Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Художні особливості творів Гофмана




1. Протистояння двох світів – романтичного і буденного, фантастичного і реального

2. Герої поділяються на філістерів (самовдоволена, обмежена людина з вузьким обивательським світоглядом) та ентузіастів (їх відрізняє глибока духовність і щире відчуття краси, вони борються проти обмеженості філістерів)

Гофман «Крихітка Цахес на прізвище Циннобер» 1819

Анкета твору

1. Жанр – казка (дія відбувається у казковій країні, серед героїв є маги, феї, які впливають на життя людей, чарівні речі, чарівні перетворення.) «Казка про реальне»; сатирична історія тогочасної Німеччини

2.Тема. Показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

3. Ідея. Засудження засліпленого суспільства, що втратило ціннісні орієнтири, яке не тільки приймає, а ще й у якомусь патологічному самозабутті творить собі кумира.

4.Головна думка казки втілена у феномені Цахеса. Суть його в тім, що деякі люди можуть привласнювати чужу працю, таланти, заслуги та ще й здаватися не тими, ким вони є насправді. Провина Цахеса в тому, що в душі його не прокинувся внутрішній голос, який сказав би: "Ти не той, за кого тебе приймають, але постарайся зрівнятися з тими, на чиїх крилах ти, неміцний, безкрилий, летиш вгору".

5. Проблематика. "Малюк Цахес" — твір сатиричний. Тут гостро висміюється уся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні, зате з великими претензіями, спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, убогість обивателів, догматизм університетської науки; грошей і влади; морально-етичних проблем; кохання; освіти; добра і зла; творчої людини і бездуховного філістера.

6. Двоплановість: світ поетичної мрії (сприйняття високої поезії, музики, краси, природи, чар, мрійливість, казкова країна Джіністан) та світ реальної буденності (князівство Барсануф, Керепес, запровадження освіти, вигнання з країни чар,поезії, фей)

7. Реальні і фантастичні персонажі. Реальні — Балтазар (мрійник), Фабіан (раціоналіст), Мош Терпін (професор природничих наук), Кандіда, жителі князівства, правитель Пафнутій, князь Барназуф; Фантастичні — фея Рожа-Гожа, маг Проспер Альпанус.)

8. Окремі персонажі живуть одночасно у двох світах. Маг Проспер Альпанус -- лікар, фея Розабельверде матінка-ігуменя сирітського будинку.

9. Дія чарівних сил: від когось відчужується краса, від когось — талант і мудрість і миттєво передаються Цахесу. А публіка завжди захоплено аплодує.

10. Сюжет. Розвиваючи фольклорний мотив про чудодійне волосся, письменник змушує фею Розабельверде наділити маленьку потвору Цахеса таємничою властивістю: все талановите і значне, що робиться і мовиться у його присутності, приписується лише йому. Три золоті волосинки, власником яких став Цахес, — це символічний образ золота, грошей і їхньої влади над людьми і суспільством.

Завдяки своїй чудесній обдарованості, Цахес робить заморочливу кар'єру. У професорських колах його вважають за найвеличнішого поета. Це і відкриває йому шлях до серця чудової Кандіди. Не менших успіхів досягає він і на суспільній арені. Цахес стає таємним радником, а потім і міністром. Невідомо, яких би ще висот досяг Цахес, коли б не втручання доброго мага Альпануса. За його допомогою Бальтазар вириває на голові Цахеса три чарівні волосинки: ілюзії розсіюються і, на подив його щирих прихильників, він постає перед ними у всій своїй разючій потворності. Ставлення людей, що так несподівано змінилося до нього, людей, які недавно плазували перед ним, здається Цахесу "революцією", "повстанням", "поваленням усіх основ". Рятуючись від глузувань, він кидається в срібний нічний горщик, і, занурившись у "стихію", що містилася в ньому, трагічно гине.

11. Запровадження освіти. Отримавши владу Пафнутій призначає міністром свого камердинера Андреаса. Прислухаючись до порад свого міністра, князь Пафнутій наказує надрукувати великими літерами і прибити на всіх стінах едикт, де було б сказано, що "введено освіту" і що кожен повинен рахуватися з цим. Але такими "заходами" не вичерпується реформаторський запал князя і його міністра: "Перше ніж розпочнемо освіту, себто перше ніж вирубаємо навколишні ліси, зробимо річку судноплавною, розведемо картоплю, полагодимо школи, понасаджуємо тополь і акацій, молодь навчимо співати на два голоси вранішніх та вечірніх пісень, прокладемо дороги й накажемо прищепити віспу, треба буде вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв, що самі не слухаються розуму і інших зводять з глузду своїми витребеньками".

Але і цим не обмежується "реформаторська" діяльність "просвітителів". Вони наказують відправити голубів, лебедів та інших представників пташиного світу, що символізують собою "поетичне начало", на князівську кухню. "А крилатим коням ми одріжемо крила, поставимо на годівлю в стайні, які запровадимо разом з освітою, і спробуємо таким чином одомашнити їх і перетворити на корисних тварин". Що ж до фей, то вони, якщо тільки не забажають "узяти шлюб, як усі пристойні люди, то зможуть десь під суворим наглядом робити якусь корисну роботу — плести на армію шкарпетки під час війни абощо".

Висновок: міщанський практицизм несе загибель творчим натурам, автоматизує життя, витісняючи з нього людський зміст.

"Просвітителі" втілюють у собі найгірші риси філістерства: голий практицизм, педантичний формалізм, що витісняють чисті людські поривання і світлі мрії.

12. Що привласнив Цахес від інших? у Балтазара – вірш (Поет-творець чудового любовного сонета); прихильність Кандіди

у скрипаля Вінченцо – аплодиспенти та успіх (Скрипаль-віртуоз)

у сеньйори Брагаці – спів (Співак, що має шалений успіх)

у Пульхера помічника судді – іспит на здобуття посади у міністерстві закордонних справ (Студент, що блискуче складає кандидатський екзамен)

у барона Мондшайна – посаду міністра («гордість нації»)

13. Життєвий шлях Цахеса: Син бідної селянки -- Вихованець священика -- Студент університету -- Таємний експедитор -- Таємний радник -- Міністр Закордонних справ --

Заручення з Кандидою -- Смерть у нічному горщику

14. Риси потворності Цахеса: «Тонкі, мов ліщинові палички, ноги», «горб, як гарбуз», «павучі ніжки», «схожий на роздвоєну редьку», «грубий, хрипкий голос», «химерно скручений цурпалок дерева», «дикий погляд», «рохкає і квакає», «огидно нявчить та мурчить»






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных