СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Зміст:

Мета: Поглибити знання студентів про природу та сутність індивідуально-психологічних властивостей людини, ознайомити з методиками визначення типу темпераменту.

1. Темперамент як характеристика динамічної сторони психіки.

2. Властивості нервової системи в темпераменті.

3. Типи темпераменту та їх психологічна характеристика.

4. Роль темпераменту в діяльності людини.

5. Характер як система як система найбільш стійких набутих рис особистості.

6. Структура характеру. Основні риси типового характеру.

7. Типології характеру.

8. Акцентуації характеру.

9. Формування характеру.

Письмові практичні завдання

1. На основі практикумів з психології скласти таблицю існуючих методик дослідження темпераменту та характеру, які на вашу думку, будуть необхідні Вам як майбутнім менеджерам.
2. Експериментально виявити властивості власного темпераменту на основі тесту-опитувальнику В.М.Русалова (Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяков Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Знання, 2006. – С. 122).
3. Дайте визначення понять: темперамент, динамічність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, характер, мотивація, акцентуація, типи акцентуації, здібності, успіх, спрямованість особистості, задатки, стиль діяльності, фактор часу, загальні, спеціальні, допоміжні здібності, обдарованість,

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. – М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО„МОДЕК”, 1996. – 446 с.

2. Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 394-423.

3. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров. – Самара: „БАХРАХ”, 1997. – 640 с.

4. Психология личности: Словарь-справочник / Под ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

5. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред.
Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 103-112.

6. Симонов П. В., Ершов П. М. Темперамент. Характер. Личность. – М.: Наука, 1984. – 161 с.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:

Вимоги до реферату

Реферат – короткий виклад змісту першоджерела (книги, статті, неопублікованих матеріалів) або результатів науково-дослідних робіт. У ньому повинні знайти відбиття рівень вивченості теми, бачення проблемних площин, уміння аналізувати й представляти різні погляди на проблему, формулювати висновки й пропозиції щодо можливого розв’язання проблеми, а також навички роботи з літературними джерелами. Реферат свідчить про інформаційну культуру, інтелектуальний рівень, креативність та творчий потенціал виконавця.

Обсяг реферату має становити від 8 до 12 сторінок формату А-4 (стандарт ВАК України).

Загальні вимоги до реферату: точність й об'єктивність у передачі інформації з літературного джерела, основної думки автора; повнота розкриття теми реферату; доступність й ясність викладення матеріалу; можливість скласти уявлення: а) про думку автора першоджерела щодо аналізованого питання; б) про думку автора реферату з цього самого питання.

Отже, реферат повинен містити й концепцію авторів літературних джерел і концепцію автора реферату.

Структурно реферат складається з таких частин:

1. План

2. Вступ. Обґрунтування теми (актуальність, теоретична й практична значимість). Мета й завдання роботи.

3. Огляд літературних джерел з аналізом і критичною оцінкою автора реферату (позитивні сторони й спірні погляди авторів аналізованих джерел).

4. Формулювання власного погляду на розглянуту проблему.

5. Висновки.

6. Література.

Реферат може містити додатки у вигляді анкет, схем, діаграм тощо. На розсуд автора в рефераті можуть бути розроблені окремі тематичні розділи, параграфи тощо, у яких аналізується відповідна література. Наразі кожний розділ має містити висновки та бути логічно пов’язаним із наступним розділом.

Загальні висновки наприкінці реферату є сумою висновків окремих розділів.

Список літератури, за якою підготовлено реферат, має істотне значення, оскільки відбиває ступінь розробленості теми в літературі.

Список літератури складають за одним із трьох принципів: 1) за алфавітом авторів або назв статей; 2) у хронологічному порядку; 3) у порядку цитування джерел.

Загальні правила бібліографічного опису передбачають необхідний мінімум відомостей, що дозволяє безпомилково відшукати книгу або статтю. Обов'язковими елементами опису є: прізвище автора, заголовок, підзаголовні дані, вихідні дані (місце видання, найменування друкарні, рік видання, сторінки).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: