Тема 3. Особливості розвитку та діяльності Фабрик думки Великобританії

Незалежні, неприбуткові фабрики думки існують у Великобританії більш 100 років. Їх розвиток більш-менш відображає історичні закономірності загальної еволюції Фабрик думок, і дуже чітко – зміну балансу між державною та ліберально-ринковою орієнтацією. Не випадково, наприклад, консервативна революція серед Фабрик думки відбулася у Великобританії в 70-і роки як реакція на пануючі позиції кейнсіанства у державному секторі. Еволюція Фабрик думки тут також іде по лінії завоювання авторитету серед широкої громадськості, на противагу апаратно-державній політиці. У той же час, специфічна риса політичної культури цієї країни полягає в більш сильній і ґрунтовній ролі саме державного апарату; останній майже повністю зумів відгородити центральні органи влади від несанкціонованого проникнення нових ідей і програм. Фабрики думки Великобританії стикаються з більш жорсткими, у порівнянні зі США, фінансовими і політико-ідеологічними умовами функціонування. У цьому контексті слід відзначити значніший та ґрунтовніший вплив політичних віянь у Великобританії. Незаангажованість Фабрик думки у США більш-менш витримується в рамках загальної демократичної, ліберальної і ринкової культури, оскільки між головними ідеологічними течіями країни немає ідеологічної прірви; у Великобританії відстань між партіями і течіями проявляється набагато чіткіше і глибше.

До 70-х років Фабрики думки у Великобританії відрізнялися своєю глибокою академічністю і незаангажованістю.

Деякі з них відкидали будь-яку ідеологічну мотивацію своєї діяльності, наполягаючи на прагматичності і практичності пропонованих політичних рекомендацій. Серед них – The Policy Studies Institute і National Institute for Social and Economic Research (NIESR). Вони віддавали перевагу незалежному, раціональному підходу до політичної діяльності.

Такі інститути зовнішньої політики, як The Royal Institute for International Affairs (RIIA), The International Institute of Strategic Studies і The Federal Trust, керувалися у своїй діяльності ідеалістичним бажанням покінчити з війною і сприяти міжнародному співробітництву. У той же час, вони також намагалися виробити імідж незалежних академічних дослідницьких інститутів.

Найстарша Фабрика думки Великобританії (1884), The Fabian Society, намагалася поєднати Фабрики думки із соціалістичним рухом. А Інститут економічних справ (The Institute of Economic Affairs – IEA) відомий як одна з найстарших про-ринкових Фабрик думки у світі. Створений у 1955 році як антифабіанське співтовариство, він став відповіддю на домінування кейнсіанських поглядів в економічній і соціальній політиці.

У 70-і роки було створено щонайменше 30 незалежних інститутів. Велику увагу в своїй діяльності вони приділяли маркетингові своїх ідей і відстоюванню своїх підходів. По суті, це були адвокатські Фабрики думки. Зміцнюючи свої зв'язки з засобами масової інформації і створюючи власні мережі всередині об'єднань державних працівників, бізнесменів, політиків, профспілкових діячів та інших акторів політичної діяльності, вони пристосували свої продукти до недоліків та помилок практичних політиків і лідерів суспільної думки. Така стратегія стала поширеною в діяльності цих Фабрик думки. Замість того, щоб вести довгострокові академічні дослідження в стилі старих інститутів, вони стали переробляти і представляти існуючі дослідницькі продукти в коротких звітах і доповідях або в прес-коментарях. Найкраще їх характеризує вираження "підприємці від політики" (Policy entrepreneurs). Багато нових Фабрик думки стали активно використовувати впливові ідеології. Це, зокрема, Центр політичних досліджень (The Centre for Policy Studies – CPS) та Інститут досліджень публічної політики (The Institute for Public Policy Research – IPPR), що мали тісні зв'язки, відповідно, з консервативною і лейбористською партіями.

Найвідомішими інститутами у 80-і роки стали Фабрики думки "нового правого" руху – The IEA, The CPS, The Adam Smith Institute (ASI), а також більш дрібні організації, такі як The David Hume Institute і The Social Affairs Unit.

До середини 90-х з'явилася невелика група Фабрик думки, таких, як Інститут права на працю (The Institute of Employment Rights), що займалися відновленням ідеологічного дисбалансу, що виник в результаті появи "нових правих". Так само IPPR був заснований ключовими фігурами академічного, ділового і профспілкового руху для подолання інтелектуального панування правих. Іноді їх називають Pink Tank (рожевими центрами, на відміну від мозкових центрів), оскільки вони мали більш слабкі зв'язки із соціалістичною політикою всупереч їх відношенню до лейбористської партії. Demos, Фабрика думки соціальної спрямованості, створена в 1993 році, займає більш радикальну позицію в цьому відношенні; вона визначила більш довгострокові рамки для політичного аналізу.

Фонд соціального ринку (The Social Market Foundation) визнає як ліві, так і праві позиції, виступаючи з комунітарними (соціетарними) поглядами в поєднанні з ідеологією економіки соціального ринку.

Колишній консервативний міністр Джон Редвуд створив власну Фабрику думки – The Conservative 2000 Foundation, – що визначила своїм безпосереднім завданням вплив на спосіб мислення консервативної партії. Ця організація входить у міжнародну мережу Фабрик думки правового напрямку.

Багато нових Фабрик думки мають специфічну, спеціалізовану орієнтацію. Серед таких напрямків:

• захист навколишнього середовища – The International Institute for Environment and Development, The Institute for European Environmental Policy, Earth Resources Research;
• соціальна орієнтація – The Centre for Policy on Ageing, The Family Policy Studies Centre;
• питання соціальних і етнічних меншостей – The Arab Research Centre;
• ділові інтереси – Public Finance Foundation, The Foundation for Manufacturing and Industry.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: