Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ТЕМА 23. Тактика обшуку




ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра кримінально-правових дисциплін

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

полковник міліції

С.І. Мінченко

_______________ 2015 р.

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КРИМІНАЛІСТИКА

 

спеціальність 6040301 – «Правознавство»

для студентів 3–4 курсу юридичного факультету

 

Дніпропетровськ – 2015

Робоча програма навчальної дисципліни «Криміналістика» для студентів 3–4 курсу юридичного факультету, спеціальність 6.040301 – «Правознавство» / Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 93 с.

 

РОЗРОБНИКИ:

Лускатов О.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.

Юнацький О.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін

04.06. 2015, протокол № 16

 

 

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.__.201__, протокол №

 

 

Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, доцент (О.П. Дячкін)

«_____»___________________ 201__ року

 

 

©ДДУВС, 2015 рік

©Лускатов О.В., Юнацький О.В., 2015 рік


1. Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 6 Галузь знань 0304 «Право» Нормативна
Напрям підготовки  
Модулів – 4 Спеціальність: 6.030401 «Правознавство» Рік підготовки – 2015-2016
Змістових модулів – 4
Загальна кількість годин – 216 Семестр: осінній, весняний
Лекції – 36 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 108 самостійної / індивідуальної роботи студента – 108 Рівень вищої освіти – перший «бакалаврський» Семінарські/практичні заняття – 32/32 год.
Самостійна робота – 108 год.
Індивідуальна робота – год.
Форма (-и) підсумкового контролю: залік, екзамен

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:1/1

 

 

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Навчальна дисципліна “Криміналістика” є складовою навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» і належить до циклу нормативних навчальних дисциплін, професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін, які складають основу формування знань і навичок професійної діяльності спеціалістів–юристів, чия діяльність пов’язана з розкриттям, розслідуванням і попередженням злочинів.

Метою вивчення дисципліни «Криміналістика» в юридичному навчальному закладі є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з таким рівнем знань, вмінь і навичок в сфері кримінально-процесуальної діяльності, які б забезпечували досягнення таких цілей:

а) навчальної:

– поглиблене вивчення студентами теоретичних положень дисципліни “Криміналістика”, набуття спеціальних практичних навичок і вмінь ефективного застосування криміналістичних знань, техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів; опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня; формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування при встановленні об’єктивної істини;

б) розвиваючої:

– підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння позитивним досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховної:

– формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою та людиною.

 

Завдання: вивчення студентами дисципліни “Криміналістика” передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

знати:

1) на понятійному рівні:

– основні концептуальні положення загальної теорії криміналістики;

– систему окремих криміналістичних теорій і вчень;

– криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

2) на фундаментальному рівні:

– положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів;

– положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів;

– криміналістичні характеристики та особливості розслідування перелічених в програмі видів злочинів;

3) на практично-творчому рівні:

– рекомендації науки щодо прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення;

– рекомендації криміналістики щодо тактичних прийомів провадження слідчих (розшукових) дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації;

– наукові рекомендації щодо методики розкриття, розслідування та попередження перелічених в програмі видів злочинів;

вміти:

1) на репродуктивному рівні:

– застосовувати техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину й злочинця, а також здійснювати їх попереднє дослідження;

– аналізувати первісну інформацію про злочин, правильно оцінювати слідчу ситуацію та визначати напрямки розслідування конкретного злочину шляхом висунення й перевірки версій;

2) на алгоритмічному рівні:

– використовувати техніко-криміналістичні засоби у певній послідовності залежно від особливостей різновиду виявлених слідів, конкретних об’єктів дослідження;

– фіксувати у певній послідовності ознаки та якості різних видів об’єктів;

– планувати процес розслідування різних видів злочинів, висуваючи слідчі версії та визначаючи алгоритм процесуальних дій та розшукових заходів, спрямованих на їх перевірку;

3) на евристичному рівні:

– організовувати розкриття та розслідування окремих видів злочинів, проводити тактичні прийоми в межах слідчої (розшукової) дії та поєднувати їх з оперативно-розшуковими заходами, в тому числі у межах тактичних операцій;

формувати під час підготовки до проведення слідчих (розшукових) дій моделі власної поведінки на противагу прогнозованій поведінці окремих учасників цих дій відповідно до різних слідчих ситуацій;

4) на творчому рівні:

– аналізувати та об’єктивно оцінювати отриману під час дослідження матеріальних та ідеальних джерел відображувану в них інформацію та найбільш раціонально використовувати її в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

– об’єктивно оцінювати відомості, що надходять за результатами провадження вербальних та невербальних процесуальних дій та на цій базі планувати процеси розслідування конкретних злочинів окремого виду.

 

Цю робочу навчальну програму складено на підставі навчальної програми з дисципліни «Криміналістика», діючих освітньо-професійних програм підготовки фахівців і навчальних планів Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство».

Побудова робочої навчальної програми заснована на досвідові викладання криміналістики у вищих юридичних навчальних закладах, а також специфіці правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України та особливостях процесу розслідування злочинів, віднесених до їх компетенції, що створює умови організації навчального процесу на більш якісному рівні.

З урахуванням наведеного вище, робоча навчальна програма з криміналістики визначає нормативний зміст навчання з цієї дисципліни, встановлює обсяг і рівень засвоєння знань за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. При цьому зміст і структура програми ґрунтуються на традиційній концепції побудови як самої науки криміналістики, так і її навчального курсу, тобто навчальний матеріал розподілено і подається чотирма розділами («Вступ у криміналістику», «Криміналістична техніка», «Криміналістична тактика», і «Криміналістична методика»). Навчальний матеріал розподілено на 4 модулі, об’єднані 34 темами, послідовне вивчення котрих забезпечує взаємозв’язок навчального матеріалу та його ефективне засвоєння студентами.

Робочу навчальну програму може бути використано при:

– коригуванні навчальних планів підготовки фахівців за спеціальністю 7.060101 – «Правознавство»;

– розрахунках навчального навантаження викладачів кафедри;

– складанні структурно-логічної схеми навчального процесу;

– визначенні доцільної технології навчання;

– формуванні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації в галузі правознавства;

– визначенні засобів і змісту системи діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця.

 


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

ТЕМА 1. Предмет, система і завдання криміналістики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодо предмету, системи, завдань криміналістики, основних понять та категорій науки.

Ключові слова:

Поняття криміналістики. Предмет криміналістики. Принципи криміналістики. Система криміналістики. Криміналістична техніка. Криміналістична тактика. Криміналістична методика розслідування окремих видів злочинів. Джерела криміналістики. Загальне і спеціальні завдання науки криміналістики на сучасному етапі. Роль криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття, предмету криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею;

– системи криміналістики;

– ролі криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

 

ТЕМА 2. Історія криміналістики і криміналістичних установ України

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо історії криміналістики і криміналістичних установ України

Ключові слова:

Виникнення криміналістики. Етапи розвитку. Сучасний стан науки криміналістики в Україні. Основні принципи і закони розвитку криміналістики. Науково-дослідні установи України. Видатні українські вчені-криміналісти. Кафедри криміналістики в юридичних навчальних закладах.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– виникнення, основних етапів розвитку і сучасного стану науки криміналістики в Україні;

– науково-дослідних установ України, які займаються проблемами криміналістики;

– видатних українських вчених-криміналістів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.2, 1.4.4, 1.4.5.

 

 

ТЕМА 3. Криміналістика в зарубіжних країнах

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістики в зарубіжних країнах

Ключові слова:

Поняття і предмет зарубіжної криміналістики. Історія розвитку криміналістики в зарубіжних країнах. Сучасний стан криміналістичної науки в Австрії, Англії, Німеччині, США, Франції та ін.

Видатні вчені-криміналісти зарубіжжя. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики у провідних юридичних навчальних закладах зарубіжжя. Підготовка кадрів за кордоном

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– історії розвитку криміналістики в зарубіжних країнах

– сучасного стану криміналістичної науки в Австрії, Англії, Німеччині, США, Франції та ін.

– видатних вчених-криміналістів зарубіжжя.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.8.

 

ТЕМА 4. Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо механізму учинення злочину та виникнення криміналістичної інформації

Ключові слова

Злочин як процес взаємодії і відображення (слідоутворення). Елементи механізму злочинної діяльності. Поняття та різновиди способу вчинення і приховування злочинів. Об’єктивні й суб’єктивні чинники, що визначають спосіб учинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Поняття криміналістичної інформації. Джерела криміналістичної інформації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття та різновидів способу вчинення і приховування злочинів;

– об’єктивних й суб’єктивних чинників, що визначають спосіб учинення злочину;

– використання даних про спосіб вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2–1.4.6.

 

ТЕМА 5. Методологічні основи криміналістики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо методологічних основ криміналістики

Ключові слова:

Засади криміналістики. Методи пізнання. Допустимість методів криміналістики. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття та сутності методологічних засад криміналістики;

– критеріїв допустимості методів криміналістики в процесі розслідування злочинів;

– співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4, 1.4.7.

 

ТЕМА 6. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної ідентифікації і діагностики.

Ключові слова:

Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю. Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її основні види та форми. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей об’єкта. Ідентифікаційна сукупність ознак, ідентифікаційне поле, ідентифікаційний період.

Види та форми встановлення групової приналежності (групофікації). Взаємозв’язок і відмінності ідентифікації та встановлення групової приналежності. Методика індивідуальної та групової ідентифікації.

Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації. Діагностичні завдання, розв’язуванні слідчою та експертною практикою.

Значення теорії криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності і криміналістичної діагностики у розкритті злочинів, розшуку і встановленні злочинців, збиранні, дослідження, оцінці і використанні доказів у кримінальному провадженні.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– засад та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю;

– видів та форм встановлення групової приналежності (групофікації);

– діагностичних завдань, розв’язувані слідчою та експертною практикою.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

 

ТЕМА 7. Концептуальні положення криміналістичної техніки

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо концептуальних положень криміналістичної техніки

Ключові слова:

Криміналістична техніка.. Галузі криміналістичної техніки. Класифікація засобів криміналістичної техніки Прийоми і методи збирання та дослідження криміналістичної інформації. Критерії допустимості. Комплекти техніко-криміналістичних засобів, Пересувні криміналістичні лабораторії. Процесуальне оформлення використання техніко-криміналістичних засобів. Проблеми автоматизації експертних досліджень.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації.

– використання комплектів техніко-криміналістичних засобів при проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів

– можливостей техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8..

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік техніко-криміналістичних засобів, що містяться у валізі слідчого (ВС-1).

 

ТЕМА 8. Криміналістичне вчення про фіксацію доказової інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного вчення про фіксацію доказової інформації.

Ключові слова:

Поняття і значення фіксації криміналістичної (доказової) інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої (розшукової) дії та її результатів. Фіксація як спосіб, що надає виявленій інформації доказової сили, та забезпечує зберігання доказів для їхнього подальшого дослідження і використання.

Складання протоколу слідчої (розшукової) дії – основний спосіб закріплення у встановленому законом порядку факту і результатів використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

Загальна характеристика допоміжних способів фіксації інформації, яка має криміналістичне значення. Різновиди техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів фіксації і збереження доказової інформації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття і значення фіксації криміналістичної (доказової) інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої (розшукової) дії та її результатів;

– фіксації як способу, що надає виявленій інформації доказової сили, та забезпечує зберігання доказів для їхнього подальшого дослідження і використання;

– складання протоколу слідчої (розшукової) дії – основний спосіб закріплення у встановленому законом порядку факту і результатів використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: додатки до протоколу огляду.

ТЕМА 9. Криміналістична фотографія та відеозапис

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної фотографії та відеозапису.

Ключові слова:

Система і об'єкти криміналістичної фотографії і відеозапису. Технічні засоби, методи, прийоми та види криміналістичної фотографії. Фотозйомка живої особи, невпізнаного трупа, предметів і документів, слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, зброї та слідів їх застосування, інших об’єктів. Фотозйомка місця події. Фотозйомка при проведенні інших слідчих (розшукових) дій: обшуку, пред'явлення для впізнання, слідчого експерименту тощо.

Криміналістичний відеозапис: Оформлення результатів застосування фотозйомки та відеозапису.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– особливостей фотозйомки живої особи, невпізнаного трупа, предметів і документів, слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, зброї та слідів їх застосування, інших об’єктів. Фотозйомка місця події. Фотозйомка при проведенні інших слідчих (розшукових) дій: обшуку, пред'явлення для впізнання, слідчого експерименту тощо;

– криміналістичного відеозапису, засобів, методи і прийомів його застосування під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8..

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фототаблиця як додаток до протоколу огляду місця події.

 

ТЕМА 10. Криміналістична габітологія

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної габітології.

Ключові слова:

Криміналістична габітологія. Природно-наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності. Зовнішній облік людини, його елементи і ознаки, їх ідентифікаційне значення та класифікація.

Джерела інформації про ознаки зовнішності людини і способи її одержання. Поняття слідів пам’яті людини та їх властивості. Загальна характеристика криміналістичних засобів, методів і прийомів фіксації ознак зовнішності людини. Порядок і правила опису ознак зовнішності людини за методом «словесного портрета». Сучасні технічні засоби виготовлення суб'єктивних портретів.

Використання методів, засобів і прийомів криміналістичної габітології в розшуку та ідентифікації осіб, розкритті і розслідуванні злочинів.

Криміналістична портретна експертиза: питання, що вирішуються нею; матеріали, які надсилаються на експертне дослідження; вимоги щодо фотознімків та відеофрагментів. Особливості методики ототожнення людини.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– природно-наукових засад ототожнення особи за ознаками зовнішності;

– порядку і правил опису ознак зовнішності людини за методом «словесного портрета»;

– особливостей методики ототожнення людини

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: опис за методом словесного портрета зовнішності особи, складання композиційного портрету особи.

 

ТЕМА 11. Криміналістична фоноскопія та акустика

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичної фоноскопії та акустики.

Ключові слова:

Звук як джерело криміналістичної інформації. Поняття та властивості звукових слідів. Сучасні технічні засоби і прийоми фіксації звукових слідів. Особливості огляду фономатеріалів. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів і використання їх для розшуку і ототожнення джерела звуку.

Фоноскопічна експертиза. Матеріали, які направляються на експертне дослідження. Питання, що вирішуються експертом за слідами звуку. Основи методики проведення фоноскопічної експертизи.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– сучасних технічних засобів і прийомів фіксації звукових слідів;

– особливостей огляду фотоматеріалів;

– призначення фоноскопічної експертизи.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік питань, що ставляться перед експертом.

 

Змістовий модуль 2

ТЕМА 12. Криміналістична трасологія

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо застосування різних техніко-криміналістичних засобів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних видів слідів-відображень, інших об’єктів, що мають значення для розслідування.

Ключові слова:

Криміналістичне вчення про сліди (слідознавство). Поняття сліду. Класифікація слідів. Предмет, система і завдання криміналістичної трасології. Механізм утворення слідів. Сліди людини. Типи і види, деталі папілярних візерунків пальців рук. Методи і технічні засоби виявлення, фіксації та вилучення слідів рук. Дактилоскопіювання живих осіб і трупів. Сліди засобів учинення злочину. Сліди транспортних засобів. Класифікація замків та їх будова. Способи відмикання і зламування замків. Огляд, фіксація і вилучення замків. Мікрооб’єкти і мікросліди.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– механізму утворення слідів у трасології та класифікація слідів-відображень;

– методів і технічних засобів виявлення, фіксації та вилучення слідів рук;

– дактилоскопіювання живих осіб і трупів;

– техніко-криміналістичних засобів і прийомів виявлення, огляду, фіксації, вилучення знарядь зламу, інструментів та їх слідів

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: дактилоскопічна картка особи; визначення на збільшеній копії відбитка пальця руки 10-15 індивідуальних ознак – деталей папілярного візерунку.

 

ТЕМА 13. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного почеркознавства й авторознавства.

Ключові слова:

Предмет і наукові засади криміналістичного дослідження письма. Поняття письмової мови та почерку. Класифікація ідентифікаційних ознак письмової мови та почерку. Топографічні, загальні й окремі ознаки почерку. Природні та навмисні ознаки зміни письма. Маскування ознак писемної мови і почерку. Підроблення підписів (почерку). Дослідження почерку (рукописного тексту). Зміст розшукової таблиці. Використання результатів криміналістичного дослідження письма і почерку для розшуку злочинців, розкриття і розслідування злочинів. Почеркознавча та авторознавча експертизи.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації ідентифікаційних ознак письмової мови та почерку;

– топографічних, загальних й окремих ознак почерку;

– методики криміналістичного дослідження почерку (рукописного тексту);

– призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: розшукова таблиця за рукописним текстом; перелік питань, що розв’язуються почеркознавчою експертизою.

 

ТЕМА 14. Техніко-криміналістичне дослідження документів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо техніко-криміналістичного дослідження документів.

Ключові слова:

Предмет і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів. Поняття і класифікація документів. Види підробки документів. Характеристика основних способів підроблення бланків документів, відбитків печаток і штампів, внесення змін до змісту документів та ознаки, що вказують на них. Методика встановлення первісного вигляду і змісту документа. Відновлення слабковидимих і згаслих текстів. Дослідження залитих, закреслених і закритих текстів. Прийоми встановлення прихованої (зашифрованої) інформації. Дослідження матеріалів документів. Огляд документів. Техніко-криміналістична експертиза документів. Підготовка матеріалів на експертизу та питання, що вирішуються нею.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– класифікації документів, видів їх підробки;

– методики встановлення первісного вигляду і змісту документа;

– огляду і дослідження друкованих текстів, виготовлених за допомогою сучасних цифрових та друкуючих пристроїв й виявлення ознак, які використовуються для їх розшуку та ідентифікації;

– особливостей огляду з метою встановлення слідів-змін у документах, фіксації результатів огляду, вилучення і зберігання документів – речових доказів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагменти протоколів огляду: грошової купюри, документа з ознаками підробки; відбитку печатки або штампу.

 

ТЕМА 15. Криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Ключові слова:

Комп’ютерна інформація. Предмет, наукові засади та завдання криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Огляд і дослідження друкованих текстів. Сучасні цифрові та друкуючі пристрої. Попереднє криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації. Експертиза електронних документів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації;

– попереднього криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагмент протоколу огляду носія інформації (дискети, оптичного диску, картки пам’яті, жорсткого диску).

 

ТЕМА 16. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування

Ключові слова:

Поняття криміналістичного зброєзнавства, його предмет, наукові засади та завдання.

Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування. Предмет судової балістики. Поняття та ознаки вогнепальної зброї. Класифікація вогнепальної зброї. Сліди застосування вогнепальної зброї, основні та додаткові сліди пострілу. Загальна характеристика криміналістичного дослідження балістичних об’єктів: вогнепальної зброї, набоїв до неї та слідів пострілу. Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення і зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Встановлення обставин використання зброї: способу виготовлення, місця, напрямку та дистанції пострілу.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування;

– класифікації вогнепальної зброї;

– слідів застосування вогнепальної зброї;

– загальної характеристики криміналістичного дослідження балістичних об’єктів: вогнепальної зброї, набоїв до неї та слідів пострілу.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.4–1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: фрагменти протоколу огляду зразка холодної, вогнепальної зброї та слідів їх застосування.

 

ТЕМА 17. Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації, значимої для розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо нетрадиційних засобів і методів одержання інформації, значимої для розслідування злочинів.

Ключові слова:

Нетрадиційні криміналістичні знання і методи. Криміналістична одорологія. Інформаційна сутність і властивості слідів запаху. Засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події. Одорологічний метод. Сучасні можливості дослідження і використання слідів запаху у практиці розслідування окремих видів злочинів. Методика здійснення ідентифікації за запахом шляхом застосування оперативно-розшукового собаки. Одорологічна експертиза: проблеми використання при доказуванні. Допустимість поліграфа. Використання голографії, кінесики, біолокації, гіпнозу.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– нетрадиційних криміналістичних знань і методів як таких, що не дістали достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику;

– сучасних можливостей дослідження і використання слідів запаху у практиці розслідування окремих видів злочинів;

– проблеми допустимості в кримінальному судочинстві поліграфа як методу інструментальної діагностики

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1, 1.4.7.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік напрямків використання нетрадиційних знань.

 

ТЕМА 18. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо інформаційно-довідкового забезпечення розкриття та розслідування злочинів.

Ключові слова:

Криміналістична реєстрація. Формування криміналістичних обліків. Класифікація обліків. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем, здійснюваних науково-дослідними експертно-криміналістичними центрами МВС України та Департаментом інформаційних технологій. Способи реалізації даних обліків у розкритті злочинів, розшуку осіб та предметів. Документи для поставлення об’єкту на облік і перевірки його за обліком.

Тенденції та перспективи розвитку криміналістичної реєстрації.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– об’єктів, форм і способів ведення криміналістичних обліків;

– системи, принципів організації та підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють криміналістичні обліки;

– видів обліків.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: визначення виду обліку за наявною інформацією.

 

Змістовий модуль 3

ТЕМА 19. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо концептуальних положень криміналістичної тактики.

Ключові слова:

Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв’язок з іншими розділами криміналістики. Правові, логічні, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Джерела розвитку криміналістичної тактики. Роль криміналістичної тактики у розслідуванні злочинів.

Основні поняття і категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактична комбінація, тактична операція, тактичне рішення. Джерела виникнення тактичних прийомів, їх класифікація та критерії допустимості. Мета і види тактичних операцій. Складання плану підготовки і проведення тактичної операції. Реалізація тактичної операції та закріплення її результатів. Використання і значення тактичних операцій на початковому і подальшому етапах розслідування злочинів. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Слідча (розшукова) дія: поняття, класифікація та загальна характеристика. Тактика слідчої (розшукової) дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Тенденції і перспективи подальшого розвитку криміналістичної тактики.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– правових, логічних, психологічних та етичних засад криміналістичної тактики;

– складання плану підготовки і проведення тактичної операції;

– реалізації тактичної операції та закріплення її результатів;

– тактики слідчої (розшукової) дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: класифікація тактичних прийомів.

 

ТЕМА 20. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо організації та планування розслідування злочинів

Ключові слова:

Криміналістична версія. Класифікація версій. Значення версій. Підстави, умови побудови слідчих версій. Перевірка й оцінка версій.

Поняття і значення планування. Принципи, види і підстави планування. Технологія планування розслідування. Види і форми планів. Планування окремої слідчої (розшукової) дії, тактичної операції.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– технології планування розслідування;

– видів і форм планів;

– підстав, умов побудови слідчих версій.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план розслідування злочину.

ТЕМА 21. Тактика огляду та освідування

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики огляду та освідування.

Ключові слова:

Огляд. Учасники огляду. Участь спеціаліста. Огляд місця події: поняття. Підготовка до огляду місця події. Тактичні прийоми огляду місця події, техніко-криміналістичні засоби і методи, що використовуються під час його проведення. Огляд тіла живої особи (освідування). Негативні обставини Організація слідчо-оперативної групи та її завдання. Дії учасників слідчо-оперативної групи, керівна роль слідчого. Взаємодія учасників огляду Фіксація процесу і результатів огляду місця події. Оцінка результатів огляду місця події. Використання результатів огляду.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до огляду місця поді;

– тактичних прийомів огляду місця події, техніко-криміналістичні засоби і методів, що використовуються під час його проведення;

– особливостей огляду тіла живої особи (освідування), приміщень та ділянок місцевості, що не є місцем події, транспортних засобів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення огляду місця події, протокол огляду місця події з додатком (планом–схемою).

 

ТЕМА 22. Тактика затримання підозрюваного (обвинуваченого)

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики затримання підозрюваного (обвинуваченого).

Ключові слова:

Поняття і сутність затримання. Різновиди і значення затримання. Підготовка до затримання. Організаційно-тактичне забезпечення затримання та безпеки його учасників. Підготовка технічних засобів. Допоміжна документація під час планування. Тактичні прийоми затримання. Поєднання затримання з іншими слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами. Використання допомоги громадськості і засобів масової інформації при підготовці та здійсненні затримання. Тактичні прийоми затримання без попередньої підготовки. Фіксація процесу та результатів затримання.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до затримання;

– організаційно-тактичного забезпечення затримання та безпеки його учасників: вивчення особи, що підлягає затриманню, та місця затримання; складання плану затримання, комплектування слідчо-оперативної групи, інструктаж, керівництво нею;

– тактичних прийомів затримання з попередньою підготовкою в приміщенні (житловому, службовому), громадських місцях, на відкритій місцевості, в лісі, в горах, у транспортних засобах;

– фіксації процесу та результатів затримання.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення затримання підозрюваного (обвинуваченого).

 

ТЕМА 23. Тактика обшуку

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики обшуку.

Ключові слова:

Поняття та завдання обшуку. Підстави проведення обшуку. Види обшуку. Стадії обшуку. Підготовка до обшуку. Збирання і аналіз інформації про особу, що обшукується, місце обшуку, об’єкти, що шукаються. Планування обшуку. Використання науково-технічних засобів і методів при виявленні схованок. Фіксація ходу і результатів обшуку.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до обшуку;

– тактики проведення різних видів обшуку;

– особливостей проведення особистого обшуку;

– оцінки і використання результатів обшуку у розкритті і розслідуванні злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення обшуку.

ТЕМА 24. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем.

Ключові слова:

Поняття, види і завдання зняття інформації з з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем. Правові підстави та порядок проведення зняття інформації з з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем. Підготовка і технологія прослуховування. Технічні засоби звукозапису. Дослідження інформації. Оцінка і використання результатів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– правових підстав та порядку проведення зняття інформації з з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем;

– підготовки і технології прослуховування телефонних та інших переговорів; використання технічних засобів звукозапису;

– особливостей дослідження інформації, знятої з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, фіксації її ходу і результатів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовчих заходів.

ТЕМА 25. Тактика допиту і одночасний допит раніше допитаних осіб

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики допиту і одночасного допиту раніше допитаних осіб.

Ключові слова:

Поняття, завдання і види допиту. Засади допиту. Тактичні прийоми спілкування. Підготовка до допиту. Планування тактики. Тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях). Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі. Особливості допиту осіб, затриманих на місці злочину або безпосередньо після вчинення злочину. Можливості використання тактичних комбінацій під час допиту. Прийоми емоційного, логічного та психологічного впливу на допитуваного. Допит неповнолітніх. Особливості тактики допиту за участю спеціаліста, перекладача та адвоката. Засоби фіксації ходу і результатів допиту на досудовому слідстві. Одночасний допит раніше допитаних осіб. Підготовка до одночасного допиту раніше допитаних осіб. Тактичні прийоми, застосовувані на одночасному допиті раніше допитаних осіб. Фіксація процесу та результатів допиту. Оцінка й використання показань допитаних осіб у подальшому розслідуванні злочинів.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– процесуальних, криміналістичних, психологічних і морально-етичних засад допиту;

– тактичних прийомів спілкування;

– оцінки й використання показань допитаних осіб у подальшому розслідуванні злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення допиту, одночасного допиту раніше допитаних осіб.

Змістовий модуль 4

ТЕМА 26. Тактика пред’явлення для впізнання

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики пред’явлення для впізнання.

Ключові слова:

Пред’явлення для впізнання. Підготовка до пред’явлення для впізнання. Тактичні прийоми пред’явлення для впізнання. Способи фіксації процесу та результатів пред’явлення для впізнання. Оцінка і використання в розслідуванні результатів пред’явлення для впізнання.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– підготовки до пред’явлення для впізнання;

– тактичних прийомів пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів, тварин, помешкань і ділянок місцевості в натурі;

– особливостей тактики пред’явлення для впізнання різноманітних об’єктів за їхніми копіями (фотознімком, фонограмою, кіно-відеофільмом).

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення пред’явлення для впізнання особи, предмета.

 

ТЕМА 27. Тактика проведення слідчого експерименту для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки й уточнення показань на місці

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики слідчого експерименту для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки й уточнення показань на місці.

Ключові слова:

Слідчий експеримент для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки та уточнення показань на місці. Перевірка й уточнення показань на місці. Учасники перевірки й уточнення показань на місці. Підготовка до перевірки й уточнення показань на місці. Планування та основні тактичні умови проведення слідчої (розшукової) дії. Тактичні прийоми перевірки й уточнення показань на місці. Фіксація ходу і результатів перевірки й уточнення показань на місці. Оцінка та використання отриманих результатів у розкритті і розслідуванні злочини.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– планування та основні тактичні умови проведення слідчого експерименту;

– тактичних прийомів слідчого експерименту для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки й уточнення показань на місці;

– фіксації ходу і результатів слідчого експерименту для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки й уточнення показань на місці.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення слідчого експерименту для відтворення дій, обстановки, обставин події у формі перевірки та уточнення показань на місці.

 

ТЕМА 28. Тактика слідчого експерименту для проведення необхідних дослідів чи випробувань

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо тактики слідчого експерименту для проведення необхідних дослідів та чи випробувань.

Ключові слова:

Поняття, різновиди і завдання слідчого експерименту. Значення слідчого експерименту для встановлення фактичних обставин злочину. Психологічні та етичні засади слідчого експерименту. Учасники слідчого експерименту. Підготовка до слідчого експерименту. Тактичні умови його проведення. Реконструкція обстановки, як умова проведення даної слідчої (розшукової) дії.

Тактичні прийоми проведення окремих видів слідчого експерименту (на можливість сприйняття якогось факту або явища органами почуття, на можливість здійснення якихось дій, встановлення механізму утворення слідів, явищ тощо).

Фіксація умов, процесу та результатів слідчого експерименту для проведення необхідних дослідів чи випробувань. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні злочину.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– тактичних умов проведення слідчого експерименту;

– реконструкції обстановки, як умови проведення даної слідчої (розшукової) дії;

– тактичних прийомів проведення окремих видів слідчого експерименту;

– фіксації умов, процесу та результатів слідчого експерименту.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.2, 1.4.3, 1.4.6.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план підготовки та проведення слідчого експерименту для здійснення необхідних дослідів чи випробувань.

ТЕМА 29. Використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення судових експертиз

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві, а також призначення і проведення судових експертиз.

Ключові слова:

Спеціальні знання. Форми використання спеціальних знань. Тактика залучення спеціаліста до участі в слідчих (розшукових) діях. Поняття, види та значення судової експертизи у розслідуванні злочинів. Класифікація судових експертиз. Криміналістична експертиза та її види. Експерт, його права та обов’язки. Організація, система та функції судово-експертних установ в Україні. Підготовка експертизи та її призначення. Вибір експертної установи (експерта). Поняття і види зразків для порівняльного дослідження. Вимоги до окремих видів зразків. Дотримання законності та етичних норм. Фіксація процесу одержання зразків. Зміст постанови про призначення судової експертизи.

Процес експертного дослідження, його стадії. Взаємодія слідчого з експертом. Види висновків експерта.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– залучення спеціаліста до участі в слідчих діях;

– значення судової експертизи у розслідуванні злочинів;

– вимог до окремих видів зразків для порівняльного дослідження і технології їх одержання;

– взаємодії слідчого з експертом під час проведення експертизи

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: резолютивної частини постанови про призначення судової експертизи.

 

ТЕМА 30. Розшукова діяльність слідчого

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо розшукової діяльності слідчого.

Ключові слова:

Розшукова діяльність слідчого. Об’єкти розшуку. Види і форми розшукової діяльності. Тактичні основи розшукової діяльності слідчого. Планування розшуку. Розшукові версії слідчого. Тактичні прийоми і операції розшуку. Розшукова робота слідчого у зупиненому досудовому розслідуванні. Розшук майна, трупів та інших об’єктів. Використання слідчим даних криміналістичних обліків.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– видів і форм розшукової діяльності;

– тактичних прийомів і операції розшуку у випадку переховування підозрюваного від органів слідства та суду;

– розшукової роботи слідчого після зупинення досудового розслідування.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: побудова розшукових версій.

 

ТЕМА 31. Концептуальні положення криміналістичної методики

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо концептуальних положень криміналістичної методики.

Ключові слова:

Поняття криміналістичної методики, її структура (загальні положення та окремі методики розслідування злочинів), завдання та місце в системі криміналістики. Науково-практичні джерела, принципи формування окремих криміналістичних методик та їхня класифікація. Зв’язок криміналістичної методики з криміналістичною технікою і тактикою.

Структура окремої криміналістичної методики та загальна характеристика її елементів. Криміналістична характеристика злочину: Етапи розслідування злочинів. Початковий етап розслідування злочинів. Невідкладні слідчі (розшукові) дії. Взаємозв’язок і взаємозалежність початкових слідчих (розшукових) дій і оперативно-розшукових заходів. Слідчі ситуації. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Тенденції і перспективи розвитку криміналістичної методики.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– структури окремої криміналістичної методики та загальної характеристики її елементів;

– криміналістичної характеристики злочину: поняття, змісту і характеристики її елементів;

– значення криміналістичної характеристики злочинів для розробки криміналістичної методики;

– етапів розслідування злочинів.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: типова форма плану розслідування злочину.

 

ТЕМА 32. Протидія розслідуванню та шляхи її подолання криміналістичними засобами і методами

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо протидії розслідуванню та шляхи її подолання криміналістичними засобами і методами.

Ключові слова:

Протидія розслідуванню. Приховування злочину. Інсценування злочину та фальсифікація доказів з боку злочинців, потерпілих і свідків. Спонукальні мотиви протидії. Суб’єкти, форми і способи «зовнішньої» протидії розслідуванню. Подолання протидії розслідуванню.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– протидії розслідуванню у формі приховування злочину, його наслідків або осіб, причетних до вчиненого злочину;

– інсценування злочину та фальсифікація доказів з боку злочинців, потерпілих і свідків;

– суб’єктів, форм і способів «зовнішньої» протидії розслідуванню.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік різновидів осіб, що можуть здійснювати зовнішню, внутрішню протидію.

 

ТЕМА 33. Взаємодія учасників розкриття і розслідування злочинів

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо взаємодії учасників розкриття і розслідування злочинів.

Ключові слова:

Взаємодія слідчого з іншими учасниками розслідування. Правові засади та принципи взаємодії. Організаційні форми і тактичні прийоми взаємодії. Слідчо-оперативна група (СОГ) як форма взаємодії. Використання даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом. Взаємодія слідчого з іншими правоохоронними органами, державними установами і підприємствами різних форм власності Залучення громадськості та засобів масової інформації для швидкого, повного розкриття і розслідування злочину.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– організаційних форм і тактичних прийомів взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими й іншими підрозділами органів внутрішніх справ;

– особливостей тактики взаємодії залежно від етапу розслідування, під час провадження окремих слідчих (розшукових) дій і тактичних операцій.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: перелік форм взаємодії слідчого зі співробітниками оперативних підрозділів

 

ТЕМА 34. Особливості розслідування злочинів «по гарячих» слідах

Роль і значення теми для діяльності юристів полягає у тому, що вони володітимуть знаннями щодо особливостей розслідування злочинів «по гарячих» слідах.

Ключові слова:

Розкриття і розслідування злочинів «по гарячих» слідах. Особливості організації та методики розкриття і розслідування злочинів «по гарячих» слідах. Взаємодія слідчого з черговою частиною, співробітниками оперативних підрозділів і експертно-криміналістичних підрозділів. Залучення громадськості та засобів масової інформації до розкриття і розслідування злочинів. Криміналістичне забезпечення розкриття і розслідування злочинів «по гарячих» слідах. Методи одержання слідчим експрес-інформації щодо злочину і злочинця. Особливості огляду місця події, допиту потерпілих і свідків-очевидців злочину в умовах дефіциту часу і динамічності обстановки.

Оцінка доказової та орієнтовної інформації, отриманої «по гарячих» слідах.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми – володітиме знаннями щодо:

– особливостей організації та методики розкриття і розслідування злочинів «по гарячих» слідах;

– криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів «по гарячих» слідах;

– особливостей огляду місця події, допиту потерпілих і свідків-очевидців злочину в умовах дефіциту часу і динамічності обстановки.

Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.4.1–1.4.8.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: план розслідування злочину.

 

 


4. Структура навчальної дисципліни






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных