Грами розвитку житлово-комунального господарства та благоуст-

рою населених пунктів; 6) культурно-мистецькі програми місцево-

го значення, в тому числі зоопарки загальнодержавного значення

комунальної власності; 7) програми підтримки кінематографії та

засобів масової інформації місцевого значення; 8) місцеві програ-

ми з розвитку фізичної культури і спорту; 9) типове проектування,

реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значен-

ня; 10) транспорт, дорожнє господарство; 11) заходи з організації

рятування на водах; 12) обслуговування місцевого боргу; 13) про-

грами природоохоронних заходів місцевого значення; 14) управ-

ління комунальним майном; 15) регулювання земельних відносин;

16) заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру в межах повнова-

жень, установлених законом; 17) заходи та роботи з мобілізаційної

підготовки місцевого значення; 18) проведення місцевих виборів

у випадках, передбачених законом, та республіканських Автоном-

ної Республіки Крим і місцевих референдумів; 19) членські внески

до асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних

об'єднань; 20) підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад;

21) інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень,

4 3 4

Гпава 11. Повноваження органів місцевого самоврядування

в бюджетно-фінансовій сфері

$атверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, від-

повідною місцевою радою згідно із законом.

= = = = = = §3. Місцеві податки і збори

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні гро-

мади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними

органи місцевого самоврядування згідно із законом установлюють

місцеві податки і збори. У Законі України «Про місцеве самовря-

дування в Україні» це повноваження сформульовано по-іншому й

закріплюється те, що органи місцевого самоврядування відповідно

до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і

Збори (ст. 69).

У ст. 10 Податкового кодексу України встановлено:

- місцеві податки: а) податок на нерухоме майно, відмінне від

земельної ділянки; б) єдиний податок;

- місцеві збори: а) збір за провадження деяких видів підприєм-

ницької діяльності; б) збір за місця для паркування транспортних

засобів; в) туристичний збір.

Місцеві податки і збори поділяються умовно на дві групи:

обов'язкові та факультативні. Обов'язково місцеві ради вста-

новлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної

ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів під-

приємницької діяльності. Факультативно, тобто в межах повно-

важень, визначених чинним законодавством, вирішують питання

щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних

засобів, туристичного збору. Установлення місцевих податків та

зборів, не передбачених Податковим кодексом України, заборо-

няється.

Місцеві податки та збори, що встановлені рішеннями сільських,

селищних і міських рад у межах їх повноважень, є обов'язковими

до сплати на території відповідних територіальних громад.

У ході прийняття рішення про встановлення місцевих податків та

зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник по-

датків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові

елементи, визначені ст. 7 Податкового кодексу України.

4 3 5

Муніципальне право України

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної діпянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі

нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

Не є об'єктом оподаткування: а) об'єкти житлової нерухомості,

які перебувають у власності держави або територіальних громад

(їх спільній власності); б) об'єкти житлової нерухомості, які розта-

шовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відсе-

лення, визначені законом; в) будівлі дитячих будинків сімейного

типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого

об'єкта на одного платника податку; ґ) об'єкти житлової нерухо-

мості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у

яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного тако-

го об'єкта на сім'ю; д) гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової не-

рухомості. Для фізичної особи - платника податку - база оподат-

кування зменшується: а) для квартири - на 120 кв. метрів; б) для

житлового будинку — на 250 кв. метрів.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або

міською радою в розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта

житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. мет-

рів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує

500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсо-

ток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на

1 січня звітного (податкового) року;

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів,

та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. мет-

рів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної за-

робітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податко-

Вого) року.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному

року. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта опо-

даткування і зараховується до відповідного бюджету. Податкове

зобов'язання за звітний рік із податку сплачується: а) фізичними

особами - протягом 60 днів із дня вручення податкового повідом-

лення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками

4 3 6

Гпава 11. Повноваження органів місцевого самоврядування

в бюджетно-фінансовій сфері

щокварталу до ЗО числа місяця, що наступає за звітним кварталом,

які відображаються в річній податковій декларації.

Збір за місця для паркування транспортних засобів. Платни-

ками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представниц-

тва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської,

селищної або міської ради організовують та провадять діяльність

із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках

для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішен-

ням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для

забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних

дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а

також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх

частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за

винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного

паркування транспортних засобів, передбачених ст. ЗО Закону Ук-

раїни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для

паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркін-

гів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів

місцевого бюджету. Ставки збору встановлюються за кожний день

провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних

засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної

для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03

до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої зако-

ном на 1 січня податкового (звітного) року.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи

та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які от-

римують у встановленому порядку торгові патенти та провадять

такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у

пунктах продажу товарів; б) діяльність із надання платних побуто-

вих послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів Украї-

ни; в) торгівля валютними цінностями в пунктах обміну іноземної

валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних

грошових лотерей). Ставка збору за провадження торговельної

діяльності та діяльності з надання платних послуг установлюється

4 3 7

Муніципальне право України

сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на кален-

дарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної

плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі

- мінімальна заробітна плата), з урахуванням місцезнаходження

пункту продажу товарів та їх асортименту, пункту з надання плат-

них послуг та їх виду.

Туристичний збір. Платниками збору є громадяни України, іно-

земці, а також особи без громадянства, які прибувають на тери-

торію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення

сільської, селищної та міської ради про встановлення туристично-

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: