Поняття адміністративного правопорушення. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, її види.

По ступеню суспільної шкідливості проступку відрізняють:

- адміністративне правопорушення (проступок);

- кримінальний злочин.

Для виявлення типу проступку треба провести кваліфікаційну експертизу. В сфері інтелектуальної власності розмежування між цими правопорушеннями проводиться за допомогою визначення розміру спричиненої шкоди: якщо ця шкода складає менше 20 неоподаткованих мінімумів, то це адміністративний проступок, якщо ж спричинена шкода починається з цієї суми, то це кримінальний злочин. Під неоподаткованим мінімумом визначають соціальну пільгу, що складає 50% розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу за станом на 1 січня року, у якому було скоєне порушення.

Поняття адміністративного правопорушення в законодавстві України визначено ст.9 Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка розкриває його сутність, юридичну природу, зміст та найважливіші ознаки.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У цьому визначенні названо 3 характерні ознаки правопорушення (проступку): протиправність, винність та адміністративна караність. У теорії адміністративного права крім цих трьох ознак визнається ще й суспільна шкідливість (суспільна небезпечність, антигромадська спрямованість). Тобто, наявність цих 4-х ознак і складає фактичні підстави адміністративної відповідальності.

Під протиправністю проступку необхідна розуміти заборону дій, яка передбачена конкретною адміністративною нормою. Тобто проступок спрямований проти норм права, у нашому випадку проти норм, які врегульовуються адміністративною відповідальністю.

Винність як ознака правопорушення припускає наявність в особи відповідного психічного відношення до учиненого ним діянням. Таке відношення може виражатися у формі умислу або необережності.

Адміністративна караність проступку, як його ознака полягає в тому, що за його вчинення особа повинна нести лише адміністративну відповідальність. Наслідком вчинення проступку повинна бути негативна реакція з боку державних органів у вигляді застосування до винної особи стягнення, передбаченого адміністративним законодавством.

Суспільна шкідливість означає, що адміністративний проступок завдає або створює загрозу заподіяння певної шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони.

Для того щоб виникли правовідносини відповідальності одних фактичних підстав недостатньо, тому що необхідні ще й правові підстави, якими є конкретні юридичні факти (юридичні підстави), тобто наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

Ці юридичні підстави традиційно об'єднуються у чотири групи - ознаки, які характеризують:

1. об'єкт проступку – це суспільні відносини, тобто відносини, які складаються в різних галузях діяльності людей;

2. об'єктивну сторону - це сукупність зовнішніх ознак проступку, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника;

3. суб'єкт проступку - виступають фізичні, осудні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які вчинили ті чи інші проступки, і які досягли встановленого законодавством віку адміністративної відповідальності (16 років)

4. суб'єктивну сторону - це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб'єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри. Вона включає в себе:

- вину (основна ознака);

- мету вчинення проступку;

- мотив.

Виходячи з цього, склад адміністративного проступку можна визначити як сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.

Адміністративне правопорушенняє підставою для виникнення адміністративноївідповідальності.

Адміністративна відповідальність –видюридичної відповідальності. Згідно зі ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент скоєння правопорушення 16-річного віку.

Питання порядку застосування адміністративноївідповідальностірегулюються КУпАП. До порушників застосовуються адміністративні стягнення:

- попередження,

- штраф,

- оплатне вилучення предмета,

- конфіскація,

- позбавлення спеціального права,

- громадські роботи,

- виправні роботи,

- адміністративний арешт.

Виняток передбачений ст. 21 КпАП, згідно з якою орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника може звільнити його від А. в., передавши матеріали на розгляд громадськості для вжиття заходів громадського впливу. Суб'єктами А. в. можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку. Законодавством встановлено певні обмеження А. в. для неповнолітніх, службових осіб, іноземців, які згідно з міжнародними договорами користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції в Україні. На відміну від кримінального правопорушення за адміністративне правопорушення не передбачено позбавлення умовних прав (вступу у виш, права на службу в органах правопорядку та права на державні посади).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: