ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Вікова і педагогічно психологіяX. Психологія навчання 31 1
Одним з напрямків, дуже поширених в сучасній теорії та практиці навчання, є проблемне навчання. Значущість проблемного навчання полягає в активізації творчої самостійності учнів. Витоки проблемного навчання можна бачити вже в евристичних бесідах Сократа. Він мав здатність створювати умови для народження мудрості, ведучи своїх учнів з допомогою запитань та логіки побудови бесіди до протиріччя та до необхідного висновку. Психологічно проблемне навчання спрямоване на розвиток мислення, а тому й здійснюється як процес розв'язування задач. Дослідники евристичних способів мислення (Ю.М. Кулюткін), з питань проблемних ситуацій у мисленні та навчанні (О.М. Матюшкін), проблемного навчання (І.Я. Лернер, В. Оконь та ін.) довели, що мислення у процесі розв'язання пошукових та дослідницького характеру задач інше, ніж у процесі розв'язання задач стандартного характеру. Суть проблемного навчання полягає у створенні особливих ситуацій у навчальному процесі, у яких учні виявляють суперечності між старим та новим, відомим та невідомим, даною і шуканою величиною, між умовами та вимогою. Саме в таких ситуаціях відбувається складна робота думки. У цьому процесі учень виявляє здивування, формулює гіпотезу, здогадку, приймає рішення, доводить, перевіряє правильність розв'язання, оцінює вибрані шляхи розв'язання. Таким чином, проблемне навчання розвиває творчі можливості, дослідницьке мислення у школярів. Як пише О.М.Матюшкін, поняття "задача" і "проблемна ситуація" принципові у проблемному навчанні, вони означають різні психологічні реальності. Про задачу О.М. Леонтьєв писав, що це - мета, задана в конкретних умовах. О.М. Матюшкін про задачу пише, що це таке інтелектуальне завдання, у процесі виконання якого учень повинен розкрити шукане відношення, властивість, величину, дію [8]. Проблемна ситуація, на відміну від задачі, включає три головні компоненти: а) необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба в новому невідомому відношенні, способі чи умові дії; б) невідоме, яке повинно бути розкритим у виникаючій проблемній ситуації; в) можливість учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов та відкритті невідомого. Проблемні ситуації відіграють суперечливу роль у навчанні, яка в одних умовах може сприяти виникненню стану емоційного піднесення, активності школяра, інтересу до навчання, адекватної оцінки учнем своїх інтелектуальних можливостей, а в інших - стану невдоволеності, негативного ставлення до навчання. Часто проблемна ситуація має дезорга-нізуючий вплив на теоретично непідготовленого учня і, навпаки, добре підготовленого учня вона захоплює, активізує та стимулює до пошуку. О.М. Матюшкін диференціює проблемні ситуації за критеріями: 1) структури дій, які потрібно виконати у процесі розв'язування проблеми; 2) рівня розвитку цих дій у людини, яка розв'язує проблему; 3) труднощів проблемної ситуації залежно від інтелектуальних можливостей [5]. Розроблені різні рівні проблемного навчання. Перший являє собою проблемний виклад матеріалу вчителем. Проблемним виклад вважається тоді, коли вчитель зіставляє різні точки зору, думки, їх боротьбу, а також показує наукове розуміння проблеми. Другий рівень полягає в тому, що вчитель дає проблему, також робить виклад різних суперечливих поглядів, підходів, а розв'язується проблема учнями під його впливом. Третій - вчитель ставить проблему, готує ґрунт для розв'язання та сприяє пошуку розв'язання проблеми. Сучасними модифікаціями проблемного навчання є монологічний, діалогічний, евристичний, дослідницький методи. Цю групу методів називають загальними методами як способами організації проблемного навчання у цілому. Другу групу методів складають так звані бінарні методи, які розглядаються як способи управління вчителя (повідомляючий, інструктивний, пояснювально-побуджуючий метод викладання), а по відношенню до учнів - виконавчий, репродуктивний, практичний, пошуковий методи. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|