Відмінність договору поставки від договору купівлі-продажу

ст. 655 ЦК України визначає договір купівлі-продажу як договір, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. В той же час, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних із особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Зробимо висновки з наведеного:

- договір купівлі-продажу може застосовуватися у будь-якій сфері, не забороненій законом (задоволення особистих потреб, господарська, наукова, культурна діяльність тощо). В свою чергу, договір поставки може використовуватися лише у господарській діяльності чи в інших цілях, не пов’язаних із особистим, домашнім або іншим подібним використанням. Так, наприклад, згадка у тексті договору (кінцевого) споживача дозволяє визначити такий документ як договір поставки. Якщо ж товар закуповується для матеріально-технічного забезпечення власних працівників контрагента – ми маємо справу з договором купівлі-продажу;

- якщо укладати договори купівлі-продажу можуть усі учасники цивільних відносин за наявності у них необхідного обсягу дієздатності, то постачальником у договорі поставки може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, а відповідно до ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України) обидві сторони цього договору мають бути суб’єктами господарської діяльності;

- за загальним правилом, предметом поставки є продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання, визначені родовими ознаками (ч. 1 ст. 266 ГК України), тоді як предметом договору купівлі-продажу можуть бути різні види майна (зокрема товар, майнові права), не виключеного з цивільного обороту. Так, частина у статутному фонді, акції, паї можуть бути лише предметом договору купівлі – продажу;

- якщо договір купівлі-продажу укладається за вільним волевиявленням сторін, то поставка може здійснюватися як на розсуд сторін, так і на підставі державного замовлення (наприклад, закупівля товарів, робіт і послуг для державних потреб).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: