Методика на визначення самооцінки

Самооцінка - необхідний компонент розвитку свідомості, тобто самої себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого ставлення до оточуючого середовища, до інших людей і до самого себе.

Самооцінка включає в себе уміння оцінити свої сили і можливості, поставитися до себе критично. Вона дозволяє людині «приміряти» свої сили до завдання і вимог оточуючого середовища і відповідно до цього самостійно поставити перед собою певні цілі і завдання. Таким чином, самооцінка складає основу домагань.

Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємовідносини із однолітками, з вчителем, стимулює чи затримує просування школяра у навчальній діяльності.

Для визначення самооцінки дітям дають картки, бажано на папері в клітинку, де зображено 3 кружечки. Дитині пояснюють, що один кружечок (червоний) - це однокласник К., другий (зелений) - однокласник М., третій (жовтий) - він сам. Потім йому пропонують провести від цих кружечків лінії вниз. Довжина лінії повинна відповідати тому, наскільки розумніші однокласники від його самого (для співставлення порівнюються діти однакових розумових можливостей, або один з них явно відрізняється розумовим розвитком).

Обробка та аналіз отриманих результатів.

Показником самооцінки є довжина лінії, проведена від кружечка, який символізує особистість суб'єкта дослідження. Якщо всі обстежувані відзначаються однаковими розумовими можливостями, при реальній самооцінці лінії, проведені від всіх кружечків, будуть однакової довжини, при завищеній — лінія обстежуваного буде довша, при зниженій – коротша.

Методика «Визначення самооцінки особистості»

Інструкція: “Перед Вами є ряд слів, що означають якості особистості позитивного, негативного та нейтрального змісту. З цих слів Ви повинні скласти ряд тих якостей, які мають бути у хорошої людини в ідеалі. Кількість слів у колонці не обмежується. Ці слова записуються в колонку А. Потім серед цього ряду Ви маєте визначити ті якості, які маєте самі і записати у колонку а. Якщо все зрозуміло - приступайте до роботи. Бажаю успіху.”

Перелік якостей.

Охайність, легковажність, гордість, грубість, життєрадісність, турботливість, сором’язливість, заздрісність, злопам’ятність, відвертість, капризність, повільність, мрійливість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, обережність, рухливість, розв’язність, розсудливість, рішучість, стриманість, терплячість, боягузтво, захопленість, впертість, поступливість.

Бланк відповідей

Обробка та аналіз отриманих результатів.

Підраховується окремо сума балів в колонці А і а; записується в рядок “всього”. Для визначення самооцінки суму балів у колонці а ділять на суму слів у колонці А. Отриманий результат є показником самооцінки.

Сума А

Самооцінка вважається середньою (адекватною), якщо її показник знаходиться в межах 0,4 – 0,6. Якщо її показник перебільшує 0,6 – самооцінка завищена. Якщо показник менший ніж 0,4 – самооцінка занижена.

Методика «Як вчинити?»

Методика спрямована на вивчення ставлення до моральних норм, які визначають принциповість особистості.

Інструкція: «Зараз я тобі запропоную декілька проблемних ситуацій. А ти спробуй вирішити, як би ти діяв в кожній із цих ситуацій».

Приклади ситуацій:

1. Тобі одному (одній) відомо, що однокласник знайшов загублений учителем аркуш паперу з розв’язком контрольної роботи. Що б ти зробив (а)?

2. Декілька твоїх однокласників змовились зірвати урок. Що ти будеш робити?

3. Під час перерви один із твоїх друзів розбив вікно. Ти один (одна) випадково бачив (ла) це. Друг не хоче признаватись. Чи назвеш ти в ході з’ясування цього випадку ім’я винуватця?

4. Захворіла вчителька. Учитель із іншого класу дав вам завдання. Але учні твого класу замість виконання завдання почали гратися. Що будеш робити ти?

Обробка та аналіз отриманих результатів.

За результатами виконання 4 проблемних ситуацій учня можна віднести до однієї із 4 груп:

- Учень, який під час виконання завдань часто приймає помилкові рішення – вибрані ним акти поведінки суперечать змісту моральних норм, включається в 1 групу (нестійке ставлення).

- Учень, який готовий відмовитись від свого рішення за найменшого «тиску», включається в 2 групу (недостатньо стійке, пасивне ставлення).

- Учень, який активно відстоює свою думку, але в деяких виняткових випадках схильний до компромісних рішень – 3 група (недостатньо стійке, активне рішення).

- Учень, який зумів під час виконання всіх завдань зробити правильний вибір – 4 група (активно стійке ставлення до моральних норм).

Методика «Вивчення мотивів діяльності»

Методика спрямована на визначення мотивів трудової діяльності.

Підготовка дослідження.

Приготувати необхідні матеріали для виговлення прапірців і серветок. Попередньо учня потрібно навчити операціям, які потрібні в процесі виконання завдань

Проведення дослідження.

Учневі пропонується через певні проміжки часу виконати одну і ту ж роботу, призначення результатів якої кожного разу змінюється. Потрібно виготовити 2 предмети із паперу: прапірець, серветку. Перед виконанням завдання з учнем домовляються, що вони будуть робити, для чого і кому призначені продукти їх праці. Одне і теж завдання пропонується виконати при різному змісті мотиву.

- зробити подарунок мамі;

- зробити подарунок малюкам;

- підготуватися до гри з однолітками;

- для використання на уроці.

Інструкція: «Перед тобою лежить кольоровий папір, ножиці, клей, пензлик. Ти вже вмієш робити прапірець і серветку. Ось ми зараз з тобою спробуємо зробити їх, а потім ти їх подаруєш мамі».

Таким чином дитині пропонується зробити 4 прапірці, 4 серветки.

Обробка та аналіз отриманих результатів.

Фіксується, при яких мотивах дитина взялася за виконання завдання, а при яких – ні, з яким бажанням вона виконувала завдання при тому, чи іншому мотиві. Робиться висновок, який із мотивів найбільш значимий для дитини.

Методика ДДО

(диференційовано-діагностичний опитувальник)

Дана методика дає можливість диференціювати інтереси школярів до основних типів професій. Методика побудована на принципі вибору, при цьому попарно співставляються між собою всі типи професій.

Інструкція. “Припустимо, що після відповідного навчання ти зможеш виконувати будь-яку роботу. Але, якщо б тобі випало вибирати лише одну з двох можливих, чому б ти віддав перевагу? З кожної пари вибери ту, що відповідає твоїм пізнавальним інтересам. Один варіант, якому віддається перевага відмічається “+”, а той, який відкидається – “-”. Довго розмірковувати над відповідями не потрібно. Краще покладатися на перше інтуїтивне почуття. Якщо швидше подобається, ніж не подобається певний варіант відповіді постав у відповідній клітинці біля номеру запитання знак “+”. Якщо переважно подобається – “+,+”, дуже подобається – “+,+,+”.Теж саме відбувається з відкинутими варіантами: не подобається, ніж подобається “-”, переважно не подобається “-, -”; дуже не подобається “-,-,-”.

Текст методики.

1. а) спостерігати за тваринами;

б) обслуговувати машини, прилади.

2. а) лікувати хворих,

б) складати програми для комп’ютерів.

3. а) слідкувати за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів;

б) слідкувати за розвитком рослин.

4. а) обробляти матеріали (дерево, тканину, метал);

б) рекламувати і продавати товар.

5. а) обговорювати науково-популярні статті;

б) обговорювати п’єси, концерт.

6. а) вирощувати тварин;

б) допомагати друзям у роботі і спорті.

7. а) настроювати музичні інструменти;

б) керувати автомобілем, трактором, тепловозом.

8. а) надавати людям інформацію (у довідковому бюро, екскурсії);

б) оформлювати виставки, приймати участь у підготовці концертів.

9. а) ремонтувати речі, вироби;

б) шукати і виправляти помилки у текстах і малюнках.

10. а) лікувати тварин;

б) виконувати обчислення, розрахунки.

11. а) виводити нові сорти рослин;

б) конструювати машини, проектувати будинки.

12. а) розбирати суперечки між людьми, переконувати, роз’яснювати;

б) розбиратися в кресленнях, схемах.

13. а) спостерігати за роботою художньої самодіяльності;

б) вивчати життя мікробів.

14. а) налагоджувати медичні прилади;

б) надавати людям медичну допомогу.

15. а) складати звіти про явища, що спостерігалися;

б) художньо описувати події.

16. а) робити лабораторні аналізи у лікарні;

б) оглядати людей, призначати лікування.

17. а) фарбувати стіни, розписувати вироби;

б) монтувати будівлі, збирати машини.

18. а) організовувати культпоходи і екскурсії;

б) брати участь у концертах і спектаклях,

19. а) виготовляти деталі, будувати будинки;

б) креслити, копіювати географічні карти.

20. а) боротися з хворобами рослин;

б) працювати на друкарській машинці, з комп’ютером.

Бланк відповідей

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: