ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

МЕТА РОБОТИ

Вивчити проблему й провести діагностику професійного вигоряння серед студентів гуманітарного напрямку..

2 ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

У будь-якій трудовій діяльності людини можна виділити два компоненти: фізіологічний та психічний.

Фізіологічний компонент пов’язаний із фізіологічними можливостями кожного індивідуума і визначається роботою його м’язів, системи кровообігу, дихання, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату. Дія цих систем координується (мимоволі) центральною нервовою системою. У цьому процесі витрачається велика кількість енергії, кисню для активізації обмінних процесів. Галузь фізіології, яка вивчає зміни функціонального стану людини залежно від характеру і типу трудової діяльності і розробляє найоптимальніші режими (умови) праці та відпочинку, називається фізіологією праці.

Психічний компонент визначається психічними процесами і психічними властивостями особистості. Психологи виділяють пізнавальні процеси, за допомогою яких людина пізнає світ (відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення), та психічні властивості (або стан особистості), які регулюють спілкування людей один із одним, безпосередньо керують вчинками і діями (здібності, темперамент, характер, емоції та почуття, мотивація і воля). Психологічні стани відрізняються різноманітністю і характером. Вони обумовлюють особливості психічної діяльності в конкретний період часу і можуть позитивно або негативно впливати на протікання всіх психічних процесів.

Галузь науки психології, яка вивчає психологічні особливості різноманітних видів трудової діяльності залежно від суспільно-історичних і конкретних виробничих умов, знарядь праці, методів навчання праці і психологічних якостей особистості, називається психологією праці.

Професійна діяльність насичена стресогенами. Серед основних психологи називають наступні:

1. Необхідність багато й інтенсивно спілкуватися з різними людьми, знайомими й незнайомими. День у день доводиться зіштовхуватися з різними проблемами великої кількості людей, а такий контакт із емоційної точки зору дуже важко підтримувати тривалий час. Якщо вам властиві скромність, сором'язливість, замкнутість і концентрація на проблемах «трудових буднів», то ви схильні накопичувати емоційний дискомфорт.

2. Часта робота в ситуаціях, що вимагають високої ефективності. Така публічність і твердий зовнішній контроль із боку як керівника, так і колег, згодом можуть викликати внутрішнє роздратування й емоційну нестабільність.

3. Емоційно напружена атмосфера, постійний контроль над правильністю своїх дій. В умовах, коли вимоги перевершують ваші внутрішні й зовнішні ресурси, стрес виникає як закономірна реакція.

У психології синдром професійного вигоряння визначається як один із проявів тривалого робочого стресу, а також деяких видів професійної кризи. Виникає він у результаті нагромадження негативних емоцій без відповідної «розрядки», що приводить до виснаження емоційно-енергетичних і особистісних ресурсів людини.

Уперше поняття «професійне вигоряння» ввів в 1974 році американський психіатр Герберт Фрейденбергер для характеристики психологічного стану здорових людей, які працюють у системі «людина-людина».

Проблему професійного вигорання розглядають як трикомпонентну систему, що включає:

- Емоційне виснаження (зниження емоційного фону, байдужість або емоційне пересичення).

- Деперсоналізацію (деформування відносин з іншими людьми або підвищення залежності від інших, поява негативного, навіть цинічного відношення до навколишніх).

- Редукція особистих досягнень (тенденція до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень і успіхів, обмеження своїх можливостей, зобов'язань стосовно інших).

У психології прийнято розділяти симптоми професійного вигоряння на три групи:

- психофізичні;

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Для оцінки професійного вигорання людини у цій практичній роботі використані спеціально розроблені тести «Чи належите ви до типу людей А?», «Чи Ви трудоголік?», «Опитувальник на професійне вигорання» (авториК. Маслач і С. Джексон).

Основними вимогами при роботі з тестами є:

1) відповідати на питання тестів необхідно щиро і досить швидко, не замислюючись над кожним з питань;

2) на обдумування відповіді на одне питання повинно йти не більше 7 секунд і 4-5 хвилин на один тест

3) перед тим, як відповісти на питання тесту, потрібно чітко зрозуміти варіанти приведених відповідей для кожного з тестів.

3.1. Тест I. “ Чи належите ви до людей типу А?”

Таблиця 1

Бланк відповідей до тесту I

Обробка й інтерпретація результатів

Варіанти відповідей на питання тесту 1 «так» чи «ні».

Якщо позитивних відповідей більше, ніж негативних, то очевидна схильність до поводження типу А.

3.2. Тест II. “Чи Ви трудоголік?”

«Трудоголізм» і активна захопленість своєю професійною діяльністю можуть бути обумовлені прагненням до творчості й цінністю для людини самої професії. Але з рівним ступенем імовірності трудоголік буває, спонукуваний прагненням до соціального престижу, одержанню за рахунок професії матеріальних вигід і мотивів влади. Неможливість задовольнити такі потреби буде сприяти розвитку симптомів вигоряння.

Для виконання тесту II необхідно відповісти на питання в таблиці 2.

Таблиця 2.

Бланк відповідей до тесту II

Обробка й інтерпретація результатів

Варіанти відповідей на питання тесту II «так» чи «ні».

Якщо ви відповіли “так” більше чим на 5 питань, виходить, ви трудоголік.

3.3. Тест III. «Опитувальник на професійне вигорання»

Для виконання тесту III пропонується 22 твердження (таблиця 3) про почуття й переживання, пов'язаних з роботою. Прочитайте уважно кожне твердження й вирішить, чи почуваєте ви себе подібним чином. Якщо вам не властиво описане відчуття, у бланку відповідей відзначте позицію 0 - «ніколи». Якщо воно для вас характерно, укажіть, наскільки часто. Для цього напроти питання поставте бал, що відповідає частоті виникнення того або іншого почуття.

Таблиця 3

Бланк для відповідей

Обробка й інтерпретація результатів

Визначите суму балів по трьох основних показниках:

Емоційне виснаження — підраховуються результати за наступними питаннями: 1, 2, 3, 6, 8, 13, 14, 16, 20. Максимально можлива сума - 54.

Деперсоналізація — підраховуються результати за наступними питаннями: 5, 10, 11, 15, 22. Максимально можлива сума - 30.

Редукція особистісних досягнень — підраховуються результати за наступними питаннями: 4, 7, 9, 12, 17, 18, 19, 21. Максимально можлива сума балів - 48.

Оцініть свій рівень професійного вигоряння по таблиці 4.

Таблиця 4

Рівні професійного вигорання

4. Практичні рекомендації

щодо запобігання синдрому професійного вигорання

Для запобігання синдрому професійного вигорання й досягнення зниження ступеня його виразності існує ряд рекомендацій:

- використання "тайм-аутів", що необхідно для забезпечення психічного й фізичного благополуччя (відпочинок від роботи);

- оволодіння вміннями й навичками саморегуляції (релаксація, ідеомоторні акти, визначення цілей і позитивна внутрішня мова сприяють зниженню рівня стресу, що веде до вигоряння);

- професійний розвиток і самовдосконалення (одним зі способів запобігання від синдрому професійного вигоряння є обмін професійною інформацією із представниками інших служб, що дає відчуття більше широкого миру, ніж той, котрий існує усередині окремого колективу, для цього існують різні способи - курси підвищення кваліфікації, конференції та ін.);

- відхід від непотрібної конкуренції;

- емоційне спілкування (коли людина аналізує свої почуття й ділиться ними з іншими, імовірність вигоряння значно знижується або процес цей виявляється не настільки вираженим);

- підтримка гарної фізичної форми.

З меншим ризиком для здоров'я професійного вигоряння переживають люди, що володіють такими особливостями:

- гарне здоров'я;

- свідома, цілеспрямована турбота про свій фізичний стан (постійні заняття спортом і підтримка здорового способу життя);

- висока самооцінка й упевненість у собі, своїх здатностях і можливостях.

5. Контрольні питання

1. Що включає в себе фізіологічний компонент трудової діяльності?

2. Чим визначається психічний компонент трудової діяльності?

3. Що вивчає психологія праці?

4. Основні стресогени трудової діяльності.

5. Чим визначається синдром професійного вигорання?

6. Хто і коли ввів поняття «професійне вигорання»?

7. Що включає в себе трикомпонентна система професійного вигорання?

8. Психологічні симптоми професійного вигорання.

9. Соціально-психологічні симптоми професійного вигорання.

10. Поведінкові симптоми професійного вигорання.

11. Стадії синдрому професійного вигорання.

6. Вказівки з техніки безпеки

1) До виконання практичної роботи допускаються студенти, які прослухали первинний інструктаж з техніки безпеки та пожежної безпеки.

2) Перед початком практичної частини роботи ознайомтесь з методичними вказівками по проведенню практичної роботи.

3) Не можна торкатися та включати без дозволу викладача прилади, обладнання які не мають відношення до виконуваної роботи.

7. Зміст звіту

Зміст повинен містити:

- назву і мету роботи;

- результати тестування по тестам (таблиця 1, 2, 3);

- висновки.

8. Рекомендована література

1. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика.- СПб., 2005.

2. Журнал Персонал/ 26.01.2004 Профессиональное "выгорание" руководителей?

3. Митева И.Ю. Курс управления стрессом.- М., 2005.

4. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности/ред. Никифоров Г.С., Дмитриева М.А., Снеткова В.М., СПб., «Речь», 2003

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: