РОБОТА З ЕЛЕКТРОННИМИ РЕСУРСАМИ

Використання електронних ресурсів при вивченні історії України, особливо новітнього періоду, є очевидною потребою часу і зумовлене розвитком інформаційних технологій, досягненнями історичної науки. Робота з електронними ресурсами розвиває аналітичні здібності студента, його творчі можливості, вміння мислити і діяти нетрадиційно, що є доповненням до традиційних джерел та літератури. Матеріали мережі Internet дозволяють студентам створювати мультимедійні презентації для доповідей, семінарів, конкурсів та конференцій. Однак у студентському середовищі використання електронних засобів інформації набуло великої популярності і матеріалам мережі Internet навіть надається перевага перед науковою літературою у традиційному вигляді.

Широке розповсюдження інформаційних ресурсів на електронних носіях потребує від студентів вироблення певних вмінь та навичок, використання їх у самостійній роботі, як при підготовці до семінарських занять, так і при написанні доповідей та рефератів з історії України. Студенти мають доступ до історичних джерел, наукової літератури з історії України, електронних словників та великого обсягу інформації. Однак величезна кількість інформації в мережі Internet не має класифікації ні за типами представлення, ні за галузями знань, ні за місцем розташування і не завжди має науковий характер. У зв’язку з цим робота з матеріалами мережі Internet спричиняє певні проблеми і зумовлює небажані „сюрпризи” як для студентів, так і для викладачів.

Одна з основних проблем – це плагіат, використання готових результатів дослідницької діяльності у вигляді запозичених рефератів, фрагментів дисертацій та наукових статей українських науковців, що є порушенням етичних та правових норм дослідницької діяльності. Вік деяких рефератів, наявних у мережі Internet або на оптичних дисках, – близько 15 років. Чужі і запозичені реферати не зараховуються, а знайдена недостовірна інформація може значно знизити оцінку студента на контрольній роботі або на іспиті. Тому студент має сформувати загальне уявлення про матеріали з історії України в мережі Internet, засвоїти певний алгоритм пошуку та використання необхідної інформації.

У посібнику запропоновано довідник електронних ресурсів з історії України, який включає різні розділи: електронні бібліотеки, підручники, журнали, спеціалізовані сайти та поради для роботи з ними.

Перш за все відзначимо, що при підготовці до модульної контрольної роботи та іспиту основну увагу варто зосередити на паперових підручниках, оскільки матеріали мережі Internet не завжди містять достовірну інформацію щодо теоретичних положень курсу, або ж не скомпоновані та логічно не продумані. Тому матеріали мережі Internet варто використовувати при підготовці виступів, доповідей та повідомлень на семінарських заняттях та при написанні реферату. Основною умовою використання електронних матеріалів у рефераті виступає чітко визначена їх норма – електронні матеріали мають становити 1/3 частину опрацьованої літератури, а 2/3 – це друковані видання.

Всесвітня електронна мережа дає можливість отримати різноманітну інформацію:

– електронні книги та джерела, зосереджені в електронних бібліотеках (див. довідник електронних ресурсів);

– законодавчі та інші державні акти (сайти урядових органів влади, інформація юридичного характеру);

– наукову літературу (монографії та статті на персональних сайтах українських істориків);

– електронні словники та енциклопедії, найбільш популярною з яких є Вікіпедія.

– краєзнавчу інформацію та інші цікаві аспекти визначеної теми семінару або реферату.

Пошук останнього виду інформації полегшують пошукові системи, зокрема українські та російські версії популярних у світі пошукових систем:

– Яндекс (http://www.yandex.ua/);

– Глобальна пошукова система Google (http://google.com.ua/);

– Yahoo (http://ru.yahoo.com/);

– Рамблер (http://www.rambler.ru/).

Джерела з історії України IX – XVIII ст. опубліковано на сайті http://litopys.org.ua, який було створено в рамках проекту електронної бібліотеки давньої української літератури під назвою „Ізборник” – Історія України IX – XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації”. Тут представлено літописи, хроніки, історичні документи (зібрано в основному розділі сторінки, який називається „Літописи”), а також наукова література. Серед літописів значний інтерес для студентів технічних вищих навчальних закладів становить „Повість минулих літ”, а серед історичних першоджерел – „Опис України” Г.Л. де Боплана (знаходяться в архіві „Ізборник – 2002”), джерела з історії українського козацтва (в архівах 2002-2005 рр.) та багатьох інших українознавчих проблем. З наукової літератури значний інтерес становлять твори М. Грушевського, праці з історії української культури, державотворення, ідеології ОУН (Касьянов Г. До питання про ідеологію ОУН. – Київ, 2003) (в архіві „Ізборник – 2004”) та інші літературно-історичні матеріали.

Сайт http://litopys.org.ua/ має зручну систему навігації, вікно пошуку на сайті (через „додатки” знаходимо: „Тематичні розділи сторінки” (Літописи, Історія, Політологія, Історичні мапи), архіви за кожен рік, починаючи з заснування в 2002 р.

Другим сайтом, який публікує джерела з історії України, є сайт історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. За адресою http://www.history.univ.kiev.ua/index_ukr.html можна ознайомитися з розділом „Ресурси”, який містить посилання на електронні бібліотеки України та Росії, а також лінк „Корисне”, натиснувши на який отримуємо інформацію про пошукові сервери, музеї, навчальні заклади, нормативні акти, електронні ресурси з історії, зокрема „Історичні документи українською мовою на сайті історичного факультету”. Тут розміщено документи, взяті з хрестоматії з історії України для студентів ВНЗ (укладачі: Б. І. Білик, Л. В. Дячук, Я. С. Калакура та ін. – К.: ІСДО, 1993. – 376 с.). Це видимі в одному вікні уривки з документів різних історичних періодів у перекладі українською мовою, таких як листи Богдана Хмельницького, жалувані грамоти російського царя Олексія Михайловича, рішення Земського собору про об’єднання України з Росією, Гадяцький трактат, конституція Пилипа Орлика, витяги з програм українських політичних партій, універсалів Центральної Ради та інших важливих документів новітньої історії.

При роботі з електронними бібліотеками необхідно чітко знати автора чи назву матеріалу та галузь науки. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (Київ) пропонує „ Інформаційні ресурси Бібліотеки ”(Система каталогів, Реферативна база даних, Електронний фонд, Тематичні зібрання, Наукова періодика України, Про Бібліотеку та інші) та „ Науково-інформаційні ресурси Інтернет ” ( Пошукові системи, Бібліотеки України, Національні бібліотеки, Електронні бібліотеки, Органи державної влади, Національні університети, Енциклопедії, словники, Газети та Інтернет-видання).

Пошук інформації здійснюємо у трьох „віконцях” „ Інформаційних ресурсів Бібліотеки ”(Система каталогів, Реферативна база даних, Електронний фонд), увівши прізвище автора чи слова з тексту та назву тематичного розділу (див. малюнок):

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: