Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати іншій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відносини пов’язані з укладенням таких договорів регулюються ГК, ЦК, ЗУ «Про електроенергетику», «Про природні монополії», «Правила користування електричною енергією» та іншими НПА.

Предметом договору є окремі види енергії та інші ресурси, що відповідають державним стандартам або технічним умовам.

За даним договором постачальником як правило є суб’єкт природних монополій, який здійснює постачання ресурсів через приєднану мережу.

Виділяють такі особливості визначання умов договору:

1. Загальна кількість енергії та ресурсів що постачаються, визначається за погодженням сторін або в межах ліміту якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на державні потреби.

2. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів, технічних умов шляхом погодження переліку величини показників, підтримання яких обов’язковим для сторін договору.

3. Строки постачання, що погоджуються сторонами повинні забезпечувати ритмічність та безперебійність надходження енергії інших ресурсів споживачеві. При цьому основним періодом є декада з корегуванням обсягів протягом доби.

4. Розрахунки здійснюються на підставі цін тарифів, встановлених відповідно до законодавства, а оплата як правило у формі попередньої оплати.

5. Користування енергією здійснюється відповідно до встановлених правил.

6. Абонент (основний абонент) має право відпускати енергію, інші ресурси приєднаним до його мереж вторинним абонентам (субабонентам) на підставі укладених з ними договорів. Основний абонент має повідомляти перелік субабонентів постачальнику, за яким зберігається право контролю енергомереж і приладів абонентів та додержання субабонентами правил користування енергією та ресурсами.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставки, якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Об’єкт злочину.

Об'єкт злочину — це охоронювані кримінальним законом сус­пільні відносини, яким в результаті злочину спричиняється (може бути спричинена) істотна шкода.

Значення об'єкта злочину: 1) Слугує системоутворюючим критерієм кваліфікації злочину. 2)Визначає характер суспільної небезпеки злочину. 3)Є однією з підстав кримінальної відповідальності. 4) Є підставою розмежування злочинів між собою.

Структура об'єкта злочину та функціональне значення його компонентів.

Охоронювані кримінальним законом цінності:

1. Суб'єкти як індивіди або учасники суспільних відносин. — проти кого спрямоване діяння.

2. Блага:

а) як природні невід" ємні від людини цінності;

б) якими людина наділена як член суспільства: — права; — свободи; — інтереси.

в) суспільні: — права та інтереси суспільства, держави або їх структур. — стан суспільних відносин, який відповідає правам та інтересам людини, суспільства, держави; — взаємодія суб'єкта суспільних відносин, які відповідають пра­вам та інтересам людини, суспільства, держави.

Шкода може заподіюватись або спричинятися предмету злочи­ну, тому на що діє суб'єкт злочину, посягаючи на блага.

Види об'єктів злочину:

1. загальний — вся сукупність суспільних відносин, що охороня­ються кримінальним законом (правопорядок у цілому);

2. родовий — соціальні цінності, на які посягає певна група зло­чинів.

3. безпосередній — соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність.

Безпосередній об'єкт поділяється на:

1. основний — найбільш важливий, визначає суспільну небезпеч­ність злочину, структуру відповідного складу і його місце в системі Особливої частини КК, завжди входить до складу родового об'єкта злочину; ті суспільні відносини, які насамперед, і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець.

2. додатковий — ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди.

3. факультативний — такий об'єкт, який при скоєнні певного зло­чину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: