Гіпертонічна хвороба

Гіпертонічна хвороба – це окреме самостійне захворювання, головним симпотомом є підвищення артеріального тиску зумовлене розладами регуляції судинного тонусу. Основною причиною виникнення гіпертонічної хвороби вважають нервово-психічне перенапруження центральної нервової системи, спричинене короткочасними гострими або тривалими нервовими негативними впливами (емоційні стреси, сильне хвилювання, надмірне розумове навантаження тощо). Внаслідок перерахованих чинників виникають розлади у корі головного мозку в тих зонах, що регулюють кров’яний тиск.

На початку захворювання більшисть хворих періодично скаржаться на головний біль, тяжкість у голові, запаморочення, шум у вухах, загальну слабкість, зниження працездатності, дратливість, безсоння. Надалі, коли підвищення артеріального тиску стає стабільним і більш значним, у хворих виникають задишка, біль у ділянці серця, серцебиття, головний біль стає частішим. Хворі відзначають погіршення зору і його різноманітні розлади (миготіння мушок перед очима тощо). Основним об’єктивним симптомом є підвищення артеріального тиску від 140/90 мм рт ст і більше. Звичайно підвищується як систолічний так і діастолічний тиск, але більшого значення надають величині діастолічного тиску, значне підвищення якого свідчить про тяжкість перебігу гіпертонічної хвороби.

На будь-якій стадії гіпертонічної хвороби може розвинутись гіпертонічна криза, розвитку якої можуть сприяти різноманітні чинники: нервове перенапруження, негативні емоції, зміна метеорологічних умов тощо.

Гіпертонічна криза характеризується ратповим підвищенням артеріального тиску, яке супроводжується сильним головним болем, запамороченням, відчуттям жару або, частіше ознобом, пітливістю, серцебиттям, нудотою, блюванням, біллю в ділянці серця, розладами зору. Під час кризи хворі збуджені, перелякані, або в’ялі, сонливі, загальмовані, можуть непритомніти. Вищезазначені симптоми поряд їз високими показниками артеріального тиску свідчать про гіпертонічну кризу.

Допомога:

- викликати швидку допомогу;

- створити хворому повний фізичний та психічний спокій;

- застосувати заспокійливі засоби: настойки валеріани, собачої кропиви, піону, седавіт по 25-35 крапель.

- на потилицю та литкові м’язи прикладають гірчичники; для рук та ніг застосовують теплі ванночки;

- при сильних головних болях прикладають холодний компрес;

- застосовують сечогінний засіб фуросемід;

- гіпотензивні засоби, які використовують для зниження АТ під час кризи: клофелін під язик; розчини дібазолу та папаверіну внутрішньом’язево, розчин магнезії внутрішньовенно. Застосування гіпотензивних засобів повинно бути обережним, тому що різке зниження артеріального тиску у людей похилого та старечого віку може призвести до гіпоксії головного мозку та втрати свідомості.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: