20 страница

Право на такий захист передбачалося ч. 2 ст. 48 Закону «Про
власність», згідно з якою «власник може вимагати усунення
будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були по-
єднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим
збитків». Фактично наведені положення якраз і містять елементи,
притаманні негаторному позову. Однак до переваг ст. 48 Закону
«Про власність» можна віднести надання власнику права вимагати
також відшкодування збитків, чого не було в ЦК.

Отже, негаторний позов пред’являється у випадках, коли власник
має свою річ у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно
її використовувати або розпоряджатись нею. Характерною особливістю
цього позову, як правило, є також відсутність спорів з приводу належ-
ності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Позивачем даного позову може бути власник або титульний во-
лоділець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює
здійснення повноважень користування або розпорядження, а від-
повідачем — лише особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні
його законного права користування чи розпорядження річчю.

Позов про виключення майна з опису (звільнення майна від
арешту) подається тоді, коли до опису помилково включене майно
власника, який непричетний до вчинення такої юридичної дії.

За чинним законодавством накладення арешту на майно за-
стосовується як спосіб забезпечення цивільного позову, можливої
конфіскації майна у зв’язку зі скоєнням злочину, в порядку вжиття
заходів до охорони спадкового майна.

Позивачами за таким позовом є особи, які вважають, що описане
майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду
з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане
майно і про виключення цього майна з опису. Потреба у поданні
такого позову виникає тому, що накладення арешту на майно та
включення його до опису супроводжується встановленням об-
межень у його правовому режимі і може призвести до звернення
стягнення на нього, конфіскації тощо.

Розглядаючи такі справи важливо враховувати як загальні
положення матеріального права про власність і її захист, так і ті
положення, які регулюють відносини спільної власності.

Позов про визнання права власності є спеціальним або допо-
міжним речово-правовим засобом захисту права власності. Власник
майна може пред’явити позов про визнання його прав власності,
якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а
також у разі втрати ним правовстановлюючого документа (ст. 392
ЦК України).

Визнання права власності на майно необхідне позивачеві тоді,
коли в інших осіб виникають сумніви у приналежності йому цьо-
го майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого
права власності у зв’язку з наявністю таких сумнівів чи втратою
належних правовстановлюючих документів на жилий будинок,
автомашину, тощо.

Отже, позивачем позову про визнання права власності (суб’єктом
вимог про визнання права власності) може бути будь-яка особа
(фізична, юридична, держава, територіальна громада), яка вважає
себе власником (суб’єктом права повного господарського відання
або права оперативного управління) певного майна, однак не може
належним чином реалізувати свої правомочності у зв’язку з наяв-
ністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на
це майно третіх осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні
документи. Відповідно відповідачем за даним позовом (суб’єктом
обов’язку визнати право власності позивача) може бути будь-яка
особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу або не
визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння
користування і розпорядження таким майном, або має власний
інтерес у межах існуючих правовідносин.

Як свідчить аналіз чинного законодавства, практики його за-
стосування, вимоги про визнання права власності (права повного
господарського відання, оперативного управління) мають складну
юридичну природу, а відтак можуть: бути предметом самостійного
позову; поєднуватися з позовами про визнання угод недійсними,
позовами, що випливають із зобов’язальних правовідносин, які
повинні вважатися основними, а вимоги про визнання права влас-
ності - додатковими.

Таким чином, позов про визнання права власності не варто ото-
тожнювати з віндикаційним чи негаторним позовом. Він може бути
самостійним або додатковим (супутнім) позовом до іншого речового
позову. Більше того, вимоги про визнання права власності можуть
супроводжувати спори між особами, пов’язаних між собою пев-
ними зобов’язальними та іншими правовідносинами.

Для ознайомлення з зобов’язально-правовими та спеціальними
засобами захисту права власності необхідно звертатися до норм, які
регулюють той чи інший вид зобов’язань, чи іншого відповідного
правового інституту.

Для вивчення дискусійних питань захисту права власності необ-
хідно ознайомитися з наступними монографічними дослідженнями:
(Скворцов О. Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной практике. -
М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998; ИвановаН. Р. Защи-
та права собственности в арбитражном суде. Комментарий арбитраж-
ной практики. - М.: Инфра-М, 1999; Дзера І. О. Цивільно-правові
засоби захисту права власності в Україні. - К: Юрінком Інтер, 2001
та ін.). Цінні вказівки щодо практики застосування чинного законо-
давства містяться в наступних постановах Пленуму Верховного Суду
України: від 22 грудня 1995 р. № 20 (з наступними змінами) «Про
судову практику у справах за позовами про захист права приватної
власності», від 4 жовтня 1991 р. № 7 (з наступними змінами) «Про
практику застосування судами законодавства, що регулює право
приватної власності громадян на жилий будинок», від 27 серпня
1976 р. (з наступними змінами) «Про судову практику в справах
про виключення майна з опису», від 28 квітня 1978 р. «Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними».

Завдання

Завдання № 1

А. у 2004 році придбав автомобіль ВАЗ 21073 за 25,000 грн. За
період експлуатації він обладнав машину сигналізацією вартістю
1,000 грн., здійснив антикорозійну обробку кузова (1,500 грн.) та
зробив капітальний ремонт двигуна за 2,500 грн. У 2006 році при
огляді автомобіля працівником ДАІ з’ясувалось, що 4 цифри на номері
кузова перебиті, а сам автомобіль викрадений у 2003 році та проданий
за підробленим договором доручення Б.

Через деякій час Б. продав автомобіль В., В. продав його Г., а Г., у
свою чергу, продав його А. Таким чином, А. є четвертим набувачем ма-
шини. Автомобіль у А. був вилучений та повернутий власнику.

Як слід вирішити справу? Яким чином А. може захистити свої
інтереси?

Завдання № 2

У 2005 р. Київською міською радою було прийнято рішення про
здійснення надбудови мансардного поверху в багатоквартирному
будинку.

Мешканці цього будинку негайно подали позов до суду про скасу-
вання рішення Київської міської ради як незаконного, адже останнє
було прийнято без погодження з мешканцями будинку.

Суд позов відхилив, зазначивши, що згоди мешканців на здійснення
надбудови не потрібно, оскільки проект надбудови був узгоджений у
всіх необхідних інстанціях і проведення таких робіт не загрожуватиме
ні життю та здоров’ю мешканців, ні цілісності їхнього майна.

Крім того, суд відзначив, що одержання згоди було б необхідно
тільки у випадку, коли б власники квартир у багатоквартирному бу-
динку створили об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
(кондомініум).

Дайте юридичну оцінку рішенню суду. Яким мало б бути
рішення, якщо буде встановлено, що згода усіх власників привати-
зованих квартир була отримана, а згода наймачів квартир була
відсутня?

Завдання Л? З

Н. випадково загубила коштовне намисто, виготовлене для неї за
спеціальними ескізами фірмою «Гранд».

Через певний час вона випадково помітила намисто на своїй зна-
йомій О. Остання розповіла, що нещодавно придбала прикрасу «з рук»

у знайомого ювеліра, який, в свою чергу, придбав його на стихійному
ринку.

Чи маєН. підстави для витребування намиста?

Завдання № 4

Білецький звернувся з позовом до Кондратенко про визнання не-
дійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання за ним
права власності на половину будинку і на половину грошового вкладу,
посилаючись на те, що він і спадкодавиця Колосова разом вели спільне
господарство, він за свої кошти капітально відремонтував будинок, по-
будував сарай. Однак після смерті Колосової відповідачка Кондратенко
(сестра Колосової) успадкувала все майно і тим самим позбавила його
права власності на половину будинку і на половину внесків, тобто на
майно, яке було набуто за спільні кошти.

Як слід вирішити справу?

Завдання № 5

У січні 2004 року Литвиненко придбав у Бовкуна трикімнатну
квартиру, яка належала останньому на підставі свідоцтва про право
власності на житло. Коли Литвиненко через деякий час вирішив про-
дати цю квартиру він виявив, що Бовкун залишається зареєстрованим
у його квартирі. Бовкун відмовився виписуватися з квартири і Литви-
ненко вирішив звернутися з позовом до суду.

З яким позовом може звернутися Л.?

Як слід вирішити справу?

Тести

1. Основні речово-правові засоби захисту — це:

а) віндикаційний позов, негаторний позов;

б) віндикаційний позов, негаторний позов, позов про визнання
права власності;

в) віндикаційний позов, негаторний позов, позов про визнання
права власності, позов про виключення майна з опису;

г) віндикаційний позов, негаторний позов, позов про визнання пра-
ва власності, позов про виключення майна з опису, позови про захист
прав співвласника.

2. Віндикаційний позов - це:

а) позов про повернення речей з чужого недобросовісного воло-
діння;

б) позов про витребування майна з чужого незаконного воло-
діння;

в) позов повернення майна законному власнику;

г) позов про переведення права власності на законного власника.

3. Негаторний позов - це:

а) позов власника про витребування майна з чужого незаконного
володіння;

б) позов про повернення майна законному власнику;

в) позов про переведення права власності на законного власника;

г) позов власника про усунення перешкод у здійсненні ним права
користування та розпорядження своїм майном.

4. Власник має право витребовувати майно від добросовісного
набувача у разі якщо майно:

а) було загублене власником, було викрадене у власника, вибуло з
володіння власника або особи якій він передав майно у володіння, не
з їхньої волі іншим шляхом;

б) було загублене власником або особою, якій він передав майно у
володіння, було викрадене у власника, вибуло з володіння власника
незаконним шляхом;

в) було загублене власником або особою, якій він передав майно
у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав
майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи якій він
передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом;

г) було загублене власником або особою, якій він передав майно
у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав
майно у володіння, вибуло з володіння власника, не з його волі іншим
шляхом.

5. Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути
витребувані від:

а) недобросовісного набувача;

б) добросовісного набувача;

в) титульного володільця;

г) без титульного володільця.

6. Засоби захисту права власності та інших речових прав поді-
ляються на:

а) речово-правові, добросовісні, недобросовісні;

б) зобов’язально-правові, недобросовісні;

в) добросовісні, недобросовісні;

г) речово-правові, зобов’язально-правові.

7. Речові права на чуже майно захищаються в судовому порядку:

а) речово-правовими способами захисту;

б) зобов’язально-правовими способами захисту;

в) особливими способами захисту;

г) інше.

Контрольні питання

1. Наведіть поняття та основні цивільно-правові способи захисту
права власності.

2. Проаналізуйте порядок витребування майна з чужого незакон-
ного володіння (віндикаційний позов).

3. В чому полягає захист прав власника від порушень, не поєднаних
з позбавленням володіння (негаторний позов)?

4. Наведіть основні правила, передбачені ЦК України, щодо захисту
прав володільця, який не є власником.

5. Проаналізуйте поняття та умови позову про виключення майна
з опису (звільнення майна з-під арешту).

6. Розкрийте поняття та предмет позову про визнання права влас-
ності.

7. Які умови відповідальності державних органів за видання актів,
які порушують права власників?

8. Які особливості відповідальності за неправомірне втручання у
здійснення власниками своїх повноважень?

ТЕМА 26: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН,

ПОВ’ЯЗАНИХ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ ТА ЇХ
ВИРОБНИКІВ

Питання для обговорення

1. Інтелектуальна діяльність та її місце у соціально-економіч-
ному розвитку суспільства.

2. Поняття права інтелектуальної власності. Співвідношення
права інтелектуальної власності та права власності.

3. Джерела правового регулювання відносин, пов’язаних з
інтелектуальною діяльністю та індивідуалізацією товарів та їх
виробників.

4. Об’єкти права інтелектуальної власності.

5. Первісні та похідні суб’єкти права інтелектуальної власності.

6. Зміст права інтелектуальної власності. Строк чинності прав
інтелектуальної власності.

7. Система права інтелектуальної власності. Авторське та па-
тентне право: спільне і відмінне у цивільно-правовому регулюванні
відносин, пов’язаних з творчою діяльністю.

8. Захист права інтелектуальної власності судом.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України від 28 червня 1996р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами
і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -
2003. - № 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -
2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. //
Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122; з
наступними змінами і доповненнями.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. -

2001. - № 25-26. - Ст. 131; з наступними змінами і доповненнями.

Закон УРСР «Про власність в Українській РСР» від 7 лютого 1991 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. - 1991.-N914.- Ст. 249.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 48. - Ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.

19. Зам. 61

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»
від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 1. - Ст. 1;
з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15
грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 36;
з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»// Відомості Верховної Ради. -
1993. - № 21. - Ст. 218 у редакції Закону України від 17 січня 2002 р. // Офіційний
вісник України. - 2002. - № 7. - Ст. 278; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 23 червня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості
Верховної Ради. - 1994. - № 7. - Ст. 32 у редакції Закону України від 1 червня
2000 р. Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 8. - Ст. 37; з наступними змінами і
доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня

1993 р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 7. - Ст. 34; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р. // Відомості
Верховної Ради України. — 2000. — № 6. - Ст. 37; з наступними змінами і
доповненнями.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -1996 р. - № 36. - Ст. 164; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від
5 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради. -1998. - № 8. - Ст. 28; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»
від 7 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 52. - Ст. 312;
з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної
Ради України. - 1998. - № 22. - Ст. 114; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»
від 16 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 27-28. -
Ст. 181; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і
фонограм» від 23 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. -
№ 5-6. - Ст. 46; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань
інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради.
-2001.-№8. -Ст. 37.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної
власності» від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 23. - Ст. 117.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від
11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 43. - Ст. 214; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів
господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для
лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України.

- 2002. - № 7. - Ст. 276; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. // Відомості
Верховної Ради. - 2003. - № 35. - Ст. 271.

Указ Президента України «Про затвердження Тимчасового положення про
правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій
в Україні» від 18 вересня 1992 р. - С. 212-215 // Інтелектуальна власність в Україні:
правові засади та практика. - Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоць-
кого. - Т. 3: Промислова власність. - К.: Ін Юре, 1999. - 656 с.

Указ Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності
в Україні» від 27 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 5 травня 2001. - № 79.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення у складі Міністерства освіти
і науки Державного департаменту інтелектуальної власності» від 4 квітня 2000 р.
№ 601 //Офіційний вісник України. - 2000. - № 14. - Ст. 568.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
Державний департамент інтелектуальної власності» від 20 червня 2000 р. № 997 //
Офіційний вісник України. - 2000. - № 25. - Ст. 1060.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди
(роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм
та порядок їх виплати» від 18 січня 2003 р., № 71 // Офіційний вісник України.

- 2003. - № 4. - Ст. 129.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок
винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» 18
січня 2003 р., № 72 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст. 129.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про мінімальні ставки авторської
винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада 1994 р.
№ 784 // Збірник постанов Уряду України. - 1995. - № 2. - Ст. 33.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського
права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27 грудня 2001 р. № 1756//
Офіційний вісник України. - 2001. - № 52. - Ст. 2369.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної
власності» від 22 травня 2001 р. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 7.

Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10 червня
2004 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом прав
інтелектуальної власності» // Юридическая практика. - 2004. - № 26.

Парижская конвенция об охране промышленной собственности от 20 марта
1883 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ.
ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький акт
від 24 липня 1971 р., змінений 2 жовтня 1979 р.//Інтелектуальна власність в Україні:
правові засади та практика. - Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоць-
кого. -Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Ін Юре, 1999. -С. 186-224.

Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апреля
1891 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ.
ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення
походження виробів від 14 квітня 1891 р. // Збірка вибраних міжнародних
матеріалів. - К., 1999.

Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р. // Інтелектуальна власність
в Україні: правові засади та практика. - Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред.

О. Д. Святоцького. - Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Ін Юре, 1999.
-С. 243-262.

Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження товарів та їх
міжнародну реєстрацію від 31 жовтня 1958 р. // Збірка вибраних міжнародних
матеріалів. - К., 1999.

Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм
і організацій ефірного мовлення. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 2. -
С. 71-75.

Конвенция об учреждении Всемирной организации интеллектуальной
собственности от 14 июля 1967 г. // Интеллектуальная собственность: нормативно-
правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре,
1999.

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного
відтворення їх фонограм 1971 р. //Авторське право і суміжні права. Законодавство
та судова практика. -36. нормат. актів. - К.: Юрінком Інтер, 2003. -С. 171-174.

Договір про закони з товарних знаків 1994 р. // Збірник нормативних актів з
питань промислової власності / За ред. В. Л. Петрова, В. О. Жарова. - К.: Вища
школа, 1999. - С. 441 -465.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІРЗ). //
Інтелектуальна власність. - 1999. -№5,6,7.

Література

Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности.
Торговые аспекты. - К.: Ин Юре, 2000. - 164 с.

Антимонов Б. С., Флейшниц Е. А. Авторское право. - М., 1957.

Антимонов Б. С., Флейшниц Е. А. Изобретательское право. - М., 1960.

Богуславский М. М. Вопросы авторского права в международных отношениях. -
М.: Наука, 1973.-336 с.

Богуславский М. М. Патентные вопросы в международных отношениях. - М.,
1962.

Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собствен-
ность. - СПб.: Питер, 2001. - 414 с.

Бромберг Г. В. Интеллектуальная собственность. Основной курс: Учебное
пособие. - М.: Приор-издат, 2004. - 464с.

Гаврилов Э. П. Советское авторское право: Основные положения, тенденции
развития. - М.: Наука, 1984. - 222 с.

Горленко С. А. Правовая охрана наименований мест происхождения товаров.
3-є изд. - М.: Информ. изд-й центр Роспатента, 2001. - 131 с.

Гражданское право: В 2 т. Т. I: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е
изд.-М.: БЕК, 2002.-816 с.

Гражданское право: Учеб.: В 3 т. Т. 3. - 4-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред.
А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. - М.: ТК Велби, Проспект, 2004. - 784 с.

Дахно І. I. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. - Київ: Либідь,

2002. - 200 с.

Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодифика-
ции. Сборник статей. - М.: Статут, 2003. -416 с.

Дюма Ролан. Литературная и художественная собственность. - М., 1993.
Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки.

- 36. документів, матеріалів, статей / За заг. ред. О. Д. Святоцького. - К.: Ін Юре,

2003. -368 с.

Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: 36. Наук,
статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. - 424 с.

Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права).
Учебник. - М.: НОРМА, 2000. - 480 с.

Кодифікація приватного(цивільного)праваУкраїни./Заред. проф. А. С. Довгер-
та. - К.: Укр. центр прав, студій, 2000. - 336 с.

Кохановська О. В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин:
Монографія. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - 212 с.

Крайнев П. П., РаботяговаЛ. І., Дятлик 1.1. Патентування винаходів в Україні / За
ред. П. П. Крайнева: Монографія. — К.: Ін Юре, 2000. - 340 с.

Кукрус А. Ю., КойтельХ. Охрана промышленной собственности/Аналитический
обзор. - Таллин, 1980. - 145 с.

Макода В. Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. - К.: УАБ, 2000.
-172 с.

Матвеев Ю. Г. Международная охрана авторских прав. - М., 1987.

Мельник О. М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в
України. - Харків, 2002. - 362 с.

Мусіяка В. Л. Авторские договоры. - К., 1988.

Мэггс П. Б., Сергеев А. П. Интеллектуальная собственность - М., Юристъ, 2001.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід.
ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер,

2005. -Т. 1.-832 с.;Т. 2.- 1088 с. Основи інтелектуальної власності. - К.: Ін Юре, 1999. - 578 с.

Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. пособие / Под ред. С. А. Смир-
нова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 352 с.

Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті. - К.: Школа, 2004. ~ 144 с.

Пиленко А. А. Право изобретателя. - М.: Статут, 2001. - 688 с. («Классика
российской цивилистики»).

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України. -
К.: Юрінком Інтер, 1998. - 336 с.

Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-є. - М.: Статут,
2001. - 353 с. («Классика российской цивилистики»).

Право інтелектуальної власності. Академ, курс: Підручник для студентів вищих
навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. - 2-ге вид., переробл.
та допов. - К.: Ін Юре, 2004. - 672 с.

Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: 36. наук,
статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. - 548 с.

Раевич С. И. Исключительные права. Право на товарные знаки, промышленные
образцы, изобретения, авторское право. - Л., 1926. - 137 с.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации.
Учебник. 2-е изд. - М.: Проспект, 2001. - 752 с.

Серебровский В. И. Вопросы советского авторского права. - М.: Изд-во АН
СССР, 1956.-284 с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва,
А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер,

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: