ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Аудит довгострокових кредитівАудиторська перевірка довгострокових та поточних зобов’язань: - аудитор має перевірити звітність (баланс ф.1) щоб визначити чи має підприємство зобов’язання і визначити їх вид (довгострокова чи поточна) та суму; - аудитор повинен розглянути договір кредитування, в якому необхідно звернути увагу на: дату укладання, розмір кредиту, вид кредиту, строк користування, вартість кредиту, мета кредитування та інші обов’язкові умови договору; - перевірити наявність журналів реєстрації договорів, виявити рівень внутрішнього контролю виконання умов договорів; - переглянути документи, які підтверджують отримання кредиту на рахунок підприємства або його перерахування постачальникам за поставлені товарно-матеріальні цінності та ін.; - зіставлення сум заборгованості по кредиту в первинних документах, регістрах обліку, Головній книзі та звітності, тобто проведення наскрізних тестів; - перевірка правильності кореспонденції рахунків по обліку кредитів і відсотків по ньому; організації аналітичного і синтетичного обліку; - перевірка правильності підрахунку і обліку кредитних платежів. Потім необхідно дізнатись про порядок відображення в обліку процесу нарахування та сплати відсотків; - аудитор повинен з’ясувати, чи є у підприємства прострочена заборгованість перед банком, встановити її причини і шляхи погашення.
Методика перевірки довгострокових кредитів може здійснюватись у такій послідовності (ТОВ “Альфа”) (рис. 2).
На першому етапі починається перевірка довгострокових позик із встановлення їх форми (готівкою в національній валюті, майном, в іноземній валюті, яка перераховується у гривні за відповідним курсом). На другому етапі перевіряється своєчасність повернення довгострокової позики основного боргу та сплата процентів за її користування у відповідності до чинного законодавства. Проценти за надання позики не нараховуються лише у випадках, коли це оговорено у договорі, або коли у формі позики боржникові (позичальникові) передаються не гроші, а інші речі. На 3-му етапі детально перевіряється правильність організації бухгалтерського обліку операцій з довгостроковими позиками. При аудиторській перевірці аудитор встановлює законність: - укладення договору позики та оформлення її відповідними документами; - організації бухгалтерського обліку позичкових операцій на рахунку 50 “Довгострокові позики”; - відображення цих операцій в аналітичному обліку за кожним позикодавцем та строками погашення позики; - обліку курсових різниць наданих позик в іноземній валюті; - обліку позик за напрямками їх використання.
На відміну від договору позики, кредитні договори можуть укладатися підприємствами тільки з банком або кредитною організацією (кредитором). Позику може надавати будь-яка організація, а кредит - лише банк чи інша кредитна установа, що має ліцензії на такі операції, визначені чинним законодавством України. Правила видачі кредитів розробляються комерційними банками з урахуванням, а кредитні правовідносини виникають на основі укладеного двостороннього договору.
Рис. 2. Методика аудиторської перевірки довгострокових кредитів підприємства
Перевірка операцій з отримання і використання кредитів здійснюється за рахунком 50 “Довгострокові позики”. При цьому аудитору потрібно перевірити: - цільове використання кредиту; - своєчасність і повноту погашення кредиту; - законність віднесення нарахованих і сплачених процентів за кредити на відповідні рахунки затрат або джерела їх покриття; - достовірність залишків неповернених кредитів та забезпечення кредиту або наданих гарантій щодо покриття кредиту у разі його неповернення.
Аудитор повинен перевірити джерела покриття неповернених сум кредитів. На четвертому етапі перевірки аудитор з'ясовує законність відображення господарських операцій з довгострокових кредитів банків на рахунках бухгалтерського обліку. У результаті перевірки правильності відображення господарських операцій з обліку довгострокових кредитів банків аудитор визначає відхилення в обліковій політиці у відношенні законності ведення кредитних операцій, встановлює винних осіб та визначає суму збитків, що заподіяли винні особи. На останньому етапі аудитор перевіряє відповідність залишків на рахунку 50 "Довгострокові позики", у журналі №3, Головній книзі та балансі підприємства.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|