Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна судді.

Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народно­го засідателя чи присяжного

Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народ­ному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя,- караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.

Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.

1.Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує незалежність суддів, а також їх безпеку. Додат­ковим обов'язковим його об'єктом виступає право власності, а додатковим факульта­тивним -здоров'я, життя особи, громадський порядок, громадська безпека.

2. Предметом злочину може бути майно (рухоме чи нерухоме), яке належить за правом приватної власності судді, народному засідателю, присяжному або їх близьким родичам.

3. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) при­сяжний; 4) близькі родичі перелічених осіб. Про поняття судді, народного засідателя і присяжного див. коментар до ст. 377, а про поняття близьких родичів - коментар до ст.115.

4. З об'єктивної сторони злочин може виразитись у формі: 1) знищення або 2) по­шкодження майна зазначених вище осіб. Про поняття знищення або пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

За ст. 378 умисне знищення чи пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, може бути кваліфіковане лише за умови, що воно здійснюється у зв'язку з діяльністю судді, народного засідателя чиприсяжного, пов'язаною із здійсненням правосуддя. Про поняття такого зв'язку див. коментар до ст. 377. Відсутність зазначеного зв'язку виключає кримінальну відпові­дальність за такі дії за ст. 378. За наявності підстав вони можуть бути кваліфіковані за ст. 194.

На відміну від загального складу умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194), розглядуваний склад злочину не передбачає як обов'язкову ознаку його об'єктивної сторони заподіяння умисним знищенням чи пошкодженням майна судді,народного засідателя, присяжного або їх близьких родичів великої шкоди. Однак це не означає, що будь-яке умисне знищення чи пошкодження майна вказаних осіб має ви­знаватися злочином і кваліфікуватися за ст. 378. Знищення малоцінного майна або не­значне пошкодження майна без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 378, через малозначність не становить суспільної небезпеки і відповідно до ч. 2 ст. 11 не повинно визнаватися злочином.

Якщо умисне знищення чи пошкодження майна судді, народного засідателя, при­сяжного або їх близьких родичів поєднані із застосуванням до них погрози або насиль­ства чи посяганням на їх життя, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - зачастинами 1 або 2 ст. 378 та частинами 1, 2 або 3 ст. 377 або ст. 379.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження зазначеного у ст. 378 майна.

5. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 378, може бути осудна особа, яка до­сягла 16-річного віку, а передбаченого ч. 2 ст.378 - 14-річного віку.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою умислу винного є усвідомлення ним: 1) факту належності знищуваного або пошкоджуваного майна судді, народному засідателю, присяжному або їх близьким ро­дичам; 2) того, що таке знищення або пошкодження здійснюється у зв'язку з діяльністю судді, народного засідателя чи присяжного, пов'язаною зі здійсненням правосуддя. Мотивом злочину виступають помста за діяльність судді, народного засідателя чи при­сяжного або ж залякування цих осіб.

Якщо умисне знищення чи пошкодження вказаного у ч. 1 ст. 378 майна було вчине­но з метою перешкодити виконання суддею службових обов'язків або добитися вине­сення неправосудного рішення, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за відповідними частинами статтями 378 та 376.

Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки, ставлення винної особи характеризується необережною формою вини. Про зміст такого ставлення та особливості кваліфікації вчиненого, які воно обумовлює, див. коментар до ст. 194.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визнає вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним заги­белі людей чи інших тяжких наслідків.

Про поняття підпалу, вибуху, іншого загальнонебезпечного способу, а також загибелі людей див. коментар до статей 113та 194. При цьому загибель людей передбачає заги­бель двох чи більше осіб. Інші тяжкі наслідки є оціночною ознакою. Особливістю ін­ших тяжких наслідків у складі розглядуваного злочину є те, що їх змістом охоплюється також заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, тоді як у складі злочину, передбаченого ст. 194, така шкода утворює окрему кваліфікуючу ознаку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: