АНОМАЛІЇ КОНСТИТУЦІЇ

Конституція організму — комплекс індивідуальних функціональних і анатомічних особливостей організму, що зумовлює його реакцію на різноманітні впливи навколишнього середовища.

Діатез — це особливості будови і функцій організму, що зумовлюють схильність до певних хвороб або невідповідних реакцій організму на звичайні подразники, які в здорових дітей не спричинюють ніяких відхилень від норми. Діатез — це аномалія (викривлення) конституції, зумовлена як спадковими властивостями організму, так і несприятливим впливом на нього різних чинників навколишнього середовища.

Залежно від етіології, патогенезу і клініки розрізняють такі типи хвороби: ексудативно-катаральний, лімфатико-гіпопластичний, нервово-артритичний, алергійний діатез.

Ексудативно-катаральний діатез (ЕКД) - це своєрідний стан організма дітей, переважно раннього віку, який характеризується схильністю до рецидиву катаральних процесів у шкірі й слизових оболонках та розладами нервової й ендокринної систем, зумовлених різними змінами навколишнього середовища.

Відомо, що серед дітей раннього віку частота ЕКД коливається від 24 до 54 %.

В етіології і патогенезі хвороби основну роль відіграє алергійна схильність організму. Ексудативно-катаральний діатез можна розглядати як атопічну форму алергійного діатезу.

Причини:

гестози вагітності, нераціональне харчування матері, гіпоксія плода й ушкодження ЦНС під час пологів, зловживання лікарськими засобами, харчові алергени, фізичні та хімічні подразники, характер вигодовування дитини спричинюють розвиток ексудативно-катарального діатезу.

Клінічна картина. Симптоми ЕКД найчастіше спостерігають у дітей перших 2 -3 років життя.

Шкірні прояви

1. Пітницю, що легко виникає

2. Стійкі попрілості в дитини від народження навіть за умови доброго догляду. У природних складках шиї, обличчя, за вухами, під пахвою, у паху, міжсідничних та підколінних складках виникають еритема і попрілості. Шкіра червоніє, нагрубає, далі лущиться, утворюються пухирці молочний струп). Ці явища мають тривалий перебіг, а в разі подальшої дії шкідливих чинників можуть перетворитися на суху або мокру екзему, яка супроводжується свербежем, розладом загального стану дитини та її сну

3. Гнейс - поява жирних лусочок (iнколи з мокнучою пiд ними поверхнею) на головi навколо великого тiм'ячка, на чолi, надбрiвних дугах.

Молочний струп - гiперемований iнфiльтрат шкiри щiк, вiдмежований вiд здорової шкiри, який супроводжується сильною сверблячкою. Тому виникають розчухи, далi ексудат, який засихає, утворюючи кiрочки i струп.

Еритема шкiри - почервонiння шкiри в дiлянцi природних складок на кiнцiвках та тулубi.

4. строфулюс — тверді папули, що сверблять, інколи пухирці, розмір яких, як сочевиці.

Строфулюс - мiхурцi, наповненi прозорою рiдиною, або щiльнi на дотик папульознi висипання розмiром 2-3 мм, оточенi гiперемованим вiнчиком. Згаданi змiни локалiзуються на шкiрi тулуба i кiнцiвок, супроводжуються вираженою сверблячкою, яка особливо турбує дiтей у вечiрнiй та нiчний час. Масивнi розчухи при зниженiй бар'єрнiй функцiї шкiри часто призводять до iнфiкування ерозивних поверхонь, стрептодермiї. Строфулюс проявляється здебiльшого у дiтей 6-8-мiсячного вiку, характеризується тривалим та рецидивним перебiгом

Себорейна екзема - уражується шкiра волосистої частини голови, обличчя, а далi всього тiла. Шкiра при цьому гiперемована, незначно iнфiльтрована, вкрита лусочками сiро-бiлого кольору. Сверблячка не значна, практично не буває мокнуття

Свербецьпроявляється висипанням на розгинальних поверхнях кiнцiвок, бiльше нижнiх. Елементи висипання мають своєрiдний вигляд: пруригiнознi вузлики - папули розмiром вiд 1-3 до 5-7 мм, дуже щiльної консистенцiї на дотик, за забарвленням не вiдрiзняються вiд навколишнiх дiлянок шкiри. Стiйка сверблячка, особливо вночi, призводить до руйнування вузликiв з утворенням екскорiацiй, що вкриваються кiрочкою чорно-бурого кольору

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: