ІV. Повідомлення теми уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням презентації «Аплікація»

Для того щоб оздобити одяг, побутові речі, люди з давніх-давен виконували а плікації. (ст..32)Аплікація (від лат. Накладання, приєднання) – це вид декоративно ужиткового мистецтва, в якому художні зображення виконують за допомогою закріплення деталей малюнка на основу. Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали предмети домашнього вжитку, одяг, взуття, упряж й житло візерунками зі шматочків шкіри, хутра, повсті, берести.

Основним матеріалом для виготовлення аплікації в давнину були шкіра тварин і вовна. Пізніше для оздоблення почали використовувати різні тканини (вовну, шовк, оксамит), хутро, шнури, тасьму, бісер, лелітки (блискучі кружальця). Кравці та ткачі виготовляли смуги тканих, вишитих орнаментів, які нашивали на одяг. Яскравими аплікаціями з оксамиту, сукна та шкіри оздоблювали шатра, господарський інвентар.

Види аплікацій, її застосування

Існують такі види аплікації:

• предметна, сюжетна;

• одноколірна, багатокольорова;

• декоративна (орнаментальна);

• пласка, об’ємна;

• абстрактна;

• силуетна тощо.

Предметна аплікація — це зображення окремих предметів.

Сюжетна аплікація відображає події, явища, складається з декількох різних фігур.

Декоративну аплікацію можна складати з геометричних і рослинних елементів та візерунків народного орнаменту.

Пласку аплікацію виконують вирізуванням деталей із тканини, шкіри та інших матеріалів і нашиванням або наклеюванням на основу.

В об’ємній аплікації пришивають чи приклеюють на основу тільки частини окремих елементів. Крім того, об’ємну аплікацію виготовляють, підкладаючи під деталі аплікації вату, синтепон, ватин, шматочки байки, фланелі тощо.

Абстрактна аплікація передбачає спрощене зображення загальної картини, позбавленої конкретності.

Силуетна аплікація полягає в зображенні певних силуетів людей, тварин, птахів, рослин, предметів.

Аплікації можуть бути простими і складними, тобто складатись із декількох або багатьох елементів.

Аплікація може бути одношарова або багатошарова. В одношаровій аплікації зображення предметів та їх деталей нашивають або наклеюють на основу в один шар. Багатошарову аплікацію виконують нашиванням або наклеюванням на фон зображень предметів та їх деталей у два-три шари.

Сьогодні аплікацією прикрашають найрізноманітніші за призначенням вироби: одяг, речі для дому та відпочинку. Часто застосовують аплікацію і при оформленні інтер’єру.

Технікою аплікації можна виготовити безліч виробів із різноманітних матеріалів. Тканиною, мереживом, стрічками оздоблюють панно, штори, ковдри, скатертини, покривала, сумки, одяг, меблі тощо.

Аплікацією можна оздобити вироби зі шкіри: сумки, гаманці, скриньки,

обкладинки, ремені, прикраси тощо.

Для оздоблення предметів домашнього вжитку використовують папір, ґудзики, намистинки, бісер, природний матеріал.

Залежно від матеріалу, з якого виготовлено виріб, конструкції виробу, умов його використання застосовують різні види з’єднань. Найбільш поширеними видами є склеювання, зшивання, зв’язування, з’єднання за допомогою цвяхів, шурупів, заклепок, зварювання та інші. Склеюють деталі із паперу, картону, деревини, шкіри, тканини, гуми за допомогою різних спеціальних клеїв. Цвяхами скріплюють дерев’яні деталі. Для з’єднання тканин та волокнистих матеріалів найчастіше використовують зшивання нитками. Ниткові шви виконують однією або декількома строчками. Строчки складаються із ряду стібків. Ручні стібки виконують за допомогою ручних голок, а машинні – на швейних машинах. Нитковий спосіб з’єднання не перешкоджає виробу згинатися, розтягуватися певною мірою. Стібки ниткових швів можуть мати різну довжину і форму. Назва більшості швів походить від способу виконання стібків, або від їхнього зовнішнього вигляду.

Шов – це неперервний ряд стібків на тканині.

Стібок – це частина шва між двома проколами голки. (ст..86)

Шов«уперед голкою»належить до найпростішого з вишивальних швів.

Шов «уперед голкою»

Графічне зображення

Існують певні вимоги до шва:

- стібки мають бути однакової довжини;

- з обох боків тканини шов має виглядати однаково (пунктир).

Учитель зображує шов на дошці, а учні записують в зошит.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: