ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Титриметричне визначення аміаку в амонійних соляхМета роботи: Здобути практичні навички титрування складних сумішей. 1. Загальні відомості Визначення амонію засноване на відокремленні дистиляцією аміаку і титруванні його кислотою. Додаючи до наважки зразку розчин лугу, створюють умови переважання аміаку в рівновазі NH3 + H+ Û NH4+, lg K H = 9,24. Летючий аміак відокремлюють дистиляцією. Якщо проба містить ціаніди або тіоціанати, що у сильнолужному середовищі можуть утворювати аміак, рекомендується замість лугу використовувати MgO. Щоб уникнути втрат аміаку, вихідний форштос холодильника приладу для дистиляції занурюють у колбу‑приймач з розчином кислоти. Якщо це сильна кислота, то кількість її має бути попередньо виміряною, й її надлишок титрують розчином лугу (зворотнє титрування). Зручніше вживати слабку борну кислоту. Кількість її задають приблизно, і в її присутності дистилят титрують розчином сильної кислоти (пряме титрування). Борна кислота не перешкоджає цій операції, оскільки (за константами рівноваги) кислотно-основні властивості іону борату, B(OH)4‑, майже такі, як у аміаку. Вплив надлишку борної кислоти радимо проаналізувати, застосовуючи КЛД. У практиці хімічного аналізу розглядані процедури використовують як кінцеві у важливому методі Кьєльдаля визначення азоту в орґанічних сполуках. Попередньою є операція «кьєльдалізації», де наважку органічної сполуки розкладають гарячою сірчаною кислотою, до якої додають сульфат калію (щоб підвищити температуру кипіння, а отже температуру реакційної суміші) і каталізатор (солі міді, ртуті або селену). Азот переходить у сульфат амонію, з якого одержують аміак, як описано вище. Часто вміст азоту перераховують на вміст протеїнів. Протеїни у суміші кров’яної плазми (глобулін та альбумін) і протеїни харчів містять 16 % азоту, і вміст азоту для перерахунку на вміст протеїнів множать на 6,25. Якщо зразок містить переважно гама-глобулін, то вживають фактор 6,24, а якщо альбумін, то фактор 6,37. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|