ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Об'єктом страхування вантажів є вантаж, перевезення якого обумовлюється економічними взаємовідносинами сторін.
При здійсненні зовнішньоторговельних операцій суб'єкти підприємницької діяльності використовують угоди, встановлені відповідно до Правил ІНКОТЕРМС. Ці угоди розподіляють зобов'язання між продавцями й покупцями, в тому числі визначають сторону, на яку покладається обов'язок страхування вантажу.
Група Е - продавець надає покупцеві товари безпосередньо в своїх приміщеннях.
Група Р- продавець зобов'язаний надати товар у користування перевізника, який надається покупцем.
Група С - продавець зобов'язаний укласти договір перевезення, проте без прийняття на себе ризику випадкового пошкодження товару або інших додаткових витрат після відвантаження товару.
Група О - продавець несе всі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення.
Ризики перевезення, як правило, досить докладно описано в правилах (умовах) страхування будь-якої страхової компанії, що страхує вантажі.
Розглянемо найважливіші з них:
1. "Відповідальність за всі ризики" (загальна аварія)
За Договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються:
а) збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу або багажу, що сталися з будь-якої причини, крім загальних винятків;
б) видатки та внески по загальній аварії, вчинені для запобігання збитків з будь-якої причини, крім загальних винятків;
в) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування, крім загальних винятків.
2. "Із відповідальністю за приватну аварію" За договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються, крім загальних виключень:
а) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу, завдані пожежею, блискавкою, бурею, вихором та іншими стихійними лихами, загибеллю або зіткненням поїздів, суден, літаків та інших засобів перевезення між собою або ударом їх або нерухомі або плавучі предмети, посадкою судна на мілину, провалом або обвалом мостів, намокання водою з-за борту, а також унаслідок заходів, прийнятих для рятування вантажу або для гасіння пожежі;
б) збитки внаслідок зникнення транспортних засобів без вісті;
в) збитки від повної загибелі всього або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні, вивантаженні й прийманні судном палива;
г) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок викидання на берег, затоплення або перевертання судна, перевертання або сходження з рейок наземного засобу транспортування, розвантаження вантажу в порту лиха, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому засобі перевезення;
г) видатки та внески по загальній аварії, понесеш для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних винятків;
д) збитки від загибелі або пошкодження вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт, надходження води з моря, озера або річки усередину судна, кораблю, засобу транспортування, контейнеру або міста зберігання, повної втрати будь-якої упаковки, що впала за борт або була упущена під
¶час навантаження чи розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;
є) усі необхідні і доцільно здійснені витрати по рятуванню й збереженню вантажу, а також по запобіганню подальшого його пошкодження.
З, "Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастроф"
За договором страхування, укладеним на цій умові, відшкодовуються, крім загальних винятків:
а) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору та інших стихійних лих, катастрофи чи зіткнення суден, літаків та інших транспортних засобів між собою або удару їх у непорушні або плаваючі предмети, посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна льодом, підмокання внаслідок дії забортної води, а також унаслідок дій, прийнятих для рятування або для гасіння пожежі;
б) збитки внаслідок пропажі судна або літака безвісти;
в) збитки від повної загибелі усього або частини вантажу внаслідок нещасних* випадків при навантаженні, укладці, вивантаженні вантажу та прийомі судном палива;
г) збитки від пошкодження вантажу внаслідок катастрофи або зіткнення судів, літаків та інших транспортних засобів між собою або з будь-яким непорушним чи плаваючим предметом (включаючи кригу), посадки судна на мілину, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому транспортному засобі;
г) видатки та внески по загальній аварії, понесені для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних винятків;
д) збитки від загибелі вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт; проникнення морської, річкової або озерної води на судно, контейнер, човен або підйомник; повної втрати будь-якої упаковки, що впала за борт або була упущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;
є) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.
За терміном дії страхові поліси поділяють на рейсові, тобто вантаж страхується від одного пункту до іншого, та на визначений період часу. За умовами змішаного поліса страхування вантажу здійснюється одночасно за обома умовами.
Широке застосування у зовнішньо-, а також у внутрішньоекономічних зв'язках набула особлива форма - генеральний поліс. За угодою зі страхувальником, страховик зобов'язується протягом визначеного терміну (як правило, р.) страхувати всі вантажі, що їх отримує чи відправляє страхувальник. Зручність полягає в тому, що за багаторазових поставок відпадає потреба оформлювати поліс страхування за кожною окремою партією вантажу. Страховик несе відповідальність за всі вантажі, що підпадають під страхування в разі, коли страхувальник заповнив заяву на страхування вантажу і страхові премії перераховано вчасно. Крім терміну дії, в генеральному полісі зазначається обсяг і межа відповідальності страховика, інші спеціальні умови. Зокрема, за генеральним полісом страхувальник зобов'язаний по кожному відправленню вантажу, що підпадає під дію генерального поліса, повідомити страховій компанії всі необхідні відомості негайно після їх отримання. Ці відомості стосуються найменування судна, на якому перевозиться вантаж, шляху прямування вантажу та страхової суми. Страхувальник не звільняється від цього обов'язку, навіть якщо він отримає відомості про відправку після доставки вантажу до місця призначення у непошкодженому стані.
Страхові компанії не відшкодовують збитків від пошкодження вантажу за відсутності зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.
Крім того, у статті 254 Кодексу торговельного мореплавства зазначено, що страховик не відповідає за збитки:
—що сталися внаслідок наміру або грубої необережності страхувальника, відправника, одержувача, а також їх представника;
—що сталися внаслідок того, що судно було відправлене в немореходному стані, якщо тільки немореходний стан не був спричинений його прихованими недоліками;
—що сталися внаслідок старості судна і його приладдя, їх зношеності від часу або звичайного користування, а також за збитки, що виникли внаслідок навантаження, з відома страхувальника або його представника, але без відома страховика, речовин та предметів, небезпечних у відношенні вибуху й самозаймання, якщо договором страхування не передбачено інше;
—що сталися внаслідок природних властивостей самого вантажу (внутрішнього псування, убутку, іржі, плісняви, витоку або поломки, самозаймання тощо), а також що виникли внаслідок неналежної упаковки;
—що сталися внаслідок дії ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, якщо інше не встановлено умовами Кодексу;
—що виникли внаслідок різного роду воєнних дій або військових заходів та їх наслідків, захоплення, піратських дій, народних заворушень, страйків, а також конфіскації, реквізиції, арешту або знищення судна чи вантажу на вимогу військової чи цивільної влади.
4. Страхування відповідальності судновласника
Страхування відповідальності судновласників (СВСВ) — вид страхування відповідальності що передбачає створення такої системи страхового захисту власників, менеджерів, операторів, а також інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, яка діє у визначених договором страхування чи передбачених законодавством випадках і стосується зобов'язань судновласників перед третіми особами, включаючи команду судна.
У світовій практиці цей вид страхування відомий під назвою «Пі енд Ай», що традиційно перекладалася як «страхування захисту й відшкодування». Товариства взаємного страхування, які здійснюють цей вид операцій, іменуються «Клубами Пі енд Ай».
Умови клубного страхування індивідуальні. Вони відрізняються між собою залежно від потреб судновласників, що є членами клубів. Але конкуренція та необхідність спільного перестрахування сприяли деякій уніфікації умов. В цілому клубним страхуванням можуть бути покриті такі ризики:
1. Життя і здоров'я. На судновласника можуть покладатися зобов'язання стосовно широкого кола осіб, у тому числі членів команди, пасажирів, лоцманів, вантажників і т. ін. Зобов'язання можуть виникати у зв'язку з такими подіями:
• смертю, травмами, захворюваннями (стосовно членів команди це нагадує звичайне групове страхування життя та від нещасливих випадків);
• необхідністю здійснення певних витрат — на лікування, похорон, репатріацію, заміну померлого чи захворілого члена команди, зумовлених відхиленням від заданого маршруту з огляду на необхідність надати комусь із команди медичну допомогу тощо.
2. Майно третіх осіб. Найширший перелік видів майна? За загибель чи ушкодження якого може відповідати судновласник, охоплює:
• інші судна, пошкоджені з вини застрахованого судна (ЗС) через зіткнення, а також у разі відсутності безпосереднього контакту;
• вантажі на борту ЗС та інших суден (у разі зіткнення), так само як і вантажі, що навантажуються (розвантажуються) чи готуються до навантаження (розвантаження) на борт;
• особисті речі членів команди, пасажирів та інших осіб;
• будь-які інші об'єкти на воді, суходолі чи в повітрі — причали, крани, бурові установки, засоби навігаційної безпеки.
3. Навколишнє середовище. За законодавством різних країн відповідальність може бути покладена на судновласника внаслідок забруднення довкілля різноманітними речовинами — від нафти й нафтопродуктів до сіна і соломи. Претензії можуть стосуватися:
• витрат з очищення довкілля — збору забруднювачів з поверхні води чи суходолу, очищення й миття постраждалих рослин і тварин;
• непрямих збитків — недоотримання доходу власниками прибережних ресторанів і рибних ферм
4. Компетентні органи. До них належать портові адміністрації, митниця, карантинні органи тощо. Види Зобов'язань:
• вилучення уламків судна — такі операції 6увають дорожчими, ніж саме судно;
• різного роду штрафи: за порушення митного та імміграційного законодавства, забруднення навколишнього середовища, невідповідність описів вантажів у різних супровідних документах;
• накладання на судно карантину.
5. Особливі види договорів:
• рятувальні, на буксирування та на перевезення пасажирів. Деякі види зобов'язань можна одночасно віднести до однією з попередніх груп, тоді як решту можна помістити лише в цю групу.
6. Витрати судновласника:
• витрати, що мають на меті запобігти збитку чи зменшити його або визначити розмір (наймання сюрвеєрів, адвокатів, експертів, делегування членів команди як свідків на суд чи арбітраж);
• тільки стосовно клубів взаємного страхування — витрати, прямо не обумовлені в договорі страхування, але які по суті своїй пов'язані з діяльністю судновласника.
Зазвичай, клуби надають своїм членам необмежене за розмірами покриття. Це означає, що якими б великими не були виплати за претензіями до судновласника, вони мають бути виплаченими за рахунок розподілу їх між членами клубу. Значна частка відповідальності клубів перестрахована в комерційних страхових компаніях у дуже великих обсягах.
Тема 12. Авіаційне страхування
1. Загальні відомості про авіаційне страхування.
2. Законодавча база та вимоги до проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
3. Види обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
4. Добровільні види авіаційного страхування.
5. Космічне страхування.
1. Загальні відомості про авіаційне страхування
Авіаційне страхування — це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.
Розрізняють обов'язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов'язковість низки авіаційних видів страхування обумовлена міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами. Воно поширюється на всіх авіа експлуатантів України як на території нашої країни, так і за її межами.
Добровільні види авіаційного страхування — це широкий спектр в основному страхування майна та страхування відповідальності різних підприємств і організацій, які беруть участь у функціонуванні цивільної авіації.
Особливості проведення авіаційного страхування. Порядок та умови проведення авіаційних видів страхування є специфічними і потребують докладного висвітлення. Це зумовлено такими чинниками:
• авіаційне страхування має справу з особливими, відмінними від інших видів майна ризиками;
• значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків;
• авіаційні ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;
• авіаційне страхування тісно пов’язане з міжнародним страховим ринком;
• авіаційне страхування регулюється як національним, так і міжнародним правом;
• для проведення операцій з авіаційного страхування потрібна розвинена спеціалізована інфраструктура;
• авіаційні ризики висувають високі вимоги до професійної підготовки фахівців, які здійснюють їх страхування.
Щоб страхова компанія могла здійснювати авіаційне страхування, вона має задовольняти певні неодмінні умови.
Наявність професійно підготовлених фахівців - експертів. Страхова компанія, котра здійснює авіаційне страхування, повинна мати фахівців, які володіють не лише економікою страхування, а й глибокими знаннями з питань технічної експлуатації повітряних суден, сертифікації в цивільній авіації, правил виконання польотів і, безперечно, міжнародного права.
Наявність широкої системи перестрахування. За розміром страхових сум авіаційні ризики є одними з найбільших взагалі з усіх видів страхування (десятки, сотні мільйонів, а іноді й мільярди доларів). Звичайно, щоб розмістити такі ризики, потрібно не лише залучати фінансові можливості національного страхового ринку, а й вдаватися до послуг міжнародного страхового ринку.
Наявність фахівців із міжнародного права або договорів з міжнародними юридичними компаніями. У разі настання страхового випадку в цивільній авіації, як правило, стикаються закони багатьох держав: країни, на території якої сталася подія, країни реєстрації авіаперевізника, країни — власника літака та країн, громадяни яких постраждали в авіаційній події. Тому для врегулювання будь-якого серйозного страхового випадку з авіаційного страхування потрібні знання та грамотне застосування всіх цих законів.
Наявність актуарних розрахунків з акумуляції ризиків. Розрахунок власного утримання страховика з огляду на велику акумуляцію ризиків є необхідною умовою прийняття будь-якого ризику з авіаційного страхування. Як правило, страховик виділяє загальну або акумульовану квоту — чітко визначену частку фінансових коштів (100%) на всі види авіаційного страхування. Визначення частки власного утримання страховика за кожним із видів потребує розрахунків. Під час розрахунків акумуляції ризику береться до уваги, що в разі катастрофи (аварії) літака, як правило, потрібно здійснювати виплати як за сам літак — пошкоджене майно (наприклад, 50% від акумульованої квоти), так і за загиблих членів екіпажу (а їх в екіпажі 5—7 осіб — 10% від квоти), так і за загиблих пасажирів (Ан-24 — 46/48 пасажирських місць, Ту-154 — 168 таких місць — наприклад 20% від квоти), вантаж, прийнятий до перевезення і за пошкоджене уламками літака майно на землі (20% від квоти). Цілком зрозуміло, що такі актуарні розрахунки можна проводити, володіючи повною технічною інформацією про місткість та призначення повітряного судна, регіони польотів експлуатанта, статистику збитків з кожного виду та фінансові можливості страхової компанії.
Отже, можна виокремити такі особливості авіаційного страхування:
• комплектність (майнове, особисте, відповідальності); великі розміри страхових сум, визначених у валюті різних країн;
• дія полісів за межами України;
• значна акумуляція ризиків;
• необхідність перестрахування ризиків на міжнародному страховому ринку.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: