Особливості реалізації та конституційно-правового регулювання парламентського контролю у бюджетно-фінансовій сфері в Україні.

Відповідно до Конституції України, прийняття закону про державний бюджет України належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Як правова категорія, державний бюджет – це закон, яким затверджується основний фінансовий план формування і витрачання загальнодержавного фонду грошових коштів. Державний бюджет як основний фінансовий план держави тісно пов'язаний із іншими фінансовими планами і відіграє провідну роль у системі фінансових планів.

Закон про державний бюджет у грошовому виразі встановлює обов'язки державних органів щодо збору доходів та надає їм повноваження щодо витрачання грошових коштів, які необхідні для здійснення завдань і функцій держави.

Вище зазначалося, що необхідною умовою успішної реалізації будь-якого із прийнятих Верховною Радою законів, в тому числі – Закону Про Державний бюджет України є забезпечення дійового контролю за впровадженням його в життя та за неухильним виконанням закону всіма суб'єктами суспільних відносин. Цілком логічно, що повноваження по здійсненню контролю за виконанням державного бюджету Конституцією покладено на орган, яким затверджується Державний бюджет – на Верховну Раду України. Парламент, як орган, який приймає закон про Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням, має контролювати надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання.

Правовою основою здійснення парламентом України контрольної функції у бюджетно-фінансовій сфері є, насамперед, Конституція України, яка встановлює правові засади парламентського контролю в цілому, та – у бюджетно-фінансовій сфері, зокрема. Вона виступає базовим законодавчим актом для розвитку і вдосконалення законів, та інших актів, що регулюють діяльність Верховної Ради України у цій сфері.

Згідно із Конституцією України, у бюджетно-фінансовій сфері парламент України здійснює контроль: за виконанням Державного бюджету України (п.4 ст. 85, ст. 96, 97); за використанням коштів Державного бюджету України (ст. 98); за використанням іноземних позик (п.14 ст. 85) та інші.

З точки зору організації контролю у бюджетно-фінансовій сфері, законодавча гілка державної влади має ряд істотних особливостей, зокрема:

а) як контролюючі суб'єкти, її представники – народні депутати України, мають, відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи;

б) право на здійснення контролю, що реалізується органами інших гілок державної влади, насамперед завжди знаходить своє відображення у нормативно-правових актах, які приймаються лише законодавчою гілкою влади, тобто у відповідних законах;

в) орган законодавчої влади може безпосередньо здійснювати функцію контролю, яка, відповідно до ст. 85 Конституції України, визначена як "парламентський контроль";

г) законодавча влада створює спеціальні інституції парламентського фінансового контролю, зокрема, Рахункову палату, що діє від імені парламенту і призначається для перевірки фінансових аспектів діяльності інших гілок державної влади.

У процесі здійснення контролю у бюджетно-фінансовій сфері, Верховна Рада перевіряє законність, економність, ефективність і доцільність використання коштів державного бюджету України.

Виходячи із виключно важливого значення державного бюджету як основного фінансового плану, який забезпечує реалізацію завдань і функцій держави, зважаючи на те, що парламентський контроль виступає одним із найважливіших чинників у забезпеченні належного виконання державного бюджету у повному обсязі, є підстави для висновку, що контроль за виконанням державного бюджету України становить один із основних напрямів контрольної діяльності Верховної Ради України.

Аналіз діяльності Верховної Ради України по здійсненню функції контролю приводить до висновку про існування тісних зв'язків між такими напрямами її контрольної діяльності, як парламентський контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України та контроль у бюджетно-фінансовій сфері. Їх взаємопов'язаність обумовлена тим, що саме до компетенції Уряду віднесені питання підготовки проекту Закону про Державний бюджет України, забезпечення його виконання, забезпечення виконання прийнятих парламентом загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля тощо. Отже, парламентський контроль у зазначених питаннях не можливо здійснювати відокремлено.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: