту, віадуку, акведуку, шляхопроводі або під мостом і в інших місцях, де утруднена евакуація пасажирів і є перешкоди для гасіння пожежі).

У разі, коли виникнення пожежі виявлене при знаходженні поїзда в місцях, що виключають його зупинку, він повинен бути зупинений негайно після проходження цих місць.

Одночасно, викликати по ланцюгу через провідників сусідніх вагонів або по внут-рішньому зв'язку, начальника поїзда та поїзного електромеханіка і повідомити маши-ніста локомотива;

5.1.5.2. відкрити двері всіх купе, оголосити і організувати евакуацію пасажирів, знеструмити вагон (у світлий час доби), а в нічний час відключити всі споживачі, окрім ланцюга аварійного освітлення, відкрити і зафіксувати тамбурні бічні і торцеві двері (а за відсутності високої платформи і фартухи) обох тамбурів в аварійному вагоні і закріпити їх на фіксатор;

5.1.5.3. відкрити аварійні виходи (вікна), де вони передбачені конструкцією вагону, а за відсутності аварійних виходів у вагоні і неможливості евакуації пасажирів через тамбурні двері, розбити або відкрити вікна, розташовані за осередком пожежі по хо-ду евакуації пасажирів.

5.1.6. При евакуації пасажирів провідники аварійного і сусіднього вагонів повинні виходити на польову сторону колій.

Залежно від місця виникнення пожежі евакуацію пасажирів проводити з урахуван-ням того, що вогонь поширюється в протилежному напрямі по ходу поїзда.

5.1.7. Одночасно з евакуацією пасажирів провідники вагону, не чекаючи прибуття начальника поїзда і поїзного електромеханіка, повинні, одягнути протигази і здій-снювати гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.

Під час гасіння пожежі після евакуації пасажирів торцеві двері для переходу з вагону у вагон на сусідніх з тим, що горить вагонах повинні бути закриті.

5.1.8. При гасінні полум'я піском совок або лопату не слід піднімати на рівень очей

щоб уникнути попадання в них піску.

5.1.9. При загорянні на людині одягу необхідно якнайшвидше погасити вогонь, але при цьому не можна збивати полум'я незахищеними руками. Одяг, що запалав, необ-хідно швидко скинути, зірвати, або погасити, заливаючи водою. На людину в одязі, що горить, можна накинути щільну тканину, ковдру, брезент, які після ліквідації полум'я необхідно зняти.

5.1.10. При користуванні порошковими, вуглекислотними вогнегасниками струмінь порошку, вуглекислоти направляти убік від людей. При попаданні порошку, вугле-кислоти на незахищені ділянки тіла необхідно стерти їх хусткою або тканиною і ре-тельно змити чистою водою.

5.1.11. При гасінні електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В слід

застосовувати тільки вуглекислотні або порошкові вогнегасники. Братися за розтруб вогнегасника, підносити його ближче 1 м до електроустановки і полум'я забороня-ється

5.1.12. Гасити горящі предмети, які знаходяться на відстані менше 2 м від дротів і

конструкцій контактної мережі і повітряних ліній електропередачі, що знаходяться під напругою, дозволяється тільки вуглекислотними і порошковими вогнегасниками.

Гасити предмети, що горять, водою можна тільки після вказівки керівника робіт або іншої відповідальної особи про те, що напруга з контактної мережі знята, і вона зазем-лена.

5.1.13. Гасіння горящих предметів, розташованих на відстані більше 8 м від контак-

тної мережі і повітряних ліній електропередачі, що знаходяться під напругою, допус-кається будь-якими вогнегасниками без зняття напруги. При цьому необхідно стежи-ти, щоб струмінь води, порошку або вуглекислоти не наближався до контактної мере-жі і інших частин, що знаходяться під напругою, на відстань менше 2 м.

5.1.14. У ситуаціях, пов'язаних з виникненням загрози терористичного акту або пору-

шенням громадського порядку провідник повинен діяти відповідно до вимог, встанов-лених нормативних правових актів України і нормативних документів Укрзалізниці.

5.2. Дії провідника по наданню першої допомоги потерпілим при травмах і зах-ворюваннях.

Механічні травми.

При отриманні механічної травми необхідно зупинити кровотечу. При венозній кро-вотечі кров темна, витікає суцільним струменем. Спосіб зупинки - давлюча пов'язка у області поранення, надання потерпілій частини тіла припіднятого положення. При ар-теріальній кровотечі - яскраво-червона кров, витікає швидко пульсуючим або фонтану-ючим струменем. Спосіб зупинки кровотечі - накладення джгута, закручування або різ-ке згинання кінцівки в суглобі з фіксацією її в такому положенні.

Джгут на кінцівці накладають вище за місце поранення, обводячи його навколо піднятої догори кінцівки, заздалегідь обернутої якою-небудь м'якою тканиною, і зв'язують вузлом на зовнішній стороні кінцівки. Після цього перший виток джгута необхідно притиснути пальцями і переконатися у відсутності пульсу. Наступні витки джгута накладають з меншим зусиллям.

Джгут на шию накладають без контролю пульсу, охоплюючи їм разом з шиєю заведену за голову руку, і залишають до прибуття лікаря. Для герметизації рани накладають чисту серветку або багатошарову тканину (упаковку бинта).

При накладенні джгута (закручування) під нього обов'язково слід покласти записку з вказівкою часу його накладення. Джгут можна накласти не більше ніж на одну го-дину.

При переломах, вивихах необхідно накласти на пошкоджену частину тіла шину (стандартну або виготовлену з підручних засобів, - дошки, рейки) і за допомогою бинта зафіксувати її так, щоб забезпечити нерухомість пошкодженої ділянки тіла. При відкритих переломах необхідно до накладення шини перев'язати рану. Шину розташовують так, щоб вона не лягала поверх рани і не тиснула на виступаючу кістку.

При падінні з висоти, якщо є підозра, що у постраждалого зламаний хребет (різкий біль в хребті при щонайменшому русі), необхідно дати потерпілому знеболюючий засіб і укласти на рівний твердий щит або широку дошку. Необхідно пам'ятати, що потерпілого з переломом хребта слід перекладати із землі на щит обережно, уклавши постраждалого набік, покласти поряд з ним щит і перекотити на нього потерпілого.

При болях в шийному відділі хребта необхідно зафіксувати голову і шию. Потерпілого з травмою хребта забороняється саджати або ставити на ноги.

При розтягуванні зв'язок необхідно накласти на місце розтягування тиснучу пов'язку і холодний компрес.

Не допускається самим робити яких-небудь спроб вправлення травмованої кін-цівки.

Термічні опіки.

При опіках першого ступеню (спостерігається лише почервоніння і невеликий набряк шкіри) і опіках другого ступеня (утворюються пухирі, наповнені рідиною) необхідно накласти на обпалене місце стерильну пов'язку. Не слід змащувати обпа-лене місце жиром і мазями, розкривати або проколювати пухирі.

При тяжких опіках (некроз тканин) слід на обпалене місце накласти стерильну пов'язку і негайно відправити постраждалого до медичної установи. Забороняється змащувати обпалене місце жиром або мазями, відривати частини одягу, що приго-ріли до шкіри. Постраждалому необхідно дати знеболюючі ліки, та велику кількість води для пиття.

Травми очей.

При пораненнях ока гострими або колючими предметами, а також ушкодженнях ока при сильних ударах, постраждалого слід терміново направити в медичну органі-зацію. Предмети, що потрапили в очі, не слід виймати з ока, щоб ще більше не пош-кодити його. На око накласти стерильну пов'язку.

При попаданні пилу або порошкоподібної речовини в очі промити їх слабким струменем проточної води.

При опіках хімічними речовинами, необхідно відкрити повіки і рясно промити очі протягом 10-15 хвилин слабким струменем проточної води.

При опіках очей гарячою водою, паром промивання очей не проводиться. Очі закривають стерильною пов'язкою.

Електротравми.

При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпіло-го від дії електричного струму (відключити електроустановку, якої торкається потерпі-лий, за допомогою вимикача, рубильника або іншого відключаючого апарату, а також шляхом зняття запобіжників, роз'єму штепсельного з'єднання).

При відділянні постраждалого від струмоведучих частин, до яких він торкається, на-даючий допомогу не повинен торкатися до постраждалого без застосування належних запобіжних засобів, тому що це небезпечно для життя. Він повинен стежити за тим, щоб самому не опинитися у контакті з струмоведучою частиною або під напругою кроку, знаходячись в зоні розтікання струму замикання на землю.

При напрузі до 1000 В для відділяння постраждалого від струмоведучих частин або дроту слід скористатися канатом, палицею, дошкою або яким-небудь іншим сухим предметом, не провідним електричний струм. Можна відтягнути постраждалого від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), уникаючи при цьому дотику до навколишніх металевих предметів і частин тіла постраждалого, не прикри-тих одягом. Можна відтягнути постраждалого за ноги, надаючий допомогу не повинен торкатися його взуття або одягу без засобів електрозахисту своїх рук, оскільки взуття і одяг постраждалого можуть бути сирими і являтися провідниками електричного струму. Можна ізолювати себе від дії електричного струму, вставши на суху дошку. При відділянні постраждалого від струмоведучих частин слід діяти однією рукою.

Якщо електричний струм проходить в землю через постраждалого, який стискає в руці дріт, що знаходиться під напругою, то перервати дію електричного струму можна таким чином:

- відокремити постраждалого від землі (підсунути під нього суху дошку або відтягнути ноги від землі вірьовкою або одягом);

- перерубати дріт сокирою з сухою дерев'яною рукояткою;

- зробити розрив, застосовуючи інструмент з ізолюючими рукоятками (кусач-ки, пасатижі).

Якщо постраждалий знаходиться на висоті, то відключення установки і тим самим звільнення потерпілого від дії струму може викликати його падіння з висоти. В цьому випадку необхідно вжити заходи для запобігання додаткових травмам.

У тих випадках, коли постраждалий від поразки електричним струмом не дихає або дихає рідко, судорожно, необхідно проводити штучне дихання. У разі відсутності дихання і пульсу треба негайно застосувати штучне дихання і масаж серця. Штучне дихання і масаж серця робляться до тих пір, поки не відновиться природне дихання постраждалого або до прибуття лікаря.

Після того, як постраждалий прийде в свідомість, необхідно, за наявності у нього електричного опіку, на місце електричного опіку накласти стерильну пов'язку.

5.2.5. Отруєння.

При отруєнні недоброякісними харчовими продуктами необхідно промити шлунок потерпілого, даючи йому випити велику кількість (до 6-10 склянок) теплої води, підфарбованої марганцевокислим калієм, або слабкого розчину питної соди з викликом у постраждалого штучної блювоти, Після цього постраждалого слід напоїти теплим чаєм і дати випити 1 -2 пігулки активованого вугілля.

При отруєнні газами, аерозолями, парами шкідливих речовин постраждалого необхідно вивести на свіже повітря або влаштувати в приміщенні протяг, відкривши вікна і двері.

При зупинці дихання і серцевої діяльності приступити до штучного дихання і маса-жу серця.

5.2.6. Переохолодження і обмороження.

При переохолодженні і обмороженні постраждалого необхідно якнайшвидше доста-вити в тепле приміщення.

При легкому обмороженні необхідно розтерти обморожене місце чистою сукниною або рукавичкою. Обморожене місце не допускається розтирати снігом. Коли шкіра почервоніє і з'явиться чутливість, накласти стерильну пов'язку.

Якщо при обмороженні з'явилися пухирі необхідно перев'язати обморожене місце сухим стерильним матеріалом. Не дозволяється розкривати і проколювати пухирі.

У всіх випадках травмування постраждалого слід направити в медичну організацію.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: