34 страница

г) одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (плат-
никові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього
зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі
певної грошової суми.

2. В якій формі може надаватися рента:

а) у грошовій формі;

б) шляхом передання речей, виконання робіт, надання послуг;

в) лише в грошовій формі.

3. В разі порушення договору платником ренти:

а) договір підлягає розірванню, а майно, передане платнику ренти
під забезпечення ренти, поверненню отримувачу ренти;

б) стягуїоться заподіяні цим збитки;

в) настають наслідки, передбачені в п. а), якщо це прямо передба-
чено договором ренти;

г) інше.

472

4. Як співвідносяться між собою договір ренти і договір довічного
утримання (догляду)?

а) ці договори є самостійними видами договорів;

б) ці договори співвідносяться між собою як ціле (загальне) та
частина (особливе); тобто, договір довічного утримання (догляду) є
підвидом ренти;

в) інше.

5. Алеаторний характер договору довічного утримання (до-
гляду) полягає в тому, що:

а) сторони цього договору повинні довіряти один одному;

б) довічне утримання (догляд) надається особисто набувачем
майна;

в) довічне утримання (догляд) надається лише протягом життя від-
чужувача, а тому неможливо наперед визначити загальну суму такого
утримання, оскільки останнє поставлено в залежність від випадкової
обставини (смерті відчужувача);

г) інше.

6. Договір довічного утримання (догляду):

а) може укладатися як в усній так і в письмовій формі;

б) укладається виключно в письмовій формі;

в) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному по-
свідченню;

г) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному по-
свідченню і державній реєстрації.

7. Набувач стає власником майна переданого йому за договором
довічного утримання:

а) після досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору;

б) після підписання договору якщо інше не встановлено договором
або законом;

в) з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором
або законом;

г) з моменту виконання набувачем всіх обов’язків передбачених
договором.

8. Договір довічного утримання припиняється за рішенням
суду:

а) на вимогу набувача;

б) на вимогу відчужувача;

в) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був
укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем
своїх обов’язків, незалежно від його вини;

г) за угодою сторін.

9. У разі смерті набувача за договором довічного утримання:

а) обов’язки набувача переходять до тих спадкоємців, до яких пере-
йшло право на майно, що було передане відчужувачем;

б) обов’язки набувача не переходять до тих спадкоємців, до яких
перейшло право на майно, що було передане відчужувачем;

в) обов’язки набувача переходять до тих спадкоємців, до яких не
перейшло право на майно, що було передане відчужувачем.

г) договір довічного утримання припиняється.

10. Матеріальне забезпечення повинно надаватися відчужувачу
набувачем:

а) щорічно;

б) щомісячно;

в)одноразово;

г) щоквартально.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття та ознаки договору довічного утри-
мання (догляду).

2. Проаналізуйте положення законодавства щодо форми договору
довічного утримання (догляду).

3. Які вимоги пред’являються щодо сторін договору довічного
утримання (догляду)?

4. Що може виступати предметом договору довічного утримання
(догляду)?

5. Розкрийте права та обов’язки сторін за договором довічного
утримання (догляду).

6. Які правила передбачено ЦК У країни щодо способів забезпечення
виконання договору довічного утримання (догляду)?

7. В чому полягають особливості припинення договору довічного
утримання (догляду)?

ТЕМА 40: ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ)

Питання для обговорення

1. Поняття та загальна характеристика договору майнового
найму (оренди).

2. Елементи договору майнового найму (оренди).

3. Форма договору майнового найму (оренди).

4. Строк договору майнового найму (оренди).

5. Права та обов’язки наймодавця за договором майнового най-
му (оренди).

6. Права та обов’язки наймача за договором майнового найму
(оренди).

7. Припинення договору майнового найму (оренди).

8. Право орендаря на укладення договору оренди на новий строк
після закінчення строку оренди.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Голос України. - 2003. - № 47-
48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Література

Брагинский М.И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая. Договоры

о передаче имущества. - М.: Статут, 2000.

Гражданское право; учебник / Под ред. А. Г. Калпина и А. И. Масляева. - М.,
1997.

Гражданское право. Учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. Т. 1-3. -
М.: ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2001. - 632 с.

Гражданское право: учебник / Под ред. Е. А. Суханова. - М., 1998. - Т. 1, 2.

Зобов’язальне право /За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер. - 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М.: Госюриздат, 1975. - 880 с.

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник.-К.: Юрінком
Інтер, 1999.-С. 189-200.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. -Т. 1,2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та

Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1, 2.

Методичні вказівки

Договір найму (оренди) — це цивільно-правовий договір, за
яким наймодавець передає або зобов’язується передати найма-
чеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК
України).

З точки зору загальної характеристики цивільно-правових дого-
ворів договір найму (оренди) є двостороннім, консенсуальним або
реальним, оплатним договором. Договір найму (оренди) є двосто-
роннім, оскільки кожна зі сторін цього договору (наймодавець та
наймач) несе обов’язки на користь іншої сторони. Договір найму
може бути укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за
істотними умовами (консенсуальний договір) або з моменту фак-
тичної передачі речі. Договір найму (оренди) є оплатним, оскільки
наймодавець за виконання своїх обов’язків з передачі майна у ко-
ристування наймачу повинен отримати від останнього зустрічне
надання у вигляді внесення орендної плати.

Сторонами договору найму (оренди) є наймодавець (орендода-
вець) та наймач (орендар). За загальним правилом наймодавцями
можуть виступати будь-які особи: фізичні, юридичні особи, держа-
ва, адміністративно-територіальні утворення тощо. Наймодавцем
речі за договором оренди може бути її власник або особа, якій нале-
жать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповно-
важена на укладення договору найму (ч. 2 ст. 761 ЦК України).

Об’єктом договору найму (оренди) можуть бути річ, яка визна-
чена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний виг-
ляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також
майнові права (ст. 760 ЦК України). Предметом договору найму
можуть бути майнові права.

ЦК України визначає, що договір найму укладається на строк,
встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України), але при цьому
допускається і укладення договору найму без вказівки в ньому стро-
ку оренди майна. В такому випадку договір найму буде вважатися
укладеним на невизначений строк. Правові наслідки укладення
договору найму без вказівки строку полягають в тому, що кожна
зі сторін такого договору може відмовитися від нього у будь-який
час, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць, а
у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

До основних умов договору, що передбачають обов’язки наймо-
давця, звичайно відносять умови про майно (об’єкт оренди) та про по-
рядок і строки передачі його наймачеві. Коло обов’язків наймодавця
належить від того, чи є договір найму реальним чи консенсуальним
правочином. Основним обов’язком наймодавця у консенсуальному
договорі найму є обов’язок передати наймачеві майно у користу-
вання негайно або у строк, встановлений договором найму. В разі
невиконання зазначеного обов’язку наймодавцем наймач має право
вимагати від наймодавця передачі майна та відшкодування збитків,
завданих затримкою. Незалежно від того, чи є договір найму реаль-
ним або консенсуальним, наймодавець зобов’язаний передати річ
наймачеві у стані та у комплекті, що відповідають умовам договору
найму та призначенню речі. До того ж, наймодавець зобов’язаний
попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які
йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я,
майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої
речі під час користування нею.

Обов’язки наймодавця не вичерпуються періодом передачі
речі наймачеві. Ряд обов’язків ЦК покладає на нього і в період дії
договору найму. Так, наймодавець зобов’язаний за свій рахунок
проводити капітальний ремонт речі, переданої у найом. Зазначене
правило є диспозитивним; сторони в договорі можуть покласти
обов’язок проведення капітального ремонту речі на наймача.

Виходячи із положень нового ЦК України, можна виділити три
основні обов’язки наймача, що випливають із договору Оренди. По-
перше, наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її
призначення або умов договору. В процесі користування річчю наймач
зобов ’язаний утримувати її у належному стані та проводити за свій ра-
хунок поточний ремонт речі, якщо інше не встановлене в договорі.

Другий основний обов’язок наймача полягає у своєчасному вне-
сенні плати за користування майном, розмір якої встановлюється
договором найму. Третім основним обов’язком наймача є обов’язок
повернути річ після закінчення строку найму або припинення до-
говору найму за інших підстав.

Договір найму (оренди) припиняється як на загальних підста-
вах припинення зобов’язань, передбачених Цивільним кодексом,
так й у разі виникнення спеціальних підстав, зазначених у Главі

58 ЦК України. Спеціальні підстави припинення договору найму
можна розділити на дві групи: а) об’єктивні, які не залежать від
волі сторін, б) суб’єктивні — розірвання або відмова від договору
однією зі сторін або за згодою сторін.

В якості спеціальних об’єктивних підстав припинення договору
найму ЦК України визначає: смерть фізичної особи-наймача та лік-
відацію юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. При
цьому ліквідація юридичної особи завжди тягнутиме припинення
договору найму, незалежно від волі сторін. Що стосується смерті
фізичної особи-наймача, то зазначена підстава є диспозитивною;
закон або сторони в договорі можуть передбачити продовження дії
договору найму і після смерті наймача.

Суб’єктивні підстави припинення відносин найму можна розд-
ілити на три основні форми: розірвання договору за згодою сторін

— це є загальна підстава припинення зобов’язання, яка стосується
в тому числі і договору найму, відмова від договору; розірвання
договору на вимогу якоїсь із сторін.

Завдання

Завдання № 1

Підприємство «Ельф» уклало договір оренди нежилого приміщен-
ня з ТОВ «Вега» терміном на 5 років. Через 4 роки ТОВ «Вега» за до-
говором купівлі-продажу нерухомості продало вказане приміщення
ТОВ «Ніка».

Підприємство «Ельф» звернулося до ТОВ «Ніка» з пропозицією
переукласти договір оренди, але в цьому йому було відмовлено. Про-
тягом наступного року Підприємство «Ельф продовжувало користу-
ватися приміщенням, а орендну плату перераховувало ТОВ «Вега».
Через декілька місяців ТОВ «Ніка» звернулося до суду з позовом про
стягнення з підприємства «Ельф» суми орендної плати за користу-
вання приміщенням, що знаходиться у їх власності, з урахуванням
штрафних санкцій. Підприємство «Ельф» проти позову заперечувало,
посилаючись на те, що договір оренди в них укладено з ТОВ «Вега»
(ТОВ «Ніка» відмовилося від його переукладення), і тому орендна
плата також сплачувалася ТОВ «Вега».

Вирішити справу.

Завдання № 2

До господарського суду звернулося ТОВ «Альфа» з позовом до ТОВ
«Вега» про витребування майна. З матеріалів справи стало відомо, що

1 лютого 2005 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орен-
дар) був укладений договір оренди торгового кіоску та холодильного
обладнання. Термін використання майна в договорі не зазначався.

22 березня 2005 р. позивач своїм листом повідомив відповідача про
розірвання договору. Проте відповідач продовжував користуватися
майном, а позивач не поновив спроби повернути майно та не звертався
до суду з метою примусового його повернення.

7 лютого 2006 р. позивач направив відповідачу повторного листа з
вимогою повернути майно, а 10 лютого надіслав відповідачу претензію,
де вимагав повернути майно та стягнути з відповідача неустойку за про-
строчення повернення майна за період з 22 березня 2005 р. до 10 лютого
2006 р. Не одержавши відповідь на претензію, позивач звернувся до
суду з позовною заявою, де містилися аналогічні вимоги.

Вирішити справу.

Завдання Л? З

Фермер Онишко взяв в оренду у сільськогосподарського підприє-
мства автофургон для перевезення овочів та фруктів на ринок.
Сільськогосподарське підприємство передало автофургон без доку-
ментів на нього. Працівник ДАІ, виявивши відсутність у Онишка
документів на автофургон, затримав автомобіль для з’ясування
питання про його власника. За час затримання вантаж зіпсувався.
Фермер вимагає від сільськогосподарського підприємства відшко-
дування завданих збитків.

Чи правомірна вимога фермера Онишка до сільськогосподарсь-
кого кооперативу?

Які дії вправі був здійснити фермер Онишко, коли сільськогос-
подарське підприємство не передало йому документів на авто-
фургон?

Завдання № 4

Міщенко орендував у Крамаренка однокімнатну квартиру. Після
в’їзду до орендованої квартири Міщенко з’ясував, що ванна не три-
має воду, оскільки має відкол. Міщенко замінив ванну, а її вартість
та вартість робіт по заміні утримав із орендної плати. Крамаренко з
цим не погодився та вимагає від Міщенка сплати орендної плати в
повному обсязі.

Вирішити справу.

Завдання №> 5

ТОВ «Альфа» передало ТОВ «Вега» в оренду баштовий кран. При
передачі кран не мав видимих дефектів, але із умов договору вип-
ливало, що кран був не новий. У процесі експлуатації кран впав та
пошкодив кілька легкових автомобілів, які стояли на стоянці. Під
час розслідування виявилося, що інцидент стався з причини зноше-
ності механізмів крану, а також через порушення крановиком правил
техніки безпеки.

ТОВ «Вега» (Орендар) відшкодувало потерпілим завдану шкоду, і
в свою чергу, звернувся з вимогою до Орендодавця про сплату відпо-
відної компенсації. ТОВ «Альфа» відмовилося, мотивуючи тим, що в
інциденті винен Орендар. Тоді ТОВ «Вега» звернулося до суду.

Вирішити справу.

Завдання Л? 6

При укладенні договору оренди 4-х соток землі для городництва
орендодавець Міщенко не попередив орендаря Катишева про те, що
юридично земля належить його тещі Марукіній, 80 р., яка дозволила
йому користуватися землею безкоштовно. Дозвіл був оформлений
письмово. Дізнавшись про це, Катишев вимагає від Міщенка змен-
шення орендної плати вдвічі.

Вирішити справу.

Які додаткові вимоги може пред’явити Катишев до Міщенка?

Завдання № 7

Між ТОВ «Альфа» та ТОВ «Вега» був укладений договір оренди
кімнати під розміщення офісу ТОВ «Вега». Строк договору встановлю-
вався в 1 рік. Через три місяці після закінчення строку договору ТОВ
«Альфа» пред’явило ТОВ «Вега» вимогу про звільнення приміщення.
ТОВ «Вега» заперечувало, посилаючись на те, що Оскільки ТОВ «Аль-
фа» одразу після закінчення строку договору не пред’явило вимогу про
його припинення, договір вважається продовженим ще на один рік.

Хто має рацію в даному спорі?

Завдання № 8

Фермер Гусєв взяв в оренду у фермера Малишева трактор з плугом
та бороною з метою обробки своєї землі під посадку овочів, але незаба-
ром помер. Його син, який був єдиним спадкоємцем, нічого не розумів
у сільському господарстві та збереженні техніки та залишав техніку на
зберігання під відкритим небом, внаслідок чого вона почала іржавіти.

Малишев у судовому порядку вимагає від сина Гусева розірвання до-
говору та відшкодування вартості фарбування техніки.

Чи був зобов’язаний син Гусєва виконувати умови договору
оренди?

Чи вправі був Малишев розірвати договір оренди з сином Гусєва
до прийняття ним спадщини?

Чи правомірні вимоги Малишева до сина Гусєва?

Тести

1. Договір найму (оренди):

а) двосторонній, оплатний, реальний договір;

б) безоплатний, односторонній, консенсуальний договір;

в) двосторонній, оплатний, реальний або консенсуальний договір;

г) односторонній, оплатний, реальний договір.

2. Предметом договору найму (оренди) може бути:

а) споживна річ;

б) цілісний майновий комплекс казенного підприємства;

в) майнове право;

г) неспоживна річ.

3. Право передання майна у найм має:

а) власник речі;

б) особа, яка використовує річ;

в) особа, уповноважена власником речі;

г) особа, якій належать майнові права.

4. Плата за користуванням за договором найму може вноси-
тись:

а) лише в грошовій формі;

б) за вибором сторін у грошовій або натуральній формі;

в) у грошовій формі, а у випадку відсутності грошей у наймача - у
натуральній формі;

г) лише у натуральній формі.

5. Плата за користування майном, переданим у найм вносить-
ся, якщо інше не встановлено договором:

а) щорічно;

31. Зам. 61.

б) щомісячно;

в) щоквартально;

г) по закінченню звітного періоду.

6. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважа-
ється:

а) неукладеним;

б) укладеним на одномісячний строк для рухомих речей та на трьох-
місячний строк - для нерухомих речей;

в) укладеним на невизначений строк;

г) недійсним;

д) укладеним на строк до одного року.

7. Якщо наймач продовжує користуватися майном після за-
кінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень
наймодавця протягом одного місяця договір вважається:

а) укладеним на невизначений строк;

б) розірваним за згодою сторін;

в) поновленим на строк, який був раніше встановленим дого-
вором;

г) укладеним на строк до одного року.

8. Договором чи законом обов’язок страхування речі, що переда-
на у найм може бути покладеним на:

а) наймодавця;

б) наймача;

в) спадкоємців наймача;

г) власника речі.

9. Передання речі у піднайм іншій особі:

а) забороняється, якщо інше не встановлено договором чи зако-
ном;

б) можливо без згоди наймодавця, якщо інше не встановлено до-
говором;

в) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено
договором чи законом;

г) можливо лише за згодою спеціально уповноваженого державного
органу, що здійснює реєстрацію прав на нерухомість.

10. Обов’язок по проведенню поточного ремонту речі, переданої
найм покладається на:

а) наймодавця;

б) наймача;

в) особу, що уклала договір піднайму;

г) власника речі.

11. Строк позовної давності до вимог про відшкодування збитків
у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування
наймачеві становить:

а) три роки;

б) один рік щодо рухомих та три роки щодо нерухомих речей;

в) один рік;

г) шість місяців;

ґ) до таких вимог, строк позовної давності не застосовується.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття договору купівлі-продажу за ЦК
України;

2. Що може бути предметом договору найму?

3. Які правові наслідки продовження користування майном після
закінчення строку договору найму?

4. Які правові наслідки не передання майна наймачеві?

5. Хто несе ризик випадкового знищення або випадкового пошко-
дження речі, переданої у найм?

6. Хто набуває право власності на плоди, продукцію, доходи, одер-
жані від користування річчю, переданою у найм?

7 Які правила визначення плати за користування річчю за догово-
ром найму передбачено ЦК України?

8. Який правовий режим поліпшення наймачем речі, переданої у
найм?

9. Які підстави та наслідки розірвання договору найму на вимогу
наймача?

ТЕМА 41: ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВОРУ НАЙМУ (ОРЕНДИ)

Питання для обговорення

1. Поняття та особливості договору прокату.

2. Поняття та види договору лізингу.

3. Суб’єкти та об’єкти договору лізингу.

4. Зміст договору лізингу.

5. Договір оренди державного та комунального майна: поняття,
суб’єкти та об’єкти.

6. Договір оренди транспортних засобів.

7. Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої
частини).

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 21.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України.

- 2003. - № 40. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради.

- 2002. - № 3-4. - Ст. 27; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 14 березня
1995 р. // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 15. - Ст. 99; з наступними змінами

1 доповненнями.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг» від 11 грудня
2003 р. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 15. - Ст. 231.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» від

2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 10. - Ст. 102.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обмежень» від 01.07.2004 р. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 51. - Ст. 553;

3 наступними змінами і доповненнями.

Література

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая. Договоры

о передаче имущества. - М.: Статут, 2000.

Гражданское право: учебник / Под ред. А. Г. Калпина и А. И. Масляева. - М.,
1997.

Гражданское право: учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. Т. 1-3. -
М.: ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2001. - 632 с.

Гражданское право: учебник/ Под ред. Е. А. Суханова. - М., 1998.-Т. 1,2,
Зобов’язальне право/ За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер. -1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М.: Госюриздат, 1975. - 880 с.

Кабалкин А. Ю. Договор бытового проката // Российская юстиция. - 1998. -
№8.-С. 16-18.

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. - К.: Юрінком
Інтер, 1999.-С. 189-200.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. -Т. 1, 2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та

Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1, 2. -

Методичні вказівки

Крім загальних положень про договір майнового найму (орен-
ди) ЦК України містить спеціальні норми, якими регулюються
окремі види договорів найму (оренди), до яких відносяться: про-
кат; найом (оренда) земельних ділянок; найом (оренда) будівлі або
іншої капітальної споруди; найом (оренда) транспортного засобу
та лізинг. Розглядаючи зазначені види договорів, слід звернути
увагу на те, що всі вони є різновидами договору майнового найму
(оренди), а отже, на відносини, що випливають із таких договорів,
розповсюджуються всі основні положення щодо договору майно-
вого найму (оренди), крім випадків, коли спеціальними нормами
передбачений інший спосіб регулювання відносин. Тобто в даному
випадку діє принцип співвідношення загального та спеціального
законодавства: спочатку треба звернутися до спеціальних норм,
що присвячені врегулюванню цього виду відносин, а якщо щось не
врегульоване спеціальними нормами, треба застосовувати загальні
положення про договір майнового найму (оренди).

Прокат.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприєм-
ницьку діяльність з передання речей у найом, передає або зобов’-
язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату
на певний строк. Прокат являє собою короткостроковий найом
майна, за якого предмет прокату багаторазово використовується
різними наймачами. Договір прокату, як і інші види договорів
найму, є оплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім.
Крім того, договір прокату є договором приєднання та публічним
договором.

Як наймодавець за договором прокату можуть виступати лише
суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють передачу
речей у найом. Об’єктом договору прокату може бути лише рухома
річ (крім транспортних засобів, для яких ЦК містить окремі пра-
вила). Як правило, об’єкт договору прокату використовується для
задоволення побутових невиробничих потреб, хоча можлива й інша
мета використання речі. Наймач за договором прокату має право
відмовитися від договору та повернути річ наймодавцеві в будь-
який час. При цьому плата за прокат, що сплачена наймачем за весь
строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного
користування річчю. Наймач не має права здавати в піднайом май-
но, надане йому за договором прокату. Даний обов’язок є імпера-
тивним та не може бути змінений угодою сторін. Крім того, в разі,
якщо наймодавець протягом дії договору прокату вирішить про-
дати майно, наймач, на відміну від загального договору найму, не
має переважного права на купівлю цього майна.

Найом (оренда) земельної ділянки.

ЦК України передбачає окрему норму, що стосується найму
(оренди) земельної ділянки. За договором найму (оренди) земельної
ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну
ділянку на встановлений договором строк у володіння та користу-
вання за плату. Норма ЦК має відсилочний характер та відсилає
до спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини щодо
оренди земельних ділянок. На сьогодні такими нормативними ак-
тами є новий Земельний кодекс України від 25.10.2001р., а також
Закон України «Про оренду землі» в редакції 2003 р. зі змінами та
доповненнями.

Найом будівлі або іншої капітальної споруди.

Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди виділений
у самостійний вид, виходячи із його об’єкту. Треба звернути увагу
на те, що у відношенні договору найму будівель та споруд ЦК роз-
ширив зміст обов’язку наймодавця передати об’єкт найму найма-
чеві. Так, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної
споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право корис-
тування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також
право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі
або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Цивільний кодекс України визначає обов’язкову письмову форму
договору найму будівлі; іншої капітальної споруди або їх окремої
частини. Якщо договір найму укладається на строк на один рік і
більше, він підлягає нотаріальному посвідченню.

Найом (оренда) транспортного засобу.

Найом транспортних засобів виділяється в окремий різновид
договору найму, виходячи із особливостей його об’єкту, яким є
повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транс-
портні засоби тощо. Наймодавцем транспортного засобу можуть
бути будь-який його власник або особа, уповноважена передавати
транспортний засіб у найом. Крім передачі самого транспортного
засобу в найом, сторони можуть передбачити надання наймодав-
цем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального
використання транспортного засобу. Договір найму транспортного
засобу має бути укладений у письмовій формі, незалежно від його
строку та вартості майна. Договір найму за участю фізичної особи
підлягає нотаріальному посвідченню.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: