Розділ 6. Викопування, сортування, зберігання і транспортування садивного матеріалу

Садивний матеріал у розсадниках викопують переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени,але треба мати на увазі, що всі теплолюбові деревні рослини (катальпа, айлант, шовковиця, біла акація, гледичія, горіх грецький та ін.), а також береза і сосна погано переносять осінню посадку та прикопку на зиму. Ці породи треба викопувати лише навесні. Весь процес викопки складається двох основних заходів: підрізка коріння і вибирання руками сіянців або саджанців. Сіянці викопують на глибину 25-30 см, маломірні саджанці – на 40, середньо мірні – на 40-70 і вели комірні – на 70-130 см. При викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це погіршує якість садивного матеріалу.

Вибраний садивний матеріал сортують, тобто розподіляють викопані з ґрунту лісові сіянці та саджанці за якістю. Якість вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за діючими ГОСТ, ДСТУ і технічними умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону.

Під час викопування та сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені корені на відкритому повітрі,бо при цьому пересихають і відмирають дрібні корені, без яких рослини погано приживлюються або взагалі гинуть. Відсортовані сіянці рахують, зв’язують у пучки: при висоті стовбурця до 40 см – по 100шт., понад 40 см – по 50 шт. і прикопують на прикопочній ділянці.

Прикопка лісових сіянців (саджанців) – це вкриття шаром ґрунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців (саджанців) у викопаних канавах глибиною 30-40 см (для сіянців) і 50-60 см (для саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових культур або тривалого зимового зберігання (рис. 6.1, рис. 6.2). Хороші результати дає зберігання садивного матеріалу в поліетиленових мішках.

Рис. 6.1. Схема зимової прикопки сіянців

Способи зберігання садивного матеріалу залежить від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу систему, та від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та саджанців з відкритою кореневою системою – це прикопка та зберігання за знижених температур (в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і т.д.).

Дрібні сіянці з закритою кореневою системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають (не більш як два тижні). Їх можна зберігати в льодовнях, холодильниках, а садивний матеріал типу „ Бірка “ та „ Брикет “ – на відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.

Рис. 6.2. Схема тимчасової прикопки сіянців

Транспортують садивний матеріал всіма видами транспорту – кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значній відстані користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.

На одну 2,5-тонну машину можна навантажити 250-300тис. шт. сіянців хвойних порід, а листяних – 25-100 тис. шт.

При тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 годин вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м’якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв’язується мотузками.

При тривалості перевезення понад 6 годин вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом’яні тюки. Корені перешаровують вологим мохом, травою або м’ятою соломою. Тюки час від часу поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців (наприклад сосна зв. 1, 10000). Крім того, видається посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і дата документа, який видано карантинною інспекцією, місце збору насіння та діючий ГОСТ.

Все більшого поширення набуває транспортування садивного матеріалу в поліетиленовій упаковці.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: