Тема 8. Характеристика правових систем традиційного типу

1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.

2. Правові системи країн Далекого Сходу:

2.1. Правова система Китаю;

2.2. Правова система Японії.

3. Правові системи держав Африки.

Методичні рекомендації:

Традиційна правова сім’я поділяється на два підтипи правових систем – держав Далекого Сходу і країн Африки. До далекосхідної підсистеми належать насамперед правові системи Китаю і Японії, а також деяких інших країн, що розвивалися під їх впливом, – Монголії, Кореї, Малайзії, Індонезії, Бірми. До другої підсистеми належать понад 40 держав, розташованих на африканському континенті, і Мадагаскар. У першому питанні необхідно зупинитися на характерних рисах правових систем традиційного типу.

Друге питання складається з двох частин: правова система Китаю та правова система Японії. Правова система Китаю – одна з найстаріших у світі. Держава і право виникли в Китаї у II тисячолітті до н. е. і протягом тривалого періоду розвивалися під сильним впливом філософських вчень даосизму, конфуціанства й легізму. Правова система Японії формувалася протягом багатьох століть, її зародження сягає 250 року до н. е., коли на японських островах діяло неписане право, яке ще не відокремлювалося від традиційних релігійних поглядів синтоїзму. Студент має розкрити еволюцію кожної з цих систем та визначити їх джерела права.

Дослідження африканського права має для порівняльного правознавства особливе значення, оскільки воно спирається на вивчення матеріалу подвійного характеру – законодавчого, писаного права сучасних культурних народів з правовими пам’ятками давніх цивілізацій і звичаєво-правового, взятого з юридичної етнографії. В останньому питанні слід зупинитися на характеристиці основних ознак правових систем держав Африки та основних етапах їх розвитку.

Література:

1. Бехруз Х. Сравнительное правоведение. – О.: Фенікс; М.: ТрансЛит, 2008. – 504 с.

2. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

3. Денисов В. Н. Системы права развивающихся стран. — К.: Наукова думка, 1978. – 276 с.

4. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство / відп. редактор В.Н. Денисов. – К.: Юстиніан, 2003. – 184 с.

5. Инако Ц. Право и политика современного Китая: Пер. с япон. – М.: Прогресс, 1978. – 295 с.

6. Инако Ц. Современное право Японии: Пер. с япон. – М.: Прогресс, 1981.–270 с.

7. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. / Отв. ред. Б. А. Страшун. – М.: Норма-Инфра-М, 2001. – Т. 4: Часть Особенная: страны Америки и Азии. – 656 с.

8. Куманин Е. В. Юридическая политика и правовая система Китайской народной республики / Отв. ред. Б. А. Страшун. – М.: Наука, 1990. – 157 с.

9. Порівняльне правознавство / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х.: Право, 2003. – 274 с.

10. Порівняльне правознавство: підручник / за заг. ред. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2011. – 272 с.

11. Супатаев М. А. Право в современной Африке (основные черты и тенденции развития). – М.: Наука, 1989. – 175 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: